Шість найвражаючих фільмів про Україну, створених закордонними режисерами.

Фільм "Іній" — це військова драма, що вийшла на екрани в 2017 році, ставши результатом міжнародної копродукції між Францією, Литвою, Україною та Польщею. Основна сюжетна лінія зосереджена на молодому литовцеві на ім'я Рокас, який подорожує до України і опиняється в епіцентрі війни.

Те, що він спостерігає на власні очі, знищує його уявлення про війну як про героїчну епопею — замість цього він стикається з її жорстокою правдою. Під час свого ризикованого шляху Рокас зустрічає двох військових кореспондентів, і це знайомство кардинально змінює його сприйняття навколишніх подій.

Документальні фільми "Маріуполіс" (2016) і "Маріуполіс 2" (2022) - це дві дуже різні, але водночас глибоко пов'язані стрічки литовського режисера Мантаса Кведаравічюса, який присвятив їх українському місту Маріуполь у час війни.

У першій частині, знятій у 2015 році та презентованій у 2016-му, Кведаравічюс зображує буденність мешканців прифронтового Маріуполя в період затишшя після активних бойових дій. У фільмі практично відсутня пряма політика чи військові події. Натомість, акцент робиться на спостереженнях за життям звичайних людей: театральні репетиції, риболовля на узбережжі, ковальські ремесла та шкільні будні.

Це портрет міста на межі - ніби в очікуванні нового лиха, але водночас сповненого внутрішньої сили. Атмосфера стримано тривожна, але в кадрі - людська гідність, побут і краса буденного.

Інша частина - це зовсім нова оповідь. Вона являє собою жахливе документальне свідчення про облогу Маріуполя в березні 2022 року, під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Кведаравічюс, незважаючи на ризики, вирішив повернутися до міста, щоб зафіксувати цю трагедію.

Він оселився у підвалі православної церкви, де ховалися люди, і знімав усе: розбомблені вулиці, побут під постійними обстрілами, страх, смерть, виживання.

Цей фільм став фінальним твором його кар'єри — у квітні 2022 року Кведаравічюса було вбито російськими військовими в Маріуполі. Завдяки збереженим матеріалам, його партнерка Ганна Білоброва змогла здійснити монтаж "Маріуполіс 2" і втілити в життя задум режисера.

Документальний фільм "Голод до правди" - це українсько-канадська стрічка, яка розкриває одну з найтрагічніших сторінок історії України - геноцид, вчинений радянським режимом у 1930-х роках. У центрі сюжету - історія канадської репортерки Реї Клайман, яка у 1932 році приїхала до України і на власні очі побачила початок штучного голоду.

Вражена жахливими масштабами катастрофи, вона взялася за поширення правди про Голодомор на Заході, що спровокувало агресивну реакцію з боку радянських властей, які назвали її "буржуазною порушницею спокою".

Фільм об'єднує архівні документи із сьогоднішніми реаліями: творці чітко висвітлюють аналогії між сталінськими репресіями проти українців і сучасною агресією Росії. В результаті, "Голод до правди" не лише вшановує пам'ять жертв минулого, але й підкреслює, що боротьба за правду та гідність українського народу продовжується й нині.

Над документальною стрічкою працювали режисери Брендан Белломо та Слава Леонтьєв.

Фільм розповідає про трьох українських митців - самого Славу Леонтьєва, його дружину Аню Стасенко та їхнього друга Андрія Стефанова, які залишилися в Харкові після початку повномасштабної війни. Місто, яке з перших днів вторгнення перебуває під постійними ракетними ударами, стало фоном їхньої історії.

Не зважаючи на ризики, персонажі фільму продовжують свою місію. Вони протистоять загрозі не лише фізично — Слава, наприклад, вирушив на фронт, — але й через мистецтво: виготовляють оригінальні порцелянові скульптури, якими декорують зруйновані війною споруди. Їхнє творіння перетворюється на акт опору та символ стійкості.

Світова прем'єра цієї стрічки пройшла на знаменитому кінофестивалі Sundance в січні 2024 року, де вона була удостоєна гран-прі в категорії документального кіно. З того часу фільм завоював 37 нагород та отримав 27 номінацій на різних міжнародних кінофорумах.

Документальна стрічка, створена американським актором і режисером Шоном Пенном у співпраці з режисером Аароном Кауфманом, який, на жаль, раптово помер у 2024 році.

Проект фільму стартував ще до початку масштабного вторгнення Росії в Україну. Спочатку творці мали намір створити документальну стрічку про президента Володимира Зеленського. Однак події 24 лютого 2022 року суттєво вплинули на процес зйомок та змістову концепцію фільму.

У центрі фільму - перетворення Володимира Зеленського з телевізійної зірки на справжнього лідера нації. Стрічка показує, як Зеленський проявляє мужність і незламність у найскладніший період сучасної історії України.

Окрім приватної біографії президента, "Суперсила" висвітлює масштаби російської агресії, людські трагедії війни та героїзм українського народу. Шон Пенн неодноразово відвідував Україну, зокрема в найперші дні конфлікту, щоб на власні очі побачити події та поспілкуватися з свідками.

Прем'єра фільму відбулася у 2023 році на Берлінському міжнародному кінофестивалі, де викликала значний резонанс як серед критиків, так і серед публіки.