Скелети на подвір'ї та серця на стінах: які таємниці розкрили у колишньому бернардинському монастирі у Львові.

Бернардинський монастир у Львові: укріплена вежа, освячення зброї та цілюще джерело ZAXID.NET

У Львові в Центральному державному історичному архіві України стартували роботи з протидії аварійним ситуаціям. Ця установа, яка є найдавнішою в країні, розташована в 400-річному приміщенні колишнього бернардинського монастиря. Історична будівля має значну культурну цінність, але водночас перебуває в аварійному стані, що вимагає значних фінансових вкладень та фахових рішень. Зокрема, необхідно зберегти цінні розписи та зміцнити стіну, що відхилилася на 13 см. Команда проєкту поділилася результатами досліджень, знахідками археологів і реставраторів, а також планами щодо реалізації заходів на першому етапі.

Як повідомила ZAXID.NET директорка ЦДІАЛ Олеся Стефаник, в останні дні вересня в історичній 400-річній будівлі почалися роботи з реставрації та стабілізації, спрямовані на усунення аварійного стану. Переможцем тендеру стало приватне підприємство "Фасадсервіс" з Харкова. Проект має тривалість два роки. Львівська міська рада виділила 3 млн грн на перший етап робіт, а ще 1,5 млн грн надійшло з обласного бюджету. Однак, за попередніми розрахунками, загальна сума, необхідна для виведення будівлі з аварійного стану, складає приблизно 8,8 млн грн.

Олеся Стефаник розповіла про початок протиаварійних робіт в архіві (фото ЛОВА)

Головний архітектор проєкту, Ігор Бокало, повідомив, що в результаті проведених досліджень експерти виявили три ключові конструктивні проблеми, що призвели до аварійного стану архівної будівлі:

Північну стіну, що потребує термінового ремонту, підтримують дерев'яні елементи (зображення ZAXID.NET)

"Підпірка", яка підтримує арку трьох ярусів (зображення ZAXID.NET)

Оскільки тріщини з'явилися на всіх рівнях, головним завданням стало стабілізувати стіну та зафіксувати її положення. Для цього буде використано металевий зовнішній тяж, який забезпечить горизонтальну підтримку стіни, а до нього з внутрішньої сторони прикріплять поперечні тяжі. Додатково зміцнити стіну можна за допомогою металевих рам, встановлених як зовні, так і зсередини.

Виявилося, що подібні дефекти стін присутні не лише в архіві, а й на інших фасадах будівлі. Це викликано постійним підняттям вологи, що, найімовірніше, стало наслідком проблем із колектором. Глина, що знаходиться біля основи, створила негативний ухил. Через це стіни постійно перебувають у вологому стані.

"Ми планували реалізувати проєкт дренажної системи, проте, оглянувши колектор, з'ясували, що між вулицею Валовою та нашою будівлею існує значний завал, який вимагає більш серйозних заходів", - зазначає Ігор Бокало.

Минулого року "Львівводоканал" провів обстеження аварійного каналізаційного колектора. Керівниця наукового проєкту Марʼяна Каплінська підкреслила, що хімічний аналіз води, знайденої в археологічних зразках під архівом, виявив, що це каналізаційні стоки з підвищеним рівнем азоту.

Запропоноване інженерне рішення для проведення протипожежних робіт (фото ZAXID.NET)

Загальна ідея реставраційного проєкту полягає в тому, щоб зафіксувати і зупинити аварійний стан конструкції, що може призвести до обвалу. Наступним етапом мав би бути проєкт водовідведення і благоустрою внутрішнього дворика.

Під час археологічних розкопок у внутрішньому дворику, учений Юрій Лукомський виявив залишки людських кісток. Імовірно, це свідчить про те, що в минулому на цій території існував монастирський цвинтар.

Реставраторка Ірина Гірна виявила поліхромні розписи на всіх стінах, де проводила зондажі. Також були знайдені розписні елементи на склепінні та кам'яних розетах, що є досить рідкісним феноменом для Львова.

Водночас протиаварійні роботи передбачають конструктивні втручання, зокрема і на стінах з розписами. Тому передбачається трансфер живопису.

"Ми вже оглянули три старі келії. Схоже, що ці малюнки створено одним монахом або за його замовленням. Художня якість цих розписів варіюється: деякі з них дуже прості, інші кращі, а є також і ті, що містять написи", - поділився Ігор Бокало.

Одним з цікавих малюнків є дерево з привʼязаним серцем, на якому написано "Amore" ("Любов").

Монастир отців-бернардинів збудували у Львові у 1630 році. Капітальний ремонт відбувся у 1735-1736 роках, тоді ж Себастьян Екштайн (автор фресок гарнізонного храму) виконав розписи у східному крилі будівлі. Зараз будівля є памʼяткою національного значення. Тут зберігають близько 1 млн 120 тис. справ, які датуються від XII ст. до 1946 року. Найдавнішими з них є берестяні грамоти зі Звенигорода 1100 року.