Ресторан, радіостанція, культурний центр: історія львівської будівлі з левами.
28 січня у Львові був урочисто презентований перший в Україні культурний хаб ЮНЕСКО. Цей простір зайняв перший і другий поверхи старовинної кам'яниці на вулиці Князя Романа, 6. Перед відкриттям приміщення, що має багатий історичний контекст, пройшло процес реставрації. ZAXID.NET ділиться історією цього будинку, який зазнав численних змін упродовж свого існування.
Як пише Центр міської історії, п'ятиповерхівку звели 1912-1914 року на місці колишніх міських фортифікацій два купці для оренди квартир. Вже тоді вона мала ліфт, а сходи і внутрішній двір освітлювалися світловим ліхтарем на стелі. Фасад оздобили рельєфами левів, скульптурами лицарів-атлантів та кадуцеєм - символом Меркурія, що є покровителем підприємців. Стиль кам'яниці поєднує югендстиль (північний модерн), неоготику та сецесію.
Вітраж, що зображує лева та рік спорудження (фото Романа Балука).
З моменту заснування кам'яниці, перший поверх перетворився на місце для маленьких магазинів, де реставратори виявили неоготичні розписи — кожен з яких унікальний. Фасади будівлі прикрашені оригінальними металевими решітками на вітринах.
Відкриті під шаром побілки неоготичні фрески (фото Анастасії Смольєнко)
На другому рівні розташовувався ресторан "Зем'янська". Згодом в цій будівлі відкрився банк, а в 1929 році тут почало діяти радіо. Для цих нових потреб приміщення знову модернізували. Декор доповнили елементами сецесії та ар деко. На щастя, більша частина інтер'єру збереглася в первісному вигляді.
Оригінальні елементи декору стін колишнього закладу харчування (зображення ZAXID.NET)
Львівське радіо стало другим за рахунком в сучасній Україні, поступаючись лише харківському, хоча на той час воно функціонувало під польським контролем. У цей період на радіостанції працювали відомі ведучі — батяри Тонько та Щепко, які вперше виконали легендарну пісню "Тільки у Львові". У 1941 році, коли у Львові змінювалася окупаційна влада з радянської на нацистську, українці зібралися на радіостанції, дали їй ім'я полковника Євгена Коновальця та в ефірі проголосили Акт відновлення Української держави, який почули в усьому західному регіоні. Радянські військові кинули гранату на другий поверх, але студію вдалось врятувати завдяки металевим ролетам. Вибух пролунув на сходах.
Вхід (зображення Анастасії Смольєнко)
Совєти розібрали браму з вул. Нижанківського і зробили на першому поверсі гараж. У цьому, вже відновленому, приміщенні зараз працює мультимедійний простір "РадіоГараж". Там теж зберегли всю автентику.
А відтепер у цьому історичному місці працюватиме ще одна культурна установа - офіс і хаб ЮНЕСКО. Завдяки іноземному фінансуванню - 1,7 млн євро від Іспанії, приміщення відновили. Більшість оздоб були зашиті гіпсокартоном і підвісними стелями. Це все довелося знімати, відчищати і відновлювати.
Відновлений офіс, ліворуч на стіні - сторічна очеретяна звукоізоляція (фото ZAXID.NET)
Але після роботи реставраторів сучасники мають нагоду любуватися неоготичними розетами на стелі та масверками на стінах. Збереглася оригінальна очеретяна студійна звукоізоляція 1930-х років, її зараз відкрили для огляду. Мармурові плити стін оздоблені золотим фризом з гронами винограду. У деяких орнаментах впізнаються навіть ардекові форми. Фахівці відновили автентичну столярку і батареї. А під зашитими гіпсокартоном стінами відкрився ще один лев -вітражний, з роком побудови кам'яниці. Одне з приміщень офісу має розкішні неоготичні двері з оригінальним фацетованим склом.
Підлога на цьому рівні була пошкоджена, проте було створено її репліку, спираючись на зразки, знайдені на верхніх житлових поверхах будівлі. Очищені фасадні леви тепер яскравіше виділяються на золотому фоні (на титульному зображенні), а також тепер чітко видно дату будівництва будинку.
Рояль і відновлена підлога (фото Анастасії Смольєнко)
Будівля отримала нове дихання і, після чергової ревіталізації, змінила своє призначення. Тепер тут буде місцем зустрічей для діячів культури та мистецтва, а також платформою для проведення різноманітних заходів і подій. Особливою прикрасою оновленого простору став старовинний рояль, на якому колись виконували свої твори Соломія Крушельницька та Володимир Івасюк.