Режисер серіалу "Бригада" обрав Безрукова для виконання ролі Ярослава Мудрого у стрічці, присвяченій Анні Київській. Які ж причини для нашої радості?

Ви будете здивовані, але це справжня перемога. Дозвольте мені роз'яснити.

Перш ніж перейти до основної теми, варто сказати кілька слів про саму стрічку. Режисер "Бригади", Олексій Сидоров, анонсував цю продукцію на початку 2024 року. Тоді ця новина пройшла майже непомічено в медіапейзаже. І це велика помилка. Це той випадок, коли нам слід було б дізнатися, що коїться на їхніх болотах. Але про це поговоримо пізніше.

Фільм обіцяв бути вражаючим — костюмована історична драма з великою амбіцією. За його створення взялися провідні гравці: Нікіта Міхалков зі своєю "Студією ТРИТЭ", "Централ партнершип" (частина "Газпром-медіа"), а також державний пропагандистський канал "Россия". До фінансування також приєднався "Фонд кино", що можна вважати їхнім аналогом Держкіно.

Згідно з сюжетом, Анна Ярославна вирушає до свого нареченого Генріха I, перетинаючи всю Європу на розкішному кортежі. Їй у подорожі допомагає найманець Остромир, і між ними виникає романтичне почуття. Не будемо сумніватися, що це буде російський погляд на українську історію та її інтерпретацію.

Акторів назбирали наступних. Як ви вже прочитали в заголовку, київського князя Ярослава Мудрого зіграє Сергій Безруков.

Колись, коли він виконував пісні всіх, кого тільки можна згадати — від Єсеніна і Пушкіна до Висоцького — мережа переповнювалася мемами та жартами про його витівки.

Ми, звичайно, висловлюємо нашу підтримку князю. Проте, здається, йому це не надто цікаво. Роль Анни виконуватиме ця пані, яку я не впізнаю. Ось вона на афіші.

Ще однією цікавою деталлю з акторського складу є Володимир Яглич, чоловік Антоніни Паперної, а також зять Ольги Сумської та Євгена Паперного. Він виконує роль персонажа на ім'я Ульф.

Також варто згадати Віктора Добронравова (зображений на фото в центрі), сина нещодавнього улюбленця багатьох українців Федора Добронравова, відомого за роллю Ванюхи у серіалі "Свати".

Хоча початок може бути не зовсім оптимістичним, ця стрічка дійсно має потенціал стати популярною. Принаймні, на знімках видно яскраві костюми, продуманий грим та вражаючий масштаб виробництва. Олексій Сидоров, без сумніву, є талановитим режисером, хоча й з певними нюансами. Окрім "Бригади", він також створив "Бій з тінню". Його грандіозний екшн "Т-34" здобув як нагороди, так і змішані відгуки від російських критиків. Проте більшість відзначали, що йому вдалося уникнути крайнощів та не поринути в пропаганду "великої вітчизняної".

Чого вже не скажеш про його стрічку "Чемпіон світу" 2021 року, яка розповідає про шаховий поєдинок за звання чемпіона світу між радянським гросмейстером Анатолієм Карповим та його колегою Віктором Корчним, який попросив політичного притулку у Швейцарії та позбувся звань у СРСР. Ось уже тут Сидоров отримав не лише вкрай негативні відгуки, але й звинувачення в махровій ідеологізації. Мовляв, Карпов мав вигляд зразкового патріота і дуже хорошої людини, а Корчной -- карикатурний придурок, який "наче зійшов зі сторінок "Крокодила"".

А також деякі оглядачі зауважували, що Сидорову явно не подобалося це знімати. Нудно. А це, любі друзі, класична ситуація, яка багато в чому пояснює бездарність прямолінійної кінопропаганди. Не так багато авторів можуть через силу зробити хороший контент, якщо над ними стоїть чиновник із чіткими та ідіотськими завданнями. Хороший, залізобетонний вплив часто мають фільми, народжені від серця, як от "Брат" чи "Брат-2" Олексія Балабанова. Тим паче, що багато з них потрапляю просто у "народний нерв". Це і нашим кіноробам має бути на замітку, бо маємо схожу проблему.

Отже, сподіваємося, що з "Королевою Анною" Сидоров продовжить своє "тріумфальне шествіє вперед". Хоча, нам, як глядачам, насправді не повинно бути важливо, що відбувається в кіноіндустрії Росії. Найголовніше, щоб ця "трешатіна" не перетворилася на щось більше. А таке могло б статися.

Ось пост кастинг-директорки Алли Самойленко, яка у 2024 році натрапила на пропозицію від російських продюсерів, котрі шукали іноземних акторів для участі у своєму фільмі. Вони також планували знімання за межами країни.

Але, очевидно, не так склалося як гадалося. Бо нині у промо-матеріалах вказано, що зйомки відбулися на території Москви, Вороніжа, Виборгу та Башкортостані. Київ побудували у павільйонах "Москино". До речі, у релізах активно наголошується, що дії відбуватимуться зокрема у Києві. Там же, у павільйонах, намонтували й декорації інших європейських міст.

Після 2022 року Росіяни особливо інтенсивно шукають іноземних партнерів. Хоча раніше вони також намагалися налагодити міжнародні зв'язки, зараз це стало критично важливим для них. Залучення іноземних акторів є ефективним засобом впливу як на внутрішню, так і на зовнішню аудиторію. На жаль, ми спостерігаємо, що їм це часто вдається, особливо коли це робиться завуальовано. Росія має фінансові ресурси, що суттєво полегшує їм цю задачу. Їхня активність та присутність (чи їхніх ідей) на різноманітних платформах є помітною, і протистояти цьому надзвичайно складно.

Утім, це не значить, що не треба робити спроб. Росіяни подекуди діють дуже тонко, виїздять не лише на грошах, корупції, але і на світовому сентименті до російської культури. А також є доволі обгрунтована теорія про дуже розгалужену сітку впливу, яка існує давно і є неймовірно дієвою. І кіно, ясна річ, не єдина галузь, в якій відбувається така чортівня. Нині ми вчергове переконалися у цьому на прикладі Олімпіади.

Щодо ситуації з "Королевою Анною", можна припустити, що іноземці просто не бажали мати справу з відверто пропагандистським проектом, навіть за фінансову винагороду. Крім того, представникам української кінематографічної спільноти легше переконати своїх колег уникати участі в такому ганебному проекті. А от як діяти в більш складних випадках, наприклад, з авторськими фільмами на фестивалях або Оскарі, які мають "російський відтінок" і це важко довести, нам ще потрібно буде вирішити.

Оскільки обрані нами форми протесту та висловлення обурення наразі не дають бажаних результатів, навіть серед тих, хто підтримує Україну, важливо стати більш активними, переконливими, винахідливими та рішучими. Нам необхідно розробити стратегію в культурній сфері, яка наразі виглядає недостатньо ефективною. Щодо фінансових аспектів, то тут можу лише мовчати, адже емоції заважають мені зосередитися на написанні.