"Жителі Росії сприймають Шевченка як свого митця."

Цікаві факти з біографії Тараса Шевченка, які не розповідають вчителі ZAXID.NET

Ми звикли асоціювати Тараса Шевченка з "Кобзарем" у його руках. Проте сам поет вважав, що його справжнє покликання — бути художником, а не літератором. Якщо його літературні твори налічують близько 270, то мистецьких — майже 1200. Шевченко мав професійну художню освіту. У Львові відбулася перша в історії масштабна виставка його живопису, яка спонукає нас переглянути уявлення про класика, якого намагається "привласнити" Росія.

20 лютого у львівській ZAG Gallery відбудеться виставка "Він: Тарас Шевченко. Художник", де буде представлено 58 оригінальних робіт з колекції Національного музею Тараса Шевченка в Києві, а також цифрові формати, які "оживляють" образ митця. Директорка галереї та кураторка виставки Христина Береговська напередодні провела екскурсію по експозиції. ZAXID.NET ділиться найцікавішими та маловідомими фактами про Шевченка як художника.

Кураторка виставки Христина Береговська розповіла про мистецьке новаторство Тараса Шевченка

Малювати Тарас почав ще в дитинстві, вчився в сільських малярів. Як кріпак пана Енгельгардта поїхав з ним у Вільнюс, де навчався у професора університету Йонаса Рустемаса. Згодом у Петербурзі переймав хист від живописця Василя Ширяєва.

Після викупу з кріпацтва Шевченко вступив до Петербурзької академії мистецтв, там його наставником був відомий художник Карл Брюллов. У навчальному закладі Шевченко опанував різні техніки, писав олійний живопис, акварелі, офорти, графіку, рисунки, а 1860 року здобув науковий ступінь академіка гравірування.

Шевченко виявився надзвичайно талановитим майстром графіки.

Він експериментував з різними техніками та жанрами: від портретного живопису до історичних сцен, від пейзажів України до замальовок з експедицій в районі Аральського моря. Навіть у найскладніші моменти свого життя Шевченко продовжував творити. Його останнім витвором вважається автопортрет, написаний у смушевій шапці в 1861 році.

З мистецької творчості Шевченка залишилося 835 живописних і графічних творів. З них у Національному музеї Тараса Шевченка у Києві зберігають 28 олійних полотен, 785 акварелей, рисунків і офортів, зазначила головна зберігачка фондів Юлія Шиленко.

"Війна триває, проте справжня боротьба завжди відбувається на культурному та ідеологічному рівні. Якщо прагнемо, щоб світ звернув на нас увагу і впізнавав нас, ми повинні правильно представляти свою ідентичність. Без постаті Шевченка ми не зможемо продемонструвати нашу культурну спадщину. Хоча факти про Шевченка добре відомі, його інтерпретація залишається досить складною. В Україні немає жодного фахівця у сфері мистецтвознавства, який би глибоко досліджував творчість Шевченка," - зазначив директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус.

Засновник галереї Зіновій Козицький, керівниця Христина Береговська та директор Національного музею Шевченка Дмитро Стус.

Христина Береговська повідомила, що твір Шевченка неодноразово з'являвся на міжнародному ринку: його виставляли на продаж вісім разів на п'яти провідних аукціонах. Зокрема, картину "Тополя" продали на Sotheby's за 1,8 мільйона фунтів стерлінгів, але покупцем став не український колекціонер.

"Світовий артринок ним цікавиться. Але купують Шевченка переважно в Росію. В Петербурзькій академії мистецтв відкрили кафедру шевченкознавства. Росіяни вважають Шевченка своїм художником, а українцям готові віддати його як письменника. Це нонсенс. Тому ми вирішили відкрити цю виставку, щоб дати стимул молодим мистецтвознавцям, критикам, дослідникам більше вивчати його творчість, показати Шевченка як інфлюенсера свого часу, сміливого експериментатора", - наголошує директорка галереї.

