Які справжні зв'язки існували між Йозефом Бойсом та нацистським режимом?

Творчість та вистави Йозефа Бойса (Joseph Beuys, 1921 - 1986) здобули велику популярність під час його життя, проте вже тоді викликали численні суперечки. Бойс часто використовував такі матеріали, як повсть і жир, у своїх роботах, а також займався натуропатією та проводив шаманські ритуали. Його яскраві акції та провокаційні концепції справили значний вплив на мистецьке середовище в 1960-1980-х роках.

Ставлення Йозефа Бойса, художника-акціоніста, до націонал-соціалізму та злочинів нацистського режиму, зокрема в контексті концентраційних таборів, вже давно викликає суперечки. Багато питань залишаються також щодо його служби у військово-повітряних силах Вермахту під час Другої світової війни. У 1941 році, в 20 років, Бойс добровільно вступив до армії, що викликало обурення у критиків, які вважають, що він не зробив достатньо, щоб дистанціюватися від нацистського режиму. У Музеї замку Мойланд у Північному Рейні-Вестфалії в рамках дослідницького проєкту "Йозеф Бойс і націонал-соціалізм" було розроблено особливий підхід до вивчення даного питання.

Досліджуйте також: Пророк або шахрай: хто насправді був культовим німецьким художником Йозефом Бойсом?

Фонд музею замку Мойланд, що володіє найбільшою у світі колекцією творів Йозефа Бойса, зберігає близько шести тисяч експонатів художника. Серед них є малюнки та проекти меморіалу на території колишнього нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау. "Бойс активно досліджував тематику Другої світової війни та Аушвіца, про що багато хто не здогадується", - зазначає куратор Александр Ґренерт. Проте його точка зору не є загальноприйнятою.

У 2021 році, коли відзначали сторіччя з дня народження художника, Александр Ґренерт став свідком того, як під час дискусій на цю тему напруга доходила до межі конфлікту. Мистецтвознавець та колишній заступник директора Музею замку Мойланд Рон Мангайм у своїй праці "Спійманий на слові" звинувачує Йозефа Бойса у відсутності критичного переосмислення нацистського режиму та періоду його військової служби. Інший автор і біограф Йозефа Бойса, Петер Ріґель, вважає художника "вічним членом гітлер'юґенду", який продовжував спілкуватися з колишніми нацистами навіть після закінчення війни.

"Ми усвідомлюємо, що ця тема є дуже чутливою," - зазначає Александр Ґренерт. Він вважає, що для формування власної думки про Йозефа Бойса необхідно детально вивчити його творчість. Ґренерт прагне, щоб на виставці "Аушвіц та Друга світова війна у мистецтві Йозефа Бойса" ("Auschwitz und der Zweite Weltkrieg im Werk von Joseph Beuys") художнє слово Бойса викликало глибокі роздуми та емоції само по собі.

Читайте також: Німецький митець Ґергард Ріхтер залишається найважливішим художником у світі

В даній експозиції представлено 90 творів з фондів Музею замку Мойланд. Серед них можна знайти живописні зображення бойових літаків і військових кораблів, що ведуть атаки на ворога, а також ескізи меморіалу, розроблені для Аушвіца. "Лише після війни Бойс почав відсторонюватися від націонал-соціалізму, використовуючи свої мистецькі засоби", - зазначає Александр Ґренерт.

У 1950-ті роки, після закінчення навчання на скульптора в Художній академії Дюссельдорфа, Йозеф Бойс брав участь у численних художніх конкурсах. Зокрема, він подав заявку на проєкт меморіалу на місці колишнього нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау.

Після цього тема Аушвіца та націонал-соціалізму більше не залишала художника, зазначає Ґренерт. У серпні 1981 року Бойс вирушив на автомобілі з житловим фургоном до Лодзі в Польщі, де передав музею сімсот своїх творів. Куратор вважає цю подію мистецькою акцією. “Транспортування в Польщу 1981” — так називалася ця ініціатива, і Александр Ґренерт трактує її як спробу Йозефа Бойса осмислити депортацію європейських євреїв до концентраційних таборів націонал-соціалістів, включаючи табір смерті Аушвіц-Біркенау.

У мистецьких акціях Йозефа Бойса проявляється й усвідомлення того, що нацисти умисно руйнували міста і села та вбивали їхніх мешканців. Так, як було у випадку з селищем Лідиці, що за 20 кілометрів на захід від Праги. У 1942 році гітлерівська армія зрівняла його з землею і знищила майже всіх його жителів. Цією розправою нацисти відповіли на вбивство 27 травня 1942 року заступника "рейхспротектора Богемії і Моравії" Рейнгарда Гейдріха (Reinhard Heydrich).

У 1967 році, коли Йозеф Бойс вже здобув популярність як професор Художньої академії в Дюссельдорфі, він відгукнувся на заклик відтворити Лідиці. Цю ініціативу висловив англійський лікар 25 років після руйнування селища, і вона включала, серед іншого, ідею створення місцевого музею, куди мають бути передані твори мистецтва. Участь Йозефа Бойса в цьому проекті та в реалізації музею підкреслює його усвідомлення "провини Німеччини у звірствах націонал-соціалістів, Вермахту та СС", зазначає Александр Ґренерт. Він вважає, що дії Бойса в Чехії та Польщі демонструють, як художник через своє мистецтво дистанціювався від націонал-соціалізму.

Однак ставлення Йозефа Бойса до націонал-соціалізму інтерпретувати однозначно не так просто. Поряд із такими мистецькими акціями, як у Польщі та Чехії, збереглися його висловлювання, що викликають подив і навіть шокують. "Так, наприклад, під час розмови в школі з учнями Бойс якось сказав, причому без жодного на те приводу, що у нього були чудові шкільні роки, а підручники у той ас були дуже вартісними", - розповідає Александр Ґренерт. Він вважає це непродуманим висловлюванням. "Воно приголомшує, і хочеться перевірити, що насправді думає Бойс", - каже куратор.

У так званій "лабораторії" музею відвідувачі мають можливість сформувати власну точку зору. На столі розташовані планшети, книги та документи, які запрошують зануритися у цю складну тему. Серед матеріалів можна знайти відео-інтерв'ю, де дослідники творчості Йозефа Бойса та його колишні учні діляться своїми, іноді дуже суперечливими, думками. "Учні Бойса зазначають, що були обізнані про ці факти, але це їх не турбувало, оскільки вони вважали його чудовим і видатним учителем", - коментує Ґренерт.

"Лабораторія" залишиться в музеї навіть після завершення виставки. "Цей елемент розташований у самісінькому центрі експозиції і виконує роль своєрідної 'скалки в тілі', що має на меті залучити увагу до цієї теми", - зазначає куратор виставки.