Сторічну аптеку в серці Львова відновили до її оригінального вигляду.

У бібрській ратуші виявили фрески аптекарів і триголового змія ZAXID.NET

Сто років тому коломийський аптекар Стефан Стенцель придбав аптеку в одному з перших львівських хмарочосів, будинку Шпрехера, розташованому на площі Маріацькій у серці міста. Цей заклад став не тільки джерелом ліків, але й осередком краси для багатьох. Стенцель розробив і запатентував серію косметичних продуктів, які користувалися великою популярністю серед модниць того часу. ZAXID.NET розповідає про понад столітню історію родини Стенцелів, їхньої аптеки "Маріацька", яка після масштабної реставрації знову відкрила свої двері, та демонструє фотографії відновленого інтер'єру.

"Весь свій маєток запишу доньці Ірені. Але нехай пам'ятає, що справжня краса і привабливий вигляд стають справжнім скарбом у добрі чи погані часи. Тому раджу своїй дочці Ірені для красивої шкіри користуватися кремом, пудрою і милом Benignina доктора Стенцеля. Оскільки лише Benignina містить амбру, отриману з рослин південних морів. Цей складник є порятунком для шкіри, усуває забруднення, ластовиння, висипання, лишаї тощо, одночасно надає шкірі матовості і молодечої свіжості", - так креативили тодішні маркетологи, рекламуючи крем, який запатентував фармацевт Стефан Стенцель. Фірма з виготовлення і продажу косметичних засобів була основним напрямком його діяльності.

Рекламна кампанія крему в газетному форматі, оформлена у стилі заповіту (фото ZAXID.NET)

Батько його, Едвард, також був фармацевтом і володів аптекою, розташованою неподалік ратуші в Коломиї. Він спеціалізувався на зборі та продажу лікарських трав. Місцевий краєзнавець Ілля Криворучко зазначає, що в 1894 році аптека Едварда Стенцеля отримала срібну медаль на Загальній крайовій виставці у Львові завдяки своїй новаторській технології сушіння трав. А через десять років, у 1904 році, вона була відзначена за сироп "Карпатське зілля", призначений для лікування кашлю та легень. Едвард Стенцель пішов з життя у 1910 році і знайшов вічний спочинок на Личаківському цвинтарі.

Фармацевтичну справу перебрав його 27-річний син Стефан. Він завершив навчання у польській гімназії в Коломиї, а потім отримав ступінь магістра фармації у Львівському університеті. Залишаючи аптеку в Коломиї, у 1919 році Стефан Стенцель переїхав до Львова.

Марійська площа у Львові (фото з Вікіпедії)

Дослідник аптечної історії Галичини Анатолій Гурин повідомляє, що першим власником аптеки "Маріацька", заснованої у 1914 році, був Антоні Йозеф Гроблевський. Назва аптеки відображала близькість до площі, на якій розташовувалася статуя Богородиці, проте сама аптека знаходилася на вулиці Гетьманській, 8 (сучасний проспект Свободи). У 1919 році фармацевт доктор Стефан Стенцель придбав її і переніс до новозведеного будинку Шпрехера на площі Маріацькій.

Станом на 1912 рік, ця будівля вражала сучасністю. Будинок Шпрехера налічував 7 поверхів, але піднімався на 12 рівнів і був обладнаний двома ліфтами. У той час у центрі Львова лише шпилі костелів могли зрівнятися з його висотою. Відомий львівський архітектор Генріх Заремба розробив інтер'єр нової аптеки в стилі бідермаєр, а різьблені дерев'яні скульптури створив Петро Війтович.

Касетна стеля, аркова конструкція та антресолі (зображення ZAXID.NET)

Аптеку оформлено дерев'яними меблями, розташованими по периметру на двох рівнях. Балконні перила обмежують антресолі, де під стелею розташовані позолочені різьблені сови, а під столами - схожі на них леви. На балюстраді в кількох сценах зображено трьох путті (маленькі ангели), які займаються аптекарською діяльністю: спочатку вони збирають трави біля входу, потім несуть їх у кошику, а згодом варять зілля. Вишуканість приміщення підкреслює касетна стеля з дерев'яними балками та різьблені колони, прикрашені листям аканта. Зберігся оригінальний касовий апарат "Національ", який тепер експонується в аптеці-музеї "Під Чорним орлом".

Позолочені дерев'яні путті (фото ZAXID.NET)

На першому поверсі аптеки Стенцеля виробляли і реалізовували медикаменти, тоді як на другому розташувалася резиденція власника. Також був підвал. Згодом родина вирішила переїхати до вілли, що знаходиться на сучасній вулиці Коновальця, 100. Стенцель став першим у Львові, хто розділив рецептурний відділ аптеки від безрецептурного, впровадивши цю практику, що вже широко використовувалася в Європі для зручності клієнтів.

Аптека доктора Стенцеля виконувала функцію не лише медичного закладу, а й центру краси. Він започаткував виробництво косметичних кремів і засобів для догляду за проблемною шкірою, зокрема запатентував крем для обличчя Benigninа, призначений для боротьби з ластовинням та засмагою. Цей продукт реалізовувався в елегантних порцелянових контейнерах.

Керамічні ємності для крему від доктора Стенцеля (зображення ZAXID.NET)

Кожна пані з Львова приходила сюди за відомим кремом Benignina, який став справжнім хітом продажу. "Свідченням того, що цей крем виготовляли ще за часів Стенцеля-старшого, слугує рекламне оголошення з 1935 року. У ньому йшлося про роздачу 10 тисяч баночок крему всім, хто надішле купон. Ця акція була приурочена до 60-річчя бренду", - ділиться інформацією Марта Куць, юристка нових орендарів приміщення - компанії Symbol.

Запатентований крем Benignina продавали і в Коломиї (фото ZAXID.NET)

Вчені виявили в архівах Львова документи, які свідчать про те, що Стефан Стенцель протягом певного часу мав ексклюзивне право на реалізацію автомобілів марки Mercedes. Однак, через три роки він закрив цю компанію, зосередившись на роботі у власній аптеці та дистанційно керуючи ще однією в Коломиї. Свій успішний бізнес у фармацевтичній сфері Стенцель продовжував до початку Другої світової війни.

У 1940 році радянська влада націоналізувала приміщення, а Стефана Стенцеля разом із родиною депортували з Коломиї до Казахстану. Після двох років заслання він вирішив приєднатися до військ генерала Андерса, де став керівником центрального медичного постачання. На жаль, він захворів на тиф і помер у березні 1942 року. Згідно з інформацією краєзнавця Іллі Криворучка, його поховали в Узбекистані, де він отримав звання підполковника.

Портрет Стефана Стенцеля (фото ZAXID.NET)

У період радянської епохи та на початку незалежності України "Аптека на Марійській площі" займала провідні позиції серед гомеопатичних аптек Львова. Вона також мала спеціалізований відділ, що обслуговував п’ять областей західного регіону. У 2019-2022 роках у цьому ж приміщенні функціонувала аптека "D.S.", яка, на жаль, була змушена закритися через високі витрати на оренду.

Новими власниками приміщення стала компанія Symbol, що розташована поруч з магазинами одягу. Вони успішно відтворили автентичний інтер'єр колишньої аптеки. У цій роботі взяли участь вісім реставраторів з компанії Restare.

Експерти зняли плити зі стелі, виявивши та очистивши історичну касетну стелю з тинькуванням. З поверхні столу було знято шпон, відкривши оригінальне покриття, яке понад тридцять років залишалося прихованим. Реставратори відновили рідні елементи з палісандру. Латунні деталі були очищені від фарби до первісного стану, а всі пізніші декоративні елементи були демонтовані. На шухлядках все ще можна прочитати латинські назви лікарських препаратів. В інтер'єрі залишились лише радянські люстри та сучасна плитка на підлозі.

Оригінальний аптекарський стіл (зображення Symbol Stenzel)

Продовжуючи спадщину Стефана Стенцеля, сучасні резиденти також займаються продажем косметичних засобів. У планах на майбутнє є відновлення рецептів лікарських трав, які належали Стенцелю-старшому, з метою їх подальшого продажу в цьому місці.

Цінність і привабливість цього простору полягає у меблях, що є одними з небагатьох автентичних залишків у Львові. Важливою подією стало завершення реставраційних робіт наприкінці лютого, яке співпало з відзначенням 101-ї річниці отримання патенту (22 лютого) та 141-річчям з дня народження Стефана Стенцеля (29 лютого).