Три виставки у Львові, які неодмінно треба побачити.

Ахра Аджинджал. Сяючий день, данина картині Георгія Курнакова, створеній у 1916 році.

Серед сучасних виставок у львівських музеях та галереях ми відібрали три, які неодмінно заслуговують на вашу увагу. Раніше ми вже згадували про експозиції, представлені в Національному музеї та Галереї мистецтв. Тепер запрошуємо вас ознайомитися з тим, що відбувається в інших львівських галереях.

Львівський міський центр мистецтв, до 25 грудня.

Частина виставки (зображення Муніципального культурного центру)

На експозиції "Сад Зарецького" в основному виставлені ескізи з родинного зібрання, що ілюструють індивідуальний "робочий простір" митця, його креативний шлях та вдосконалення форми.

Віктор Зарецький – це один із найяскравіших представників українського шістдесятництва, художник і педагог. Його творчість являє собою унікальний сплав декоративності, ліричної експресії та глибокого зв’язку з українською культурною спадщиною. На виставці експонується понад 80 фотографій та робіт, що охоплюють різні етапи його кар'єри. Це справжня лабораторія ескізу, яка розкриває особистість Зарецького у його зосередженості, внутрішніх сумнівах та вразливості.

Виставка в Муніципальному мистецькому центрі є частиною більш масштабного вшанування сторіччя Зарецького. У той же час у Києві відбувається виставка його живопису, що відрізняється яскравими кольорами та широкими масштабами, на контрасті з львівською експозицією, яка має монохромний і більш інтимний характер. Обидві виставки взаємодіють між собою, пропонуючи різні, але однаково значущі погляди на творчість Зарецького та явище шістдесятників.

В рамках виставки пройдуть лекції, майстер-класи та кураторські екскурсії. Детальнішу інформацію можна знайти на сторінці центру у Facebook.

Куратор проекту - Леонід Марущак, а співкураторками виступають Олена Зарецька та Ляна Мицько.

Матвій Вайсберг. Штудія до картини Григорія Сергеєва "Річковий причал", 1925 рік

Напередодні третьої річниці визволення Херсона від російських загарбників відкрилася виставка "Херсон: не/вкрадене. Штудії та омажі". Цей спільний проект об'єднує художників з усієї України, які продовжують творити незважаючи на обстріли та руйнування. Виставка є підтримкою Херсонського художнього музею, який зазнав пограбування з боку окупантів безпосередньо перед звільненням міста у листопаді 2022 року. Митці з різних регіонів України створили штудії та омажі на основі викрадених з музею творів.

Куратори проекту: Олена Балаба та Олексій Баула.

Слово "образ" в українській мові має безліч значень і нюансів. Наприклад, в Галичині первісне розуміння цього терміна асоціюється з іконою, що вже надає йому сакрального характеру. Проте в нашому контексті ми розглянемо образ як основу терміна "образотворче мистецтво", тобто мистецтво створення і маніпулювання образами, втілення певних дій у візуальних формах. Прообраз, у свою чергу, є початковим зразком або реальною річчю, що слугує основою для створення нового образу чи твору. Це може бути приклад когось або чогось. Це своєрідна перша основа, з якої народжується щось нове, як, наприклад, прототип персонажа в літературі чи живопису. Весь цей процес можна порівняти з аверсом і реверсом однієї монети, де кожен з аспектів має своє значення і важливість.

На виставці можна побачити живописні роботи та скульптури талановитого митця Романа Романишина.