Режисерка Дар’я Онищенко:

Режисерка Дар'я Онищенко вивчає феномен видатного художника Казимира Малевича, звертаючи увагу на сучасні виклики України, яка прагне знайти своє місце в світі. В ексклюзивному інтерв'ю для ForUA вона поділилася своїми думками про концепцію фільму, нюанси роботи з матеріалом, взаємодію з акторами та значення повернення Малевича в український культурний контекст.

- Дар'є, розкажіть, будь ласка, коли і як виникла ідея створити фільм про художника Казимира Малевича?

Цю ініціативу започаткувала наша продюсерка Анна Полінчук з компанії 435 Films, коли вона звернулася до мене з ідеєю створити фільм про Малевича. Оскільки Малевич є одним з моїх улюблених митців, я з радістю погодилася на цю пропозицію. Пізніше до нашої команди приєдналася Тетяна Філевська, креативна директорка Українського інституту, яка вже багато років досліджує творчість та життя Малевича. Вона є автором кількох книг і документального фільму, присвяченого цій визначній постаті.

Її професійна підтримка стала для мене джерелом натхнення для створення сценарію. Вона допомагала мені досліджувати факти з біографії митця. Наша мета полягала не тільки в тому, щоб розповісти світові, але й самим українцям: Малевич — це художник з України, який з'явився на світ у Києві, і велика частина його творчості тісно пов'язана з Україною. На жаль, не всі це знають, навіть серед нас.

Також для нас була дуже важлива тема деколонізації, повернення Малевича в український культурний контекст.

Яким чином ви вивчали цей матеріал?

Ми досліджували історичні джерела та літературу українських науковців. Тетяна Філевська виступала в ролі експертки і надавала нам цінну підтримку. Проте варто зазначити, що це не академічний фільм і не традиційний біографічний твір. Це моє індивідуальне бачення Малевича, яке виникло в умовах війни.

Малевич — це художник, який виходив за межі звичних рамок, досліджуючи форми та сенси. Створення фільму про нього в традиційному форматі здавалося б незаслуженим. Тому ми прагнули знайти спосіб, який дозволив би передати не лише факти, а й емоції — наше сучасне, українське сприйняття його спадщини.

- Ви задоволені результатом? Чи, можливо, хотіли б щось змінити?

Безперечно, я відчуваю задоволення. Кожен мій фільм - це як моя дитина, в яку я вклала чимало зусиль, любові та натхнення. Однак процес творчості завжди супроводжується сумнівами. Завжди є відчуття, що щось могло бути виконано краще.

Окрім того, це кіно створювалося на дуже скромний український бюджет. Ми працювали у важких умовах -- під час обстрілів, з ракетами над головами, з відключенням світла. Дехто з команди сьогодні вже на фронті. В цих обставинах мені особливо важливо, що фільм віддзеркалює перші роки війни, нашу боротьбу.

Говорячи про цей фільм, я завжди підкреслюю: Малевич — це один з нас. Це людина, яка відстоювала свою ідентичність. Як і мої друзі-художники, які нині на передньому краї і готові жертвувати всім.

Чи мали місце якісь зміни під час знімального процесу?

Так, сценарій зазнав змін. З'явилася нова сюжетна лінія, що стосується сучасного конфлікту. Крім того, ми мали намір знімати сцени, пов’язані з дитинством Малевича, у Харківській області, але ці землі виявилися під окупацією.

Ми позбулися шансу знімати в неповторних, автентичних локаціях, де ще збереглися справжні села — вулиці без асфальту та сучасної реклами. На жаль, багато з цих куточків були зруйновані війною.

Чи еволюціонувало ваше сприйняття Малевича під час створення фільму?

Вивчивши багато інформації про Малевича, я змінила своє сприйняття його як художника. Проте загадка його особистості залишилася для мене нерозгаданою. Він дійсно є дуже провокаційною та суперечливою фігурою в мистецтві. Деякі вважають його позером, тоді як інші вбачають у ньому генія, що кардинально вплинув на розвиток мистецької думки.

Навіть після зйомок у мене більше питань, ніж відповідей. І це дуже добре. Це означає, що можуть бути інші фільми -- інші режисери покажуть свого Малевича. Головне -- ми повинні повернути його ім'я в нашу культурну історію.

- Що для вас було більшим викликом -- творча чи виробнича частина?

Насправді, важко розділити ці два аспекти. Виробництво завжди тісно пов'язане з фінансами. Без значних інвестицій створити фільм просто неможливо. Бюджет завжди знаходить своє відображення на екрані, однак ідеї, які ти прагнеш донести, не залежать від фінансових можливостей. Наприклад, у безбюджетному артхаусному кіно.

Однак, коли мова йде про історичне кіно з костюмами, сценічними постановками та декораціями, ситуація ускладнюється. Тим не менш, нам вдалося виконати якісну роботу, незважаючи на важкі умови та обмежений бюджет.

У стрічці чудово підібрані актори. Яким чином проходив процес відбору?

Ми співпрацювали з кастинг-директором Вікторією Нестеренко. У нашому проекті взяли участь як відомі актори українського кіно, так і молоді таланти. Серед них багато акторів з театру імені Івана Франка.

Дебютантом є Олександр Новіков, який виконав роль Володимира Татліна. Це його перша значна роль у кінематографі.

У нас також знімались знані українські актори: Ірма Вітовська, Олексій Горбунов, Ажнов, який зіграв Малевича - це мабуть один із найперспективніших акторів українського кіно. Це була надзвичайна команда -- дуже енергійні, віддані актори. Я люблю працювати з такими людьми.

Ви вже піднімали питання гідності та ідентичності у своїх попередніх стрічках. Чи можна розглядати фільм "Малевич" як наступний етап у цій тематиці?

- Так. Цей фільм -- логічне продовження попереднього, "Забуті". Війна мене змінила -- зробила більш безкомпромісною та радикальною щодо нашої історії, ідентичності.

Фільм "Забуті" розкриває теми окупованого Донбасу та російської пропаганди. Натомість "Малевич" намагається передати значущі для України ідеї не через пропагандистський підхід, а як відображення внутрішніх потреб і переживань.

Чи розглядаєте варіанти для перекладу та виходу на міжнародні ринки?

Отже, на даний момент у нас є субтитри, але ми сподіваємося на можливість перекладу, якщо нас придбає міжнародна платформа. Ми вже демонструємо фільм за межами країни, і це має для мене великого значення.

Дар'я, які цікаві сюрпризи ви приготували для нашої аудиторії?

Наступний мій проект присвячений Юрію Іллєнку — видатному українському режисерові, який залишив помітний слід у кіноіндустрії 60-х років, незважаючи на переслідування з боку радянського режиму. Його творчість була обмежена репресіями, що завадили реалізації багатьох ідей. Ця тема для мене надзвичайно важлива, тому я планую створити фільм про шістдесятників та відродження українського кінематографа, зокрема про діяльність студії Довженка.

Нагадаємо, що раніше актор Віталій Ажнов зазначав, що "фільм 'Малевич' допомагає зрозуміти нашу ідентичність, хто ми є та що представляємо".

Автор: Анна Сенченко.