Загадковий володар підземель. Легенди про Шубіна були включені до списку нематеріальної культурної спадщини.

Хто ж він, покровитель рудокопів?

Легенди про нього передавалися серед гірників з покоління в покоління. Вважали, що це дух шахти, який мешкає в глибинах землі, сповіщає про небезпеки та іноді допомагає загубленим шахтарям знайти шлях на поверхню.

"Легенди про Шубіна почали поширюватися у другій половині ХІХ -- на початку ХХ століття, коли на Донеччині та Луганщині активно розвивалася вугільна промисловість. Праця в тодішніх шахтах була важкою і небезпечною, спеціального обладнання для захисту гірників майже не було. Трагедії та нещасні випадки ставали частиною шахтарських буднів, -- розповідає Тетяна Костюченко, заступниця директора з наукової роботи КЗ "Покровський історичний музей". -- Водночас гірники розповідали про неймовірні випадки, коли небезпеки вдавалося уникнути. Вважалося, що за цим стояв Шубін -- добрий дух, господар шахти та їхній покровитель. За легендою, Шубін ніколи не виходить на поверхню, а подає знаки звуками -- гуркотом, сміхом, шумом. Той, хто дослухається до цих підказок, може врятуватися від лиха. Водночас несумлінних вуглярів або злих керівників шахти Шубін нібито може покарати. Спускаючись у вибій, робітники залишали йому частину свого "тормозка" -- принесеного з дому обіду, аби задобрити господаря підземелля".

У переказах двадцятого століття Шубін зображується як звичайний шахтар — з бородою, коногонкою (шахтарським ліхтариком) та інколи з киркою, але в той же час — у шубі. На початку двадцять першого століття його образ зазнав змін: тепер це скоріше невисокий чоловік з бородою та неохайним волоссям, але з тією ж самою коногонкою.

"Якщо заблукалий гірник помітив у пітьмі світло лампи Шубіна і вирішив його наслідувати, то, здавалося, цей світло виводило його на поверхню, -- продовжує розповідь співрозмовниця. -- А іноді господар підземних просторів приходив до шахтарів у снах. На одній із шахт Донеччини одна працівниця разом із напарницею вирішила трохи перепочити й задрімала. Раптом у сні вона побачила чоловіка, який штовхнув її ногою і сказав: "Ідіть звідси". Жінка прокинулася, розбудила напарницю, і вони відійшли. За кілька хвилин на тому місці відбувся обвал."

Але чому ж господаря підземелля називають Шубіним? Існує кілька теорій щодо походження цього імені. "Одна з версій пов'язана з управителем шахти на прізвище Шубін, котрий був добрим і піклувався про своїх працівників. Проте одного разу він спустився під землю, заблукав і більше не повернувся. З тих пір, згідно з легендою, його дух допомагає гірникам," - зазначає Тетяна Костюченко. "Найбільш розповсюджена версія, однак, пов'язує ім'я Шубіна з давньою професією газовика-випалювача. Раніше в шахтах метан випалювали спеціальні працівники, які спускалися в підземелля в змочених водою шубах зі смолоскипами. Якщо газу було забагато, це могло призвести до вибуху. Одного разу такий випалювач загинув у шахті. Його тіло планували підняти на поверхню, але власники шахти вирішили, що це занадто витратно, і запропонували родині компенсацію. Вони погодилися, тому тіло вугляра залишилося під землею. Відтоді, за переказами, його привид блукає шахтою, рятуючи людей від небезпеки. До речі, Шубін не єдиний персонаж шахтарського фольклору Донбасу. Гірники з Довжанська (Луганщина) також розповідали про підземну Білу Королеву, яка блукає шахтами. Вважалося, що якщо хтось її побачить, то може втратити розум."

За словами співрозмовниці, важливо, щоб перекази про Шубіна як частина шахтарської культури жили й передавалися наступним поколінням. Внесення їх до Національного переліку особливо цінне тепер, коли через війну шахти Донеччини та Луганщини не працюють, а чимало гірників були змушені залишити свої міста.

Цікаво, що у Покровському історичному музеї можна знайти унікальну соляну скульптуру Шубіна. Цей витвір мистецтва створили шахтарі з Соледара та презентували його вугільному підприємству Покровська на честь тридцятиріччя. У 2024 році, коли почалася евакуація через загрозу фронту, цю скульптуру також перенесли. Наразі вона зберігається у Дніпрі, де функціонує музей. Соляний Шубін став одним із символів українського Донбасу.