Старість — це не кінець. Найбільш надихаючі фільми для людей зрілого віку.

Життєві уроки від Джек Ніколсона та Роберта Де Ніро.

Як почати нове життя на пенсії, коли здається, що найкращі роки вже минули? "Телеграф" підготував для своїх читачів добірку найкращих фільмів-антидепресантів, які допоможуть відшукати нові горизонти і сенс життя після 60-ти.

Двоє літніх чоловіків із полярно різними долями опиняються сусідами в онкологічній палаті. Один -- автомеханік, який усе життя присвятив родині, а інший -- цинічний мільярдер, власник тієї самої лікарні. (Їхні ролі виконують Морган Фрімен і Джек Ніколсон.) Дізнавшись про близький кінець, вони вирішують не витрачати решту днів на процедури, що стали марними, а втекти, щоб виконати список своїх найбожевільніших бажань -- "поки не зіграли в ящик".

Фільм вражаюче демонструє, що навіть на останній стадії життя можна знайти прості радощі і почати нову сторінку. Персонажі здійснюють стрибки з парашутом, мчать на класичних автомобілях і подорожують світом, але найцінніші відкриття відбуваються всередині них — прощення, справжня дружба і те, що дійсно має значення у залишеному спадку.

Емоційний пік фільму настає в момент, коли персонаж Джека Ніколсона, нарешті, наважується постукати у двері своєї доньки, з якою не спілкувався протягом багатьох років. Упродовж усього сюжету ми спостерігаємо за цинічним і егоїстичним героєм, але в цій сцені він постає перед нами як вразливий старий, який боїться відторгнення. Це ключовий момент повної спокути його персонажа. Фільм "Поки не зіграв у ящик" є життєствердним твором з талановитим акторським дуетом, який, незважаючи на свою тематику смерті, залишає по собі яскраве і позитивне враження.

70-річний вдівець у блискучому виконанні Роберта Де Ніро розуміє, що вихід на пенсію -- це не кінець, а можливість спробувати щось нове. Він стає старшим стажистом в інтернет-магазині модного одягу під керівництвом молодої й амбітної героїні Енн Гетевей ("Диявол носить Prada").

Гумор цього фільму в значній мірі ґрунтується на зіткненні поколінь та технологічних змін. Герой, якого грає Роберт Де Ніро, з'являється на роботі у строгому костюмі з класичним "дипломатом", тоді як оточуючі носять худі та кеди. Він не розуміє сучасний офісний сленг і методи роботи стартапу, проте з гідністю освоює нові знання. Хоча його старомодна галантність виглядає кумедно, зрештою, манери "стажера", що не молодий, та його професіоналізм завойовують симпатії всіх. Літній персонаж стає центром молодого колективу і наставником для колег, які могли б бути його внуками.

Цікаво, що цей фільм серйозно вплинув на корпоративну культуру. У США багато компаній, зокрема такі гіганти, як GM, Boeing і Microsoft, почали активніше впроваджувати програми для вікових фахівців, посилаючись на те, що "досвід ніколи не старіє" (таким було рекламне гасло фільму).

Уве Ліндаль, 59-річний мешканець шведської провінції, відзначається своєю буркотливістю та педантичністю. Пів року тому його світ похитнувся, коли померла його дружина Соня — єдина людина, яка справді розуміла його і дарувала любов. Тепер, після 43 років роботи, його відправляють на пенсію, що ще більше підкреслює його самотність. "До неї життя не мало сенсу, і тепер, після її відходу, також," — говорить Уве, згадуючи про Соню. Він вирішує, що більше нічого не тримає його в цьому житті. Але кожна спроба розпрощатися з життям виявляється новим уроком про те, чому існування насправді варте зусиль.

Психологи іноді радять цей фільм як ілюстрацію того, що соціальна ізоляція може бути подолана лише через взаємодію з іншими людьми. Після прем'єри "Другого життя Уве" в Швеції та США багато глядачів почали більше звертати увагу на своїх літніх сусідів, які часто можуть виглядати буркотливими, але за їхньою агресією ховається глибока самотність і навіть суїцидальні думки.

Багато глядачів, які тяжко переживали втрату чоловіка/дружини або батьків, пишуть у відгуках на Reddit чи Goodreads, що "Друге життя Уве" допомогло їм змиритися зі своїм горем. Люди бачать в Уве себе -- власну замкнутість і небажання жити без коханої людини. Але, спостерігаючи, як Уве знаходить новий сенс у допомозі іншим, теж потроху відкриваються світові.