"Я продав свою картину за 'тверду валюту' – один дрон. Він вже на передовій," – зазначив професор Сергій Риков.

-- Щоб врятувати зір, зазвичай допомога має бути терміновою...

Отже, в кожному українському місті необхідно створити центри, де фахівці нашої галузі зможуть оперативно визначити тип травми, надати першу медичну допомогу та спланувати хірургічне втручання, -- зазначає Сергій Риков. -- Це обумовлює потребу лікарів, які працюють у полях, у безперервному навчанні та освоєнні нових технологій оперативного лікування. Нещодавно ми провели наукову конференцію "Рефракційний пленер'24", на якій зібралися провідні офтальмологи з України та Ізраїлю.

Яка ключова тема обговорювалася?

-- Травма очей в умовах війни. Адже обидві наші країни -- Україна та Ізраїль -- мають величезний досвід допомоги травмованим. Лікарі наводили конкретні приклади, демонстрували слайди, відео операцій. Обмін хірургічним досвідом, створення мультидисциплінарних команд, реабілітація після втручання -- все це дуже важливо для того, щоб досягти головного -- повернути людині здатність бачити, відновити якість життя. Працюємо разом зі щелепно-лицьовими та пластичними хірургами. Крім того, пацієнтам необхідна психологічна підтримка. Адже травми бувають настільки тяжкими, що боротьба іноді йде за кожен процент зору, навіть за здатність розрізняти світло й темряву. Коли говориш з хлопцями, які втратили зір через війну, ще більше ненавидиш ворогів і прагнеш допомогти нашим воїнам на фронті.

Концепція організації художньої виставки під назвою "Мистецтво бачити" під час конференції виникла у професора Сергія Рикова внаслідок його прагнення підтримати військових.

— Я вже давно в захваті від живопису, адже він відкриває можливості для створення неповторних кольорових комбінацій і втілення нових задумів. Це для мене певна форма психотерапії, — ділиться він. — Серед офтальмологів я не єдиний, хто займається живописом. Тому ми з колегою, пластичним офтальмохірургом з Хмельницького Іриною Жарою, вирішили організувати цю виставку разом.

-- Ви оголосили, що готові продати картини за дрони?

Отже, концепція полягала в тому, що "одна картина – один дрон". Це стало своєрідною "стабільною валютою". Ідея виявилася вдалою, і я сподіваюсь, що ми продовжимо цю справу. Моя картина під назвою "Ендорфінчик", на якій зображений сонячний зайчик, знайшла свого покупця. Вона дійсно дарує позитивні емоції. За отримані кошти мої друзі – волонтер Віктор Власенко та щелепно-лицьовий хірург, професор Юрій Чепурний – придбали FPV-дрон для військових. Він вже на передовій, ми передали його 72-й бригаді, якій підтримуємо з самого початку війни. Серед військових є наші земляки з Білої Церкви.

Кошти, отримані від продажу ще одного твору мистецтва (гірського пейзажу), були спрямовані на закупівлю рідкісних витратних матеріалів, необхідних для проведення складних офтальмологічних процедур для поранених.

Коли я запитала волонтера Віктора Власенка з Білоцерківської волонтерської групи про функції FPV-дрона, він розповів, що цей пристрій оснащений бойовим зарядом і належить до категорії дронів-камікадзе, які ефективно знищують ворога. Основною його перевагою є високоякісна оптика, що дозволяє оператору точно виявляти цілі. Таким чином, "офтальмологічна тема" виявляється актуальною і для дронів.

-- Якщо постійно підтримуєш зв'язок з бригадами на фронті, то краще розумієш, що потрібно хлопцям в даний момент, -- говорить Віктор Власенко (крім того, що він займається волонтерськими справами, має і свою роботу). -- Наприклад, зараз необхідні різні види дронів, зокрема, розвідувальні. А ще передаємо на фронт теплі речі, смаколики. Ті, у кого є змога підтримати військових, можуть перерахувати гроші на картки:

Щоб отримати інформацію про потреби наших захисників, відвідайте нашу сторінку у "Фейсбуці" (Білоцерківська волонтерська група), де ви знайдете всі важливі посилання та контактні номери.

Читайте також: "Перше, що він вигукнув після травми: "Хто мене потребує -- сліпий": солдат бригади Чорних запорожців, який втратив зір на війні, готується до весілля".

Іноді волонтерам, як і лікарям, доводиться діяти в умовах термінового часу, - ділиться Сергій Риков. - Нещодавно дізнався, що Віктор Власенко вирішив продати свій автомобіль і інвестував значну суму в купівлю приладу нічного бачення для солдатів. А його батьки, знайомі мені з дитинства, також внесли свій вклад з пенсій, щоб придбати ще один дрон.

-- Дуже важливо сьогодні продовжувати донатити, та, на жаль, людей, які можуть це робити, стало менше: у багатьох з'явились матеріальні труднощі, -- говорить Віктор Власенко. -- Але хочу наголосити, що важливою є не тільки грошова допомога. Бійці просять маскувальні сітки. Жінки з нашої групи, які називають себе "Шалені бджілки", плетуть зимові сітки зі стареньких білих простирадл, футболок. А через те, що погода зараз плюсова, потрібні й сітки осінніх кольорів -- з тканин коричневого та зеленого відтінків. Тканину нам можна переслати. Роботи вистачає всім. Було б бажання допомагати. Одні люди витрачають на це свої гроші, інші -- власний час. Лікарі ж, як ми бачимо, і гроші, і час. Однак головне -- це їхня фахова майстерність, яка допомагає рятувати зір пораненим. Та особливо цінувати ми маємо тих, хто на фронті. Це безперечно.

Раніше "ФАКТИ" розповідали про українських підприємців, які в умовах війни налагодили виробництво медичних приборів, завдяки яким лікарі, в тому числі офтальмологи, можуть вилучити найменші осколки з тіла пораненого.

На зображенні в заголовку: Медичні працівники та їхні союзники відправили на передову FPV-дрон, який вже завдає шкоди противнику.