Куратор Христина Береговська підкреслює, що Тарас Шевченко займався експериментами з кольором і освітленням ще до появи імпресіоністів. У своїй картині "На пасіці" (1843) він застосовував техніку змішування фарб прямо на полотні, що стало справжнім викликом для академічних традицій того часу. У 1920-х роках цю роботу передав на реставрацію Андрей Шептицький, а її відновленням займалися художники Микола Касперович та Михайло Бойчук. Жоден з них не здогадувався, що перед ними – творіння Шевченка.

"На пасіці" (1843)

Вчені також відзначають ознаки експресіонізму та навіть сюрреалізму в його творчості: за століття до Далі, він створив годинник без стрілок і сюрреалістичну картину, в якій органічно переплелися реальність і фантазія.

У колекції, що налічує 58 творів Шевченка, ви знайдете роботи, що охоплюють усі етапи його творчості — від раннього, ще в часи кріпацтва, до 1861 року. Виставка в ZAG Gallery організована за дев’ятьма тематичними секціями.

Виставка називається "Він", але є також Вона - його "Катерина", яка експонується окремо від інших. Ця робота - замовлення від магната Григорія Тарновського з Качанівки. Для її написання художник створив понад 800 підготовчих рисунків. Шевченко передав красу української селянської дівчини з акцентом на її одяг, лик, поставу і поставив її на передньому плані. Він писав цю роботу у Петербурзі, вишиті сорочки йому спеціально передавали скринею з України. Мистецтвознавиця розповідає, що часом їх крали, і йому потім довелося викуповувати їх на ринку. У рідному музеї в Києві ця картина буде експонуватись у кращому випадку аж за рік.

"Катерина"

Цикл "Живописна Україна" спочатку планувався як серія з дванадцяти творів. Тарас Шевченко подорожував різними регіонами, фіксуючи українське життя в своїх роботах. Проте, на жаль, йому вдалося завершити лише шість творів. За ці офорти митцю присвоїли звання академіка гравюри. Крім того, він створив кольорову версію "Живописної України", в якій відобразив архітектурні пам'ятки, природу, історичних персонажів та побутові сцени. Шевченко експериментував з дванадцятьма різними техніками, поєднуючи їх у своїх творах.

На виставці представлені сім оригінальних автопортретів. Усього Тарас Шевченко створив 38 своїх зображень, і кожне з них вирізняється своєю унікальністю та стилістичними особливостями.

Серед знакових творів Шевченка виділяється "Блудний син". "Це не просто блудний син, як у класичних художників, таких як Дюрер, Босх чи Брейгель. Тут ми маємо справу з модерністським експериментом, де автор зумів з'єднати світське і сакральне. Він поєднує образ звичайного безсилим солдата з біблійним персонажем, акцентуючи увагу не на батькові, а на синові. Це демонструє можливість покаяння. Шевченко не боявся порушувати стереотипи і створювати нові архетипи", - підкреслює Христина Береговська.

Секція експозиції "Розкаяний син"

Також можна ознайомитися з його шедеврами, створеними під час навчання в академії, а також з роботами, які принесли йому звання академіка гравюри. Наприклад, "Притча про робітників на винограднику" була копіювана Шевченком з оригіналу Рембрандта, що знаходиться в Ермітажі, де він використовував копірку для перенесення зображення на своє полотно.

У ZAG Gallery також представлені оригінали чотирьох з 33 його жіночих портретів, останній з них - нареченої Ликери Полусмакової.

Окрім самих живописних полотен, експозиція збагачена сучасними цифровими технологіями. У імерсивному просторі персонажі творів Шевченка набирають життя. Біографія художника представлена на динамічному екрані, який символізує "поїзд життя".

Поїзд життя з інтерактивною біографією Шевченка

Завдяки технологіям віртуальної реальності, створено відтворення оселі, яку уявляв Тарас Шевченко. Він самостійно її зобразив, спроектував та детально описав. Тепер відвідувачі музею мають можливість відчути атмосферу життя поета на кручі над Дніпром, де він мріяв поселитися.

"Ми прагнули представити матеріал у сучасних форматах, щоб зацікавити дітей та молодь," - підкреслив Дмитро Стус.

Виставка проходитиме у Львові до 20 червня. Інформацію про ціну квитків та години роботи можна знайти на веб-сайті галереї.