Секрети НЛО: вигадка, вигадана Пентагоном, чи істина, що залишається під завісою таємниці? Розглядаємо деталі.
Вся інформація про НЛО, яку ми маємо, можливо, є величезним міфом, породженим... самими військовими. Нещодавній звіт AARO виявляє, як Командування військово-повітряних сил США протягом багатьох років поширювало дезінформацію про "таємні інопланетні програми", аби ввести громадськість в оману. Але яка мета стоїть за цими діями?
Коли ми переглядаємо фільми про прибульців або досліджуємо реальні випадки, пов’язані з НЛО, ми помічаємо цікаву тенденцію: інопланетні цивілізації, здається, в основному "надають перевагу" США для своїх контактів. Чому це відбувається? Відповідь на це питання виявляється значно складнішою, ніж просто стереотипи кінематографу. У нашій статті на Еспресо ми розглянемо цю тему, спираючись на резонансний звіт AARO, який пропонує новий погляд на природу феномену НЛО.
Таємниче небесне явище, що відбулося в 1561 році над Нюрнбергом, зображення: Вікіпедія.
Людство здавна цікавилося можливістю позаземного життя у найрізноманітніших формах. Це одна з рис, яка відрізняє нас від інших живих істот на Землі: нам важливо не лише те, що відбувається тут чи після нашої смерті, а й те, що приховують мільярди зірок у нічному небі.
Ще в давнину філософи розмірковували над подібними питаннями. Наприклад, Епікур висловлював ідею про існування інших світів, схожих на наш, населених живими істотами. А близько двох тисяч років тому Лукіан Самосатський створив свій твір "Правдива історія", в якому описує сатиричну вигадану подорож на Місяць, де його персонажі зустрічають мешканців цього небесного тіла.
Відкриття телескопа та прогрес у сфері астрономії значно підвищили зацікавленість у позаземному житті. Приблизно 350 років тому французький автор і вчений Бернар де Фонтенель випустив працю "Розмови про множинність світів", в якій популяризував концепцію існування життя на інших небесних тілах, таких як Місяць і Марс. У літературі того часу з'явилися твори, наприклад, "Мікромегас" Вольтера, де розповідається про велетенських інопланетян з системи Сіріуса та Сатурна, які здійснюють візити на Землю.
Перед початком XX століття концепції позаземного життя вже почали з'являтися в літературних творах, проте зазвичай вони мали філософський або сатиричний підтекст, а не відповідали сучасному уявленню про "інопланетян" як потенційних загарбників.
Та відомий роман Герберта Веллса "Війна світів" 1898 року став переломним, оскільки вперше зобразив інопланетян як агресивних загарбників із Марса, які атакують Землю за допомогою передових технологій. Веллс створив реалістичний і драматичний сюжет, що відображав тривоги епохи імперіалізму та технологічного прогресу. Книга стала архетипом для жанру наукової фантастики про вторгнення інопланетян і закріпила образ "марсіан" у попкультурі.
Зображення: кадр з відеоматеріалів, оприлюднених Пентагоном у 2015 році.
У першій половині XX століття людство переживало буремні зміни, зумовлені науковими досягненнями: коні поступилися місцем автомобілям, літаки вже літали через океани, а одна бомба мала потенціал знищити ціле місто. Астрономія і ракетна техніка також робили значні кроки вперед: завдяки зацікавленості нацистів у створенні потужних ракет, цей досвід згодом перейняли США та Радянський Союз, що дозволило людству вийти у космічний простір і навіть здійснити висадку на Місяць.
У цей час з'явився відомий термін "неідентифікований літаючий об'єкт", скорочено НЛО (англійською UFO - Unidentified Flying Object). Його виникнення пов'язують із подією 1947 року, коли американський підприємець і пілот Кеннет Арнольд повідомив про спостереження дев'яти швидко пересувних об'єктів поблизу гори Рейнір у штаті Вашингтон. Він охарактеризував їх як "літаючі тарілки", що стало основою для подальшого поширення цього образу.
Того ж року стався знаменитий "Розвелський інцидент": у Нью-Мексико американські військові нібито виявили уламки інопланетного корабля та навіть тіла прибульців, які згодом доставили на військовий об'єкт "Зона-51". Хоча офіційно влада пояснила це падінням метеозонда в рамках секретної програми Project Mogul, чутки швидко переросли у стійкі конспірологічні теорії та навіть публікування фальсифікованих фото та відео тих подій.
З 1947 року Повітряні сили США розпочали офіційні дослідження явища НЛО через різні програми, такі як Project Sign, згодом Project Grudge і, нарешті, Project Blue Book, що діяла з 1952 по 1969 рік. В рамках цих ініціатив було проаналізовано більше 12 000 випадків спостережень НЛО, з яких приблизно 6% залишилися без чіткого пояснення через недостатність даних. Більшість зареєстрованих явищ виявилися цілком зрозумілими, включаючи астрономічні об'єкти (як-от планети, метеори, хмари) та технічні засоби (літаки, космічні зонди).
У 1953 році Центральне розвідувальне управління створило Робертсонівську панель, яка констатувала, що НЛО не є загрозою для національної безпеки та немає жодних підтверджених свідчень їхнього інопланетного походження. Однак надмірна секретність, що оточувала ці дослідження, лише посилила інтерес суспільства і викликала недовіру до урядових структур.
Підживлені газетними публікаціями, коміксами, художніми фільмами та серіалами, історії про НЛО перетворилися на глобальний культурний феномен. Формувалася широка фанспільнота уфологів - від ентузіастів до вчених, які досліджували цей феномен зі скрупульозною ретельністю, а подекуди - з майже релігійною вірою у його правдивість. Згодом ці настрої проникли й у владні кола. Так, у 2001 році у Вашингтоні відбулася знаменита пресконференція Disclosure Project, де близько 20 осіб - колишні військові та урядовці - заявили про приховування владою США доказів існування НЛО.
Подібні слухання згодом стали регулярними, а нещодавно навіть за участю американських конгресменів (деякі з них теж прихильники теорії НЛО і виділяють мільйони доларів на дослідження). Відеозаписи, які Пентагон періодично оприлюднює після завершення часу їх секретності, продовжують фіксувати невідомі об'єкти, що рухаються з надзвичайною швидкістю, і лише підливають олії у вогонь. Згідно з опитуванням Gallup 2019 року, третина американців вірить, що деякі НЛО - це інопланетні кораблі, а 71% переконані, що уряд приховує інформацію про них.
У 2022 році був створений спеціальний підрозділ Пентагону (AARO) для систематичного збору, аналізу та пояснення випадків НЛО (які тепер офіційно називають UAP - Unidentified Anomalous Phenomena / Невизначені аномальні явища). Завдання AARO (All-domain Anomaly Resolution Office, тобто Офісу з вирішення аномалій у всіх областях) - відсіювати вигадки й помилки від потенційно небезпечних об'єктів, наприклад, дронів, розвідувальних систем чи інших технологій, що можуть загрожувати нацбезпеці США.
У 2024 році AARO оприлюднив частину свого звіту, який привернув увагу кількох впливових американських ЗМІ, зокрема The Wall Street Journal, New York Post та Fox News. Згідно з цими документами, протягом багатьох років Військово-повітряні сили США застосовували вигадані історії про НЛО, щоб замаскувати свої секретні програми розробки зброї.
Звіт вказує на те, що ще з 1980-х років існувала практика, за якою новобранців, а також деяких вищих офіцерів, "обманювали" за допомогою вигаданої програми під назвою Yankee Blue, що нібито займалася дослідженням інопланетних технологій. Наприклад, один з полковників ВПС визнав, що розміщував підроблені знімки літаючих тарілок поблизу "Зони 51" з метою відволікти увагу від випробувань літаків-невидимок. Зазначається, що такими інформаційними маніпуляціями командування ВПС США роками "жартувало" над новачками, демонструючи їм "секретний звіт" про інопланетян, що могло слугувати перевіркою їх лояльності.
У цілому, ця практика існувала до 2023 року і нагадувала "обряд ініціації" для нових учасників, метою якого було замаскувати роботу над новими технологіями, такими як U-2, SR-71, літаки з технологією стелс тощо.
Звіт AARO також зазначає, що багато легенд про НЛО, зокрема про "Зону 51", були навмисно створені для дезінформації як громадськості, так і іноземних супротивників, насамперед Радянського Союзу. Військові заохочували самих військових породжувати нові легенди. Наприклад, у кінці 60-х років американські військові проводили тест на вразливість їх ядерної зброї до електромагнітних імпульсів. Миготливе світло біля секретного військового об'єкту ніяк не пояснювали тим, хто його спостерігав. Оскільки тест провалився і зброя таки вийшла з ладу, цей інцидент дозволили списати на "діяльність НЛО", щоб вороги Америки не знали про потенційну слабинку їх найсмертоноснішої зброї.
Проте подібна дезінформація продовжувала існувати і після розпаду Радянського Союзу. Наприклад, у 1996 році американські військові вручили радіоведучому фрагмент металу з запискою, у якій йшлося про те, що цей об'єкт походить з космічного корабля інопланетян.
"Це не був військовий обман, спрямований на ворогів Америки, а дезінформація, що ширилася в мирний час серед американських громадян: це не те, на що повинні витрачатися ваші податки", - зазначають у New York Post.
У звіті AARO також наголошують, що жодних доказів існування позаземних технологій чи істот не виявлено, а більшість даних про НЛО легко пояснюються земними явищами.
Детальна доповідь від AARO на тему дезінформації очікується пізніше 2025 року, яка може виявити ще більше сенсаційних матеріалів про зв'язок американських військових з розповсюдженням феномену НЛО.
"Чи стали причиною цього дії кількох недобросовісних офіцерів, чи ж це результат багаторічної стратегії, затвердженої вищим керівництвом?" – риторично запитують американські журналісти, намагаючись з'ясувати, як вигадка могла перетворитися на загальноприйняту істину.
У той же час, спеціальний підрозділ Пентагону щомісяця отримує від 50 до 100 нових доповідей про спостереження об'єктів невідомого походження.
двоє захоплених уфологів серед пісків пустелі, зображення: nypost
Слід зазначити, що звіт отримав змішану реакцію. Нова доповідь в основному повторює висновки раніше проведених досліджень Пентагону, таких як Blue Book, Robertson Panel і Condon Report, які вже знайомі широкій публіці. Критики, зокрема прихильники теорії НЛО, зауважують, що AARO врахувало лише "відфільтровані" дані і не звернуло належної уваги на ті випадки, які залишаються невирішеними і недостатньо дослідженими.
Тому виходить, що AARO ніби "відзвітувало" перед суспільством і владою, мовляв - ми все перевірили, все розслідували, загрози нема, інопланетян нема, справа закрита. Тобто це як виправдання уряду, що все під контролем і нові розслідування вже не потрібні. Тому звіт створює враження формального закриття теми, хоча його висновки базуються лише на "помірній упевненості" (як мовиться у звіті) та обмежених даних.
Деякі дослідники вважають, що віра в НЛО відволікає суспільство від реальних проблем - економічних, соціальних чи політичних криз. Зокрема, історики культури НЛО Грег Егігіан та Девід Кларк у своїх дослідженнях підкреслюють, що тема інопланетян перетворилася на своєрідний сучасний фольклор, який віддзеркалює колективні страхи й надії - від побоювань щодо неконтрольованих технологій і невідомого майбутнього до недовіри до урядової таємничості. При цьому сам феномен "загадкового" може бути вигідним: уряди отримують можливість знижувати напруження довкола справді важливих питань, а бізнес має стабільні прибутки завдяки цілому ринку товарів, медіа й послуг навколо теми НЛО.
Таким чином, свіжі державні звіти щодо НЛО здебільшого лише підживлюють скептицизм суспільства щодо цієї теми. У результаті маємо класичну ситуацію "палиці з двома кінцями": або НЛО — це лише вигадка, що поступово перетворилась на "істину", або ж це насправді реальність, яку намагаються видати за фікцію. Як неодноразово наголошували у відомому серіалі "Секретні матеріали": "Істина десь поруч"...