Твори Галини Кломбицької були представлені на виставках у таких містах, як Париж, Ріо-де-Жанейро, Чикаго, Монреаль та Токіо, за словами колекціонерки Людмили Карпінської-Романюк.
Рідна оселя — це те місце, де панує тепло та затишок, куди нас завжди чекають, де серце знаходить спокій, а душа співає, — зазначає Людмила Карпінська-Романюк. — А сім'я — це надійна фортеця, збудована на основі любові та порозуміння. Батьківська хата, подібна до колиски, оточує нас теплом і опікою. Багато творів українських художників присвячені темі сім'ї. Чи відомий вам жарт: "У нашого Омелечка маленька сімейка: тільки він та вона, та старий та стара..."? Далі йдуть безкінечні перерахування всіх родичів... І варіацій на цю тему існує безліч. Також є пісня, присвячена цій темі. Скульптурна композиція "У нашого Омелька невелика сімейка", створена талановитими українськими митцями Миколою та Валентиною Трегубами в 1966-67 роках, складається з дев’яти фігур.
Яскрава та оригінальна праця!
Скульптор малих форм, заслужений художник України і лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Микола Трегубов мріяв про те, щоб коростенська кераміка здобула таку ж популярність, як і коростенський фарфор. Його дружина, також скульпторка малих форм і лауреатка цієї ж премії Валентина Трегубова, зазначала, що все їхнє свідоме творчість було присвячене порцеляні, вважаючи її найулюбленішим і найскладнішим "аристократичним" видом мистецтва. Проте вони прагнули експериментувати з різними матеріалами. У своїх роботах митці застосовують оригінальний український народний орнамент, що складається з геометричних і рослинних мотивів. Львівська кераміка здобула визнання як важливе явище в декоративно-прикладному мистецтві в 1960-х роках. У 1968 році відомий кераміст Ярослав Шеремета створив декоративну композицію "У нашого Омелька невеличка сімейка", яка нині зберігається у Львівському відділенні Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України.
Кожен персонаж у творі має свій унікальний характер...
Отже, цікаво розглядати кожну окрему фігурку. У творчому спадку українського майстра декоративно-ужиткового мистецтва, кераміста Ярослава Шеремети, налічується кілька сотень керамічних виробів, які виготовлялися на Львівській експериментальній кераміко-скульптурній фабриці. До цього переліку входять декоративні тарілки, сервізи для чаю та кави, вази, а також різноманітна декоративна пластика.
-- Чудова робота і декоративне фаянсове блюдо відомої мисткині Галини Кломбицької "Як у Омелечка невеличка сімейка..." (фото у заголовку), -- продовжує Людмила Карпінська-Романюк. -- У центрі ми бачимо круглий стіл з численними ложками для всіх членів великої родини. Роботи Галини Кломбицької експонувались на виставках у Парижі, Загребі, Ріо-де-Жанейро, Чикаго, Монреалі, Токіо.
Читайте також: "Милуйтесь порцеляновими фігурками джазових музикантів під звучання джазу", -- колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
Де сьогодні можна знайти роботи цієї художниці?
Виставлені експонати знаходяться у таких закладах, як Національний музей декоративного мистецтва України, Диканьський історико-краєзнавчий музей, а також у художніх музеях Харкова, Дніпропетровська і Сум, серед інших. Додатково, колекції також представлені в Харківському історичному музеї та Канівському державному музеї-заповіднику Т. Г. Шевченка, а також у приватних збірках в Канаді, Італії, Німеччині, Норвегії та Польщі. Будянський фаянсовий завод, де працювала одна з художниць, проіснував лише рік до свого 120-річчя. За різні періоди тут творчо зайняті були близько двадцяти відомих митців і скульпторів, які змогли продемонструвати привабливі якості фаянсу — керамічного матеріалу, що нагадує порцеляну та покритий тонким скляним шаром — поливою, розкриваючи його художню виразність, декоративність і сучасний вигляд.
Які порцелянові твори, присвячені темі родини, ви могли б виділити?
-- У Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї зберігається дивовижної теплоти композиція полонської майстрині Клавдії Бистрицької "Пенсіонери". Дивлячись на них, мабуть, чимало людей згадують своїх бабусь та дідусів, які дарують онукам стільки уваги. У цих людей було нелегке життя. Про що вони задумались? Мабуть, про майбутнє своїх онуків. Бабусі та дідусі, тата й мами завжди мріють про те, щоб життя нащадків було щасливим.
Темі любові бабусь та дідусів до онуків присвячені статуетки фарфористів Ольги Рапай та Олександра Чередника. Скільки теплоти у виразах обличчя!
Щасливе сімейство, в домі якого лунає дитячий сміх та радісний гомін близьких. Недаремно про родину складено безліч мудрих висловів та приказок. Наприклад, "У сім'ї каша завжди смачніша", "Де гармонія, там і щастя не відходить", "Скрізь добре, але вдома завжди найкраще", "Дерево тримається корінням, а людина - родиною", "Злагоджена сім'я не знає горя"...
Людмила Карпінська-Романюк нещодавно порушила питання музики в творах українських майстрів фарфору. Вона також поділилася інформацією про дещо унікальні вази та статуетки, що зображують риб, у колекціях наших художників.
Запрошуємо всіх шанувальників краси порцеляни, читачів "ФАКТІВ", відвідати перший в Україні Музей фарфорових фігур ShvetsMuseum. У нашій колекції ви зможете ознайомитися з найвизначнішими експонатами відомих світових фарфорових мануфактур. Ця неймовірна подорож у світ порцеляни обіцяє подарувати вам безліч позитивних вражень і залишиться у пам’яті на все життя!
Зображення з колекції Людмили Карпінської-Романюк.