З'явилася інформація про осіб, залучених до розкрадання заповідника "Кам'яна Могила": від російських кураторів до місцевих зрадників.

Рязанський мандрівник та "культурний управитель" Мелітополя.

Одним із головних координаторів захоплення заповідника став Юрій Кованов - рязанський гастролер, який раніше виконував обов'язки заступника міністра культури окупаційної ВЦА Запорізької області.

Юрій Кованов. Зображення з російського джерела.

Саме він став ініціатором створення мультимедійного парку на території колишнього заводу "Продмаш" у рамках проекту "Росія — моя історія". Він особисто координував процес транспортування експонатів "Кам'яної могили" до анексованого Севастополя, прикриваючи це під виглядом "музейного обміну".

Також Кованов подарував собаку військовослужбовиці Збройних сил України, яка була захоплена в полон на "Азовсталі", Рамзану Кадирову, назвавши її Борз, що означає "вовк".

Сьогодні сім'я Кованова опинилася в центрі гучного скандалу, який яскраво ілюструє функціонування окупаційної системи "нових господарів". Будинок у Чкалово, де проживала родина гастролера, належить українцю А.І. Воєводі, який залишив окуповану територію після 2022 року. За згодою місцевої окупаційної адміністрації, Кованови безперешкодно вселилися в чуже помешкання. 28 січня 2026 року до будинку завітали поліцейські разом із представником власника, який пред'явив рішення мелітопольського суду про виселення. Суд підтвердив право українського власника на повернення свого житла через довірену особу.

І ось тут все стало по-справжньому захоплюючим: замість того, щоб тихо покинути чуже майно, Кованови підняли крик про "несправедливість", "зраду" і навіть вирішили звернутися до Путіна. Більше про цей скандал читайте в нашій статті.

Важливою постаттю в межах самого заповідника є Ярослав Михайлов, який протягом багатьох років очолював "Кам'яну Могилу". Після 2022 року він став центральною фігурою у просуванні російської культурної експансії на території Мелітопольщини.

Ярослав Михайлов (позначений червоним кольором). Зображення з сюжету загарбників.

У російських медіа він фігурує як керівник філії державного музею-заповідника "Херсонес Таврійський" і водночас директор "Кам'яної Могили".

Михайлов є також учасником комісії, що займається благоустроєм та екологічними питаннями в рамках "Громадської палати Запорізької області", де він представляє "Кам'яну Могилу". Згідно з інформацією, отриманою від РІА Південь, Ярослав Михайлов з початку окупації пішов на співпрацю з загарбниками, не виявляючи жодного спротиву вивезенню музейних експонатів, і при цьому певний час продовжував отримувати зарплату з українського бюджету.

Саме за його керівництва:

За інформацією, наданою нашим анонімним джерелом, яке особисто знайоме з Михайловим, його проросійські погляди стали помітними ще до початку повномасштабної війни. Цікаво також зазначити, що в родині спостерігається контраст: старший син втік з окупованих територій і зараз проживає в Європі, тоді як Михайлов із дружиною залишилися на місці та розпочали співпрацю з Російською Федерацією.

Олена Фролова, раніше викладачка історії в Мелітополі, після окупації швидко збудувала кар'єру в інтересах країни-агресора. Наразі її основна мета полягає у розвитку туристичного потенціалу захоплених територій, включаючи й рідний Мелітополь.

Олена Фролова. Фото з російського ресурсу

До окупації Фролова викладала історію України у мелітопольському медколеджі. Після захоплення міста добровільно перейшла на бік окупантів, брала участь у роботі приймальної комісії викраденого навчального закладу й закликала абітурієнтів вступати за стандартами РФ.

У стані окупації вона:

Вона акцентує увагу на роботі з дітьми, використовуючи екскурсії та "краєзнавчі лекції" для популяризації російського розуміння історії, при цьому зневажаючи українську культурну спадщину.

Сергій Данченко - експерт у секторі культурної спадщини окупаційного "міністерства", який відкрито підтримує концепцію "відновлення" Кам'яної Могили під наглядом Російської Федерації.

Сергій Данченко. Скрин з сюжету пропагандистів

Пропагандист Данченко говорить про "глобальне оновлення", "відновлення огорожі" та "упорядкування території", вважаючи заповідник "обличчям регіону".

Перед початком окупації Ольга Заматаєва займала посаду заступниці директора заповідника. Наразі вона виступає в ролі завідувачки науково-фондового відділу.

Ольга Заматаєва. Кадр з пропагандистського сюжету.

Віктор Джос, який раніше працював науковим співробітником і брав участь в археологічних розкопках, після окупації очолив відділ охорони культурної спадщини "Кам'яна Могила".

Віктор Джос. Зображення з профілю чоловіка в соціальних мережах.

Він активно взаємодіє з пропагандистськими ЗМІ, де розповсюджує ідеї про те, що "музей не зазнавав розграбування", а експонати, мовляв, лише "перевозять для виставок".

Інформації про Анну Кравченко вкрай обмаль - відомо лише, що вона працювала в заповіднику під час окупації.

Ірина Зикова ж працює екскурсоводкою й бере участь у створенні "картинки мирного туризму": проводить екскурсії для дітей, організовані окупаційними структурами.

Ірина Зикова і Анна Кравченко. Зображення з ресурсу ГУР.

Унікальний місток до Криму - Павло Хлєбовський, керівник відділу експозицій та виставок "Херсонес Таврійський".

Павло Хлєбовський. Кадр з сюжету пропагандистів.

Він виступає одним із координаторів виставок, де представлені експонати, вивезені з "Кам'яної Могили", і мав можливість відвідати заповідник в період його незаконного "приєднання" до кримського музею.

Із 2023 року, окупанти вже неодноразово відкривали експозиції, сформовані з фондів "Кам'яної Могили" - петрогліфи, чуринги, зооморфні скульптури, кераміка та знаряддя кам'яного віку віком до 22 тисяч років. Пропагандисти розповідали про тимчасові виставки, однак це націоналізація української культурної спадщини, що прямо порушує норми Гаазької та Женевської конвенцій.

Перша експозиція з викраденими артефактами. Зображення з джерел агресорів.

У 2023 році 37 експонатів музею "Кам'яна Могила" вивезли до музею "Херсонес Таврійський" під приводом тимчасової виставки. Окрім цього, понад 140 артефактів було викрадено в Криму під час незаконних розкопок на об'єктах Піонерного передмістя Херсонеса Таврійського, городища Кадиківське (римський табір) та пам'ятки візантійської архітектури "Церква Іоанна Предтечі".

У 2025 році на виставці в Криму загарбники презентували викрадені з території Мелітопольщини піктограми, що належать до неолітичного та бронзового періоду, які були зображені на священних об'єктах - чурингах.

Виставка 2025 року. Зображення: "Кримський вітер"

А у серпні 2025-го в "Херсонесі" демонстрували зооморфні скульптури, чуринги і копії стародавніх петрогліфів епохи неоліту і бронзи.

Історико-археологічний комплекс "Кам'яна Могила" є однією з найзначніших культурних та археологічних цінностей регіону Мелітополь. До початку повномасштабної війни сюди приїздили туристи з різних куточків світу, проте з 2022 року загарбники повністю захопили цей об'єкт.

Вже у травні 2022 року окупанти почали створювати видимість "мирного життя".

Місцевих жителів запрошували на прогулянки заповідником, надавши можливість "погодувати котів і собак". пропагандисти показували, як нібито розміновують територію, насправді ж саме російські загарбники її замінували.

Паралельно проводилися "екскурсії" для російських військових. Навіть під час заходу вони озброювалися, надягали бронежилети й каски, а обличчя ховали під балаклавами.

Військові сили в межах природоохоронної зони. Кадр з пропагандистського сюжету.

У січні 2023 року загарбники перевезли велику кількість експонатів до Севастополя, в музей-заповідник "Херсонес Таврійський". Там була організована виставка, що включала 120 археологічних артефактів з Кам'яної Могили.

Як зазначила археологиня Евеліна Кравченко, Росія діє під приводом організації виставок і реставрацій, проте насправді займається викраденням українських культурних цінностей. Локальна пам'ятка була перетворена на філію російського музею, а деякі працівники заповідника брали участь у цих ініціативах.

Окрім вивезення експонатів, загарбники також зруйнували територію заповідника:

На території заповідника окупанти створили дерев'яні доріжки, встановили намети для "екскурсій" і майстер-класів. Це нібито "покращувало доступність", але фактично слугувало ширмою для вивезення експонатів і маскування руйнувань.

У 2024 році окупанти почали активно "шукати стародавнє святилище" та ритуальний вівтар на території заповідника.

Мешканці регіону зазначали, що на місці відсутні цивільні особи, натомість працюють лише озброєні чоловіки з лопатами. Насправді, ці "дослідження" викликають асоціації з діяльністю нацистського інституту "Аненербе", який під час Другої світової війни намагався захопити священні та археологічні артефакти.

Насправді Кам'яна Могила втратила більшість цінних артефактів, а місцева природна та культурна спадщина перебуває під постійною загрозою через бойові дії та окупаційні "реставрації". Так зараз виглядає заповідник.