Туринська плащаниця — на ній можна побачити відбиток обличчя, що не належить людині — знімок.

Дослідження представляє свіжий підхід до виникнення Туринської плащаниці. Воно вказує на можливість того, що знаменитий відбиток обличчя Ісуса Христа на цій тканині може не бути справжнім відбитком померлої особи.

Багато людей, які вірять, вважають Туринську плащаницю святою реліквією, на якій зображене обличчя померлого, зокрема Ісуса Христа. Експерт у галузі реконструкцій облич стародавніх осіб, Сісеро Мораїс, використовуючи технологію 3D-моделювання, продемонстрував, що якщо б плащаницю дійсно наклали на живу людину, то відбиток виглядав би зовсім інакше, ніж той, що ми спостерігаємо на самому аркуші. Мораїс припускає, що зображення на Туринській плащаниці є відбитком барельєфної скульптури. Результати його дослідження були опубліковані в журналі Archaeometry, про що повідомляє Popular Mechanics.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Туринська плащаниця привертає увагу як віруючих, так і скептиків з моменту її першої згадки в XIV столітті. На цьому полотні, ймовірно, представлено обличчя та тіло дорослого чоловіка з довгим волоссям і бородою, що нагадує традиційні зображення Ісуса Христа, які почали з'являтися приблизно з VI століття. Обриси особи та тіла важко розгледіти неозброєним оком, але за допомогою спеціальних технологій їх можна чіткіше вивчити. Сісеро Мораіс дійшов висновку, що зображення на Туринській плащаниці, ймовірно, не є відбитком людини, а створено за допомогою барельєфної техніки.

Ті, хто вважає Туринську плащаницю справжнім артефактом, вважають, що це той самий матеріал, яким накрили тіло Ісуса Христа після його розп'яття. Вони вірять, що на цьому полотні дійсно збереглися відбитки його обличчя та тіла. Проте ця теорія вже давно викликає сумніви, починаючи з XVI століття.

У 1980-ті роки науковці висунули гіпотезу, що зображення на Туринській плащаниці не є відбитком людського тіла, а скоріше мистецьким твором, виготовленим за допомогою барельєфної техніки, а не за рахунок цілком тривимірної фігури. Ця теорія ґрунтується на припущенні, що якби тканина отримала відбиток з тривимірного тіла, то зображення обличчя і силуету на розгорнутій плащаниці виглядало б сплюснутим і деформованим.

Для перевірки достовірності цієї теорії Сісеро Мораіс застосував 3D-моделювання. Експерт дослідив, як виглядатиме тканина, обгорнута навколо тривимірної форми, в порівнянні з тканиною, що накладена на барельєфну скульптуру, а також проаналізував, які візерунки вони залишать на поверхні.

Дослідження виявило, що тривимірні об'єкти, залишаючи сліди на тканині, формують більш деформовану структуру. Це свідчить про те, що відбиток, ймовірно, був отриманий за допомогою барельєфної скульптури, а не завдяки тілу померлої особи.

Мораїс висловлює думку, що зображення на Туринській плащаниці, ймовірно, є витвором середньовічного мистецтва, а не справжнім відбитком тіла покійного.

На вигляді вище, Моріс показав, як відбувається спотворення зображення голови людини, розфарбувавши своє обличчя і притиснувши до нього паперовий рушник. Отримане зображення набагато ширше через спотворення, викликане відбитком тривимірного об'єкта на двомірному шматку тканини.

Як повідомляло видання Фокус, вчені поділилися інформацією про найдавніший вид людини. Сучасні представники Homo з'явилися близько 300 000 років тому, однак наш рід має більш глибоке коріння. Дослідники з'ясували, що визначити найстаріший вид людини є досить складним завданням.

Фокус також повідомляв про те, що тисячу років тому цивілізація майя на півострові Юкатан пережила свій занепад. Хоча точні причини цього процесу довгий час залишалися незрозумілими, багатьох науковців цікавила роль посухи. Нещодавнє дослідження вказало на те, що саме 13-річний період посухи став вирішальним фактором у загибелі майя.