Сексуальне насильство у навчальних закладах: експертка з психології розповіла, як діяти в таких ситуаціях.

Психологиня прокоментувала секс-скандали у Карпенка-Карого/Фото: Тетяна Третяк

В Україні виник скандал, пов'язаний із звинуваченнями у сексуальному насильстві, неетичній поведінці та психологічному тиску з боку викладачів Університету театру, кіно та телебачення імені Карпенка-Карого, Андрія Білоуса та Юрія Висоцького. Редакція Meta.ua звернулася до психологині та сексологині Тетяни Третяк, щоб дізнатися, як слід діяти у випадках сексуального насильства в освітніх установах.

Деталі

Тетяна Третяк підкреслює, що сексуальні домагання та аб'юз у навчальних закладах є не лише порушенням особистих меж, а й серйозним ударом по психічному здоров'ю, самооцінці та відчуттю безпеки. Це може мати тривалий негативний вплив на особистість та її стосунки з іншими людьми. Важливо, щоб жертва сексуального насильства усвідомила, що вона не винна в тому, що сталося. Крім того, рекомендується зафіксувати інцидент за допомогою диктофона або відеокамери.

Згідно з висловлюваннями психолога, маніпуляції, психологічний тиск та страх втрати стипендії чи оцінок не повинні бути причинами для мовчання. Агресори часто вміють переконувати жертву, що їхні дії не є серйозними або що ніхто не повірить у їхні слова. Третяк пояснює:

Найголовніше - усвідомити, що мовчання вигідне агресорам. Якщо ви або ваш знайомий стали жертвою домагань, важливо шукати підтримку: поговоріть з довіреною особою, зверніться до професіонала або правозахисних організацій. Захист своїх кордонів - це нормально. Це питання гідності, безпеки та права кожного на повагу. В суспільстві все ще існують стереотипи, які звинувачують постраждалих, змушуючи їх залишатися в тіні. Не мовчіть про насильство, сексуальні домагання чи порушення ваших меж - самостійно це не вирішиться, і може мати серйозні наслідки для вашого психологічного, емоційного та фізичного стану.

У разі сексуального насильства експертка з психології наголошує на важливості не залишатися мовчазними, навіть якщо це викликає страх і здається, що ситуація не зміниться. Вона підкреслює, що кожен розказаний випадок сприяє розриву мовчазної згоди на насильство. Першим кроком до змін є отримання підтримки, юридичних консультацій та об'єднання з іншими людьми.

Цей коментар належить Тетяні Третяк і є частиною нашого більшого аналізу, де також висловилися Тала Калатай, Надія Васіна та Даша Малахова.