Тіньові персонажі або ж справжні захисники нації – хто насправді криється за найбільш резонансними подіями 2025 року? Григорій Козловський, Олександр Свіщов, Кирило Буданов та Борис Тодуров – розкриваємо їхні ролі у завтрашньому дні України.

Минулий рік увійде в історію не тільки як черговий рік війни. Це був рік, коли стало остаточно очевидно, що країну тримають не лише гасла та абстрактні установи — її підтримують конкретні особи. Люди, які працювали в лікарнях і на стадіонах, у виробничих цехах і художніх галереях, на передовій та в тилу ворога. Всеукраїнський новинний портал Інформатор Україна підготував матеріал про неформальні підсумки 2025 року, висвітлюючи справи та особистості, що формували нову реальність.

Ці події не завжди вирізнялися шумом і розголосом. Набагато частіше їх значення виявлялося у впливі на результати. Одні рятували людські душі, інші знищували стратегічні авіаційні потужності Росії, хтось займався створенням футбольних академій та підземних медичних закладів, а хтось перетворював культуру на знаряддя, а спорт — на мову, якою Україна спілкується з рештою світу.

Ці резонансні справи мають різні форми, проте їхня суть залишається незмінною: вони трансформували реальність. Саме з цієї причини імена їхніх творців залишилися в пам'яті кожного українця.

Борис Тодуров: медицина, яка не може зупинятися.

Борис Тодуров — це ім'я, що вже давно асоціюється з українською кардіохірургією. Однак за минулий рік його внесок значно перевищив рамки професійної медицини.

Першим українським хірургом, який виконав пересадку серця, став Тодуров, який також заснував школу трансплантології. Незважаючи на умови повномасштабної війни, він продовжує розвивати Інститут серця. З понад 40-річним досвідом та тисячами врятованих життів, у 2025 році він залишався ключовою фігурою у прогресі трансплантології в Україні, впроваджуючи міжнародні стандарти хірургічного лікування навіть у найскладніших умовах. Його команда не лише рятує життя пацієнтів, а й підтримує систему, яка могла б зламатися під тиском війни, дефіциту ресурсів та перевантаження.

Борис Тодуров є яскравим прикладом того, що тиша в операційній може бути такою ж потужною, як і звуки вибухів. Його діяльність стосується виживання нації в найглибшому сенсі цього слова.

Рінат Ахметов: значні втрати – значні обов'язки.

2025 рік виявився надзвичайно важким для Ріната Ахметова, ставши одним із найвикликовіших етапів його бізнес-шляху. Втрата активів у Маріуполі, удари по енергетичному сектору та зниження капіталу – все це стало частиною його нової реальності.

Водночас Ахметов залишається ключовою постаттю, що стабільно вкладає ресурси у підтримку держави. Підземні медичні заклади стандарту НАТО Role 2, ініціатива "Серце Азовсталі", а також сотні мільйонів гривень, спрямовані на допомогу військовим та їхнім родинам — це не епізодичні заходи, а стратегічний підхід на тривалий час.

Окремий аспект — це футбол. "Шахтар", навіть перебуваючи в умовах вигнання, продовжує залишатися символом, що уособлює Україну на європейській арені.

Рінат Ахметов -- приклад великого бізнесу, який перестав рахувати лише прибутки і почав рахувати відповідальність.

Григорій Козловський: футбол як інвестиція в майбутнє

Історія Григорія Козловського – це оповідь про тривале і наполегливе створення. Це не просто клуб, а ціла екосистема.

ФК та Академія "Рух" під керівництвом Григорія Козловського стали унікальним явищем для України: повна цифровізація підготовки, соціальна місія, робота з дітьми з усієї країни, включно з переселенцями.

ФК "Рух" -- наймолодша команда серед професійних ліг, і це не ризик, а філософія. Тут виховують не лише гравців, а людей.

Одночасно Григорій Козловський здобув репутацію одного з найактивніших меценатів Збройних Сил України, інвестуючи понад 100 мільйонів гривень у допомогу. Він забезпечив дронами, технікою, підтримував артилерійські бригади та займався реабілітацією військовослужбовців.

Григорій Козловський є яскравим прикладом того, як футбол, благодійність і соціальна відповідальність можуть функціонувати в гармонії. Його відомий проект демонструє, як футбол може слугувати не лише спортом, а й важливим елементом національної безпеки та соціальної стратегії.

Василь Малюк: військова операція як форма мистецтва у конфлікті

Операція "Павутина", організована та реалізована Василем Малюком, справді стала однією з найзначніших подій року. Удар по стратегічній авіації Російської Федерації, виконаний в їхньому глибокому тилу, можна без сумніву вважати знаковим моментом в історії.

Більше ніж півтора року підготовки, складні логістичні схеми, безліч дронів, маскувальні заходи та високий рівень синхронізації — усе це перетворило цю операцію на символ нового етапу в діяльності українських спецслужб.

Навіть після того, як Василь Малюк залишив свою посаду, він продовжує бути символом нової ери українських спецслужб — ефективних, технологічних та асиметричних.

Це була не просто спецоперація. Це був сигнал: ворог більше не має безпечного тилу.

Олександр Свіщов: синтез спорту, культури й економіки

Олександр Свіщов -- одна з найбільш багатовимірних постатей року та найяскравіший приклад багатовимірного меценатства. Президент Федерації водного поло, бізнесмен, меценат, інвестор.

Він інвестує в економіку -- відкриття одного з найбільших рибопереробних заводів у країні створило сотні робочих місць і десятки мільйонів податків.

Олександр Свіщов сприяє розвитку спорту, зокрема водного поло, тенісу, дитячих навчальних закладів, спортивних комплексів та федерацій.

Він підтримує культурну спадщину через кінематограф, літературу, виставки та історичні ініціативи.

Олександр Свіщов був удостоєний кількох нагород від Збройних Сил України, зокрема відзначень від 125-ї та 103-ї бригад територіальної оборони, за значний внесок у підтримку військових.

Олександр Свіщов -- це модель сучасного українського мецената, який мислить системно й на десятиліття вперед. Він -- приклад інституційного мислення, коли спорт, культура й економіка не конкурують, а підсилюють одне одного.

Кирило Буданов: від закулісної розвідки до політичного центру впливу

Для Кирила Буданова 2025 рік став періодом найвищого злету. Під його керівництвом ГУР провело блискучу операцію у Покровську, де генерал особисто брав участь у висадці десанту для створення коридору безпеки.

Окрім бойових успіхів, Кирило Буданов став головним "інформаційним щитом", нейтралізувавши російські ІПСО перед навчаннями "Захід-2025".

Його призначення на початку 2026 року головою Офісу Президента стало логічним визнанням його впливу.

Тепер генерал-лейтенант, який раніше нищив ворожий флот дронами Magura V, перейшов до великої дипломатії, представляючи Україну на переговорах у США та ОАЕ.

Гучна справа Карила Буданова є прикладом значної трансформації. Його ключовий успіх полягає не в конкретній операції, а в чомусь більшому.

Його гучна справа -- перетворення воєнної розвідки з тіньової структури на активного гравця війни, дипломатії та політики.

Олександр Усик: абсолютний чемпіон країни, що б'ється

Тріумф Олександра Усика у реванші проти Даніеля Дюбуа на "Вемблі" забезпечив йому статус абсолютного чемпіона світу в суперважкій вазі. Проте для українців цей поєдинок мав глибше значення, ніж просто здобуття спортивного титулу.

Усик -- це символ витривалості. Його вихід у ринг із українськими меседжами, його публічні позиції, його дисципліна й віра перетворили спорт на інструмент міжнародної комунікації.

Він не просто боксер. Олександр Усик -- метафора України, яка стоїть проти значно сильнішого ворога і не здається.

Артем Пивоваров: масова культура, що зберігає глибину змісту.

2025 рік став піком для співака та автора пісень Артема Пивоварова. Сім Палаців спорту за десять днів, десятки тисяч глядачів, звання Заслуженого артиста України, рекорди й нагороди.

Але головне -- його музика перестала бути лише розвагою. Вона працює з ідентичністю, мовою, історією.

Артем Пивоваров продемонстрував, що популярна культура здатна бути змістовною та свідомою.

Нікіта Кадан: українське мистецтво під прицілом глобальної уваги

Художник Нікіта Кадан був включений до авторитетного світового рейтингу Power 100. У 2025 році його творчість продовжувала досліджувати питання війни та пам'яті, привертаючи міжнародну увагу до України не лише через трагічні аспекти, але й завдяки глибокому інтелектуальному підходу. Входження Нікіти Кадана до списку ArtReview Power 100 стало значущим кроком вперед для всієї української арт-середовища.

Його роботи -- складні, іноді незручні, позбавлені естетизації війни. Він працює з пам'яттю, травмою, історією -- чесно й без компромісів.

Нікіта Кадан -- приклад того, як українське мистецтво стало повноцінним учасником глобальної розмови.

Вікторія Амеліна: слово, яке пережило свого творця.

Посмертне удостоєння Вікторії Амеліної премією Джорджа Орвелла є не лише значущою подією в літературному світі, а й важливим моральним висловлюванням для всього суспільства.

Її книга "Дивлячись на жінок, які дивляться на війну" стала документом епохи -- між щоденником, свідченням і обвинувальним актом. Амеліна писала не з безпеки -- вона фіксувала злочини на деокупованих територіях.

Вікторія Амеліна втратила життя, документуючи реальність. Саме з цієї причини її голос став важливою складовою глобальної дискусії про Україну.

Її гучна справа -- це культура, яка не ховається від війни, а дивиться їй просто в очі.

Не герої, а творці майбутнього.

Ці важливі події не є прагненням до слави. Вони стосуються вибору. Проектувати, діяти, залишатися, ризикувати та брати на себе відповідальність. Саме такі рішення формують Україну, яка витримала випробування і продовжує свій шлях боротьби.

Ці особи відрізняються одна від одної. Кожен має свою унікальну історію, характер та ступінь впливу. Проте їх об'єднує дещо спільне:

* Григорій Козловський та Рінат Ахметов показали, що футбол може бути інструментом національної стійкості та допомоги ЗСУ.

Олександр Свіщов і Нікіта Кадан підтвердили, що культура є не привілеєм, а основою нашої ідентичності. Вони підтримують культурний фронт. Свіщов зберігає історичну спадщину через свою діяльність у музеях, тоді як Кадан формулює концепції війни для міжнародних виставок.

Кирило Буданов і Василь Малюк символізують міць розвідувальних органів: від десантних акцій у Покровську до дипломатичних завдань у Сполучених Штатах та очищення національного простору від ворожих елементів. Вони представляють нову еру силового мислення, що акцентує увагу на асиметрії, технологічних новаціях та ініціативності.

Рінат Ахметов і Борис Тодуров сприяють збереженню нації: один шляхом великих проектів зі спорудження підземних лікарень і підтримки "Сталевого фронту", інший — реалізуючи інноваційні кардіохірургічні операції та просуваючи трансплантологію в умовах війни.

Григорій Козловський, Олександр Усик та Олександр Свіщов стали голосом України у світі спорту. Вони представляють нашу країну на міжнародній арені. Усик здобуває титули у боксі, Козловський займається підготовкою молодих футболістів в академії "Рух", а Свіщов активно розвиває водне поло і підтримує ветеранів спорту.

Вікторія Амеліна та Артем Пивоваров подарували Україні голос, який хоч і має різні відтінки, проте залишається єдиним за своєю суттю. Амеліна зосередилася на майбутньому, готуючи грунт для тих часів, коли світ захоче дізнатися правду про цю війну. У той же час, Пивоваров працює в контексті сьогодення, прагнучи зміцнити країну на психологічному, емоційному та культурному рівнях.

Їхні яскраві досягнення свідчать про те, що Україна сьогодні стоїть на плечах реальних людей, а не абстрактних понять. Майбутнє нашої країни формується з різноманітних, але гармонійних історій. Кожен із значних проектів 2025 року стає важливим кроком до створення міцного фундаменту для перемоги та відновлення України.

#БорисТодуров #РінатАхметов #ГригорійКозловський #ОлександрСвіщов #КирилоБуданов #АртемПивоваров #ВасильМалюк #ОлександрУсик #ВікторіяАмеліна #HryhoriyKozlovskyy #HryhoriiKozlovskyi #OleksandrSvishchov