Знищений Христос з прикордонної місцевості: мешканці Нижанковичів відновили пошкоджену статую.

Зруйнована статуя лежала на полі, і місцеві жителі зібрали кошти для її реставрації.

Жителі прикордонного селища Нижанковичі на Львівщині врятували скульптуру скорботного Христа XVIII ст., яка, занедбана, доживала віку на околиці. За її реставрацію взялись викладачі і студенти Львівської політехніки. Як зʼясувалося, це дуже цінна й унікальна скульптура. ZAXID.NET поспілкувався з усіма причетними та розповідає все, що про неї відомо.

У квітні 2024 року на парафіяльній сторінці церкви Св. Йосафата Нижанковичів зʼявився допис про необхідність збору грошей на реставрацію скульптури. На покинуту і зруйновану фігуру Христа звернула увагу Лідія Чура-Сватко, родом з Нижанковичів, й ініціювала її відновлення.

"У дитинстві ми завжди ходили попри те поле і якось не звертали уваги на похилену скульптуру. Вона стояла на колоні на пагорбі при дорозі на Серакізці і Кальварію Пацлавську - місце паломництва, куди ходили наші предки", - розповідає пані Ліда.

Скульптура Христа була залишена в полі (фото Лідії Чури-Сватко).

Імовірно, статуя скорботного Христа, що зображає його в сидячій позі, колись знаходилася на стародавньому кладовищі. Після того, як селяни отримали цю територію для обробки, вони періодично натрапляли на великі камені під час оранки — можливо, це були залишки давніх надгробків. З часом ця частина селища Вигадів перетворилася з окремого села, адже цвинтарі завжди існували в кожному населеному пункті, підкреслює Ліда Чура-Сватко.

Оскільки Нижанковичі розташовані впритул до державного кордону, там постійно патрулює прикордонна застава.

"Ветерани розповідали, що в епоху СРСР прикордонники регулярно стріляли в статую, а згодом скинули її з постаменту. У результаті у скульптури відпала голова, вона була просякнута кульовими отворами, а обличчя було наповнене руйнацією. Навколишні території перетворилися на оброблювані поля, і лише стара липа залишилась на височині," - ділиться спогадами мешканка Нижанковичів.

Локація, де колись була розташована скульптура та залишки її постаменту (зображення Лідії Чури-Сватко)

Лідія Чура-Сватко розпочала пошуки експертів, здатних надати допомогу у відновленні старовинної скульптури.

"Тим часом у Львові проходила реставрація скорботного образу Ісуса з каплиці Боїмів. Я вирішила зв'язатися з усіма спеціалістами, які були залучені до цього процесу і згадувалися в новинних репортажах. Мені порадили звернутися до Олега Рибчинського з Львівської політехніки. І він дав свою згоду", - згадує жінка.

Студенти кафедри реставрації працюють над відновленням скульптури Ісуса в рамках своїх магістерських проектів. Всі роботи виконуються безкоштовно, але для придбання необхідних матеріалів знадобилося зібрати фінансові кошти.

Священник парафії Нижанковичі, Тарас Буричко, повідомив, що до нього звернулася жінка на ім'я Ліда з проханням про фінансову допомогу.

"Це був період Великого Посту. Під час хресної ходи ми зібрали фінансові внески і направили їх на відновлення," - підкреслює о. Тарас.

На рахунок було надіслано навіть трохи більше коштів, ніж вимагалося: до благородної ініціативи приєдналися небайдужі львів'яни та всі ті, хто звернув увагу на цей заклик. А місцеві жителі доставили фігуру до Львова на бусі.

Перевезти важку камʼяну скульптуру допомогли мешканці Нижанковичів (фото Лідії Чури-Сватко)

На Львівському тижні скульптури Олег Рибчинський провів екскурсію у своїй майстерні з реставрації, де поділився деталями процесу відновлення скульптури Скорботного Христа з Нижанковичів.

"Це унікальна скульптура і такого типу скульптур є дуже мало в Україні. Напевно, біля 10 творів, з яких тільки чотири кам'яні, а пʼять деревʼяні, - розповідає професор кафедри реставрації Олег Рибчинський. - Це дуже рідкісний мотив".

Скорботний Христос опинився в цементі, який виявився надзвичайно важким для очищення. Глава скульптури була цілком зруйнована, а обличчя втрачено: це наслідки пострілів, зазначає експерт.

У квітні 2024 року скульптуру доставили до реставраційної майстерні (фото авторства Лідії Чури-Сватко).

"Згідно з нашим дослідженням, ця скульптура приблизно 1720 року, це раннє бароко, хоча має ще такі ренесансні ремінісценції. Вона взорована на графічні прототипи в роботах Дюрера. Той майстер, який різьбив цю скульптуру, походив десь з околиць Перемишля. Поки ще займаємося ідентифікацією", - розповів Олег Рибчинський.

В руках Ісуса, напевно, лежав бич. "У Святому Письмі є всього одне зображення Христа з бичем, коли він виганяє торговців із храму," - підкреслює Лідія. Нині ж, замість бича, в складених руках лише порожнє місце. Його також планується відтворити.

Олег Рибчинський підтримує припущення, що ця скульптура, імовірно, знаходилася на цвинтарі: "Зазвичай фігура скорботного Ісуса Христа розташовувалася в подібних місцях – не на могилі, а як символ завершення людського життя".

Олег Рибчинський демонструє очищену скульптуру (фото ZAXID.NET).

Попри цінність і унікальність мистецького твору, скорботного Ісуса повернуть у Нижанковичі на те місце, де він стояв.

"Мене справді турбує, щоб цю скульптуру повернули на її первісне місце. Я підтримую ідею, що вона має залишатися там, звідки була вилучена, а не в музеї. Коли йдеться про скульптури та пам'ятники, вони відіграють важливу роль у формуванні просторової ідентичності, яка формується не лише завдяки мовним аспектам, але й через те, що оточує людей", - підкреслює реставратор.

Крім знищеного обличчя та палиці в руках, постраждала також колона, на якій перебував Ісус. Спочатку її висота становила не менше 5 метрів, але тепер збереглося лише близько половини. Лідія Чура-Сватко активно шукає способи отримати фінансування для її відновлення.

Постамент з колони (зображення Лідії Чури-Сватко)

В іконографії Скорботний Христос відтворює постать Ісуса, що сидить, в момент страждань, акцентуючи на його земних муках.