У Києві вже близько ста років створюють кінематограф: де можна знайти справжні декорації та костюми.
Чи ви уявляли, що територія, де зараз розташована кіностудія Довженка, колись була місцем для кінних перегонів? А також, що зйомки перших фільмів проходили під покровом ночі серед будівельних риштувань, адже вдень там тривав активний будівельний процес?
У 1928 році в Києві відкрилася Київська кінофабрика -- унікальний культурний проєкт, який згодом перетворився на Національну кіностудію художніх фільмів імені Олександра Довженка. Цей заклад став одним із найважливіших центрів кіновиробництва в Україні та здобув світове визнання.
Сьогодні, після 96 років, ця знаменита кіностудія все ще створює нові сторінки в історії українського мистецтва. "Телеграф" детальніше ознайомить вас з її історією.
Концепція заснування кінофабрики виникла завдяки Всеукраїнському фотокіноуправлінню (ВУФКУ), яке в 1920-х роках активно сприяло розвитку українського кіномистецтва. Для реалізації цього проекту було вирішено використовувати площу колишнього іподрому в районі Шулявки, що відзначалася розвиненою інфраструктурою та достатнім простором для великих знімальних павільйонів.
Архітектор Валеріан Риков у співпраці зі студентами Київського художнього інституту реалізував амбіційний проєкт, що передбачав будівництво найбільшого кіноцентру в Європі на той момент. Павільйон, площею приблизно 3500 квадратних метрів, мав унікальну можливість для одночасного знімання кількох фільмів, а також вміщення великих декорацій, транспорту і навіть літаків.
Першим проектом, який розпочали на новій кіностудії, стала стрічка "Ванька і Месник" під керівництвом режисера Акселя Лундіна. Зйомки проходили в недобудованому павільйоні, переважно вночі, оскільки вдень тривало будівництво.
Після офіційного відкриття кінофабрика швидко розширила свою діяльність, випускаючи як художні, так і документальні фільми. Відомі стрічки "Ясла" Михайла Кауфмана та "Одинадцятий" Давида Кауфмана (відомого як Дзиґа Вертов) стали класикою українського кінематографа і прикладом новаторських ідей у світі кіно.
З часом Київська кінофабрика трансформувалася у Київську кіностудію науково-популярних фільмів, а згодом стала основою для сучасної Національної кіностудії імені Олександра Довженка. Вона зберегла статус провідного кінематографічного центру України, оснащеного п'ятьма павільйонами, власними цехами спецефектів, костюмів і реквізиту.
Студія перетворилася на притулок для численних видатних режисерів і культових фільмів, серед яких творіння Олександра Довженка, Юрія Іллєнка та Сергія Параджанова. Їхні кінематографічні роботи не раз удостоювались міжнародних премій і продовжують залишатися вагомими частинами історії світового кінематографа.
Сьогодні площа кіностудії становить приблизно 14-17,5 гектарів і має у своєму складі 8 павільйонів, серед яких виділяється найбільший у Європі, що має площу понад 2500 квадратних метрів. Ця студія пропонує унікальну інфраструктуру, яка дозволяє знімати фільми різних жанрів і рівнів складності, включаючи спеціальні натурні басейни для водних сцен. На її території також знаходиться музей, присвячений Олександру Довженку, який функціонує вже більше 66 років. Крім того, тут регулярно відбуваються культурні події — фестивалі електронної музики, концерти, виставки та інші заходи.
Крім виробництва фільмів, ця кіностудія запрошує відвідувачів завітати до себе - тут регулярно організовуються екскурсії. Під час таких заходів гості мають змогу ознайомитися з унікальною архітектурою студії, відвідати музей Довженка, переглянути оригінальні костюми та реквізит, а також дізнатися багато цікавих фактів про історію українського кінематографу. Особливо важливо, що частина коштів, отриманих від екскурсій, використовується для підтримки Збройних Сил України, що робить цей досвід не лише пізнавальним, але й соціально важливим.
Існує два основних типи екскурсій:
Екскурсії проводяться українською мовою, а гіди -- досвідчені фахівці, які яскраво розповідають про історію і сьогодення студії. Записатися можна через офіційний сайт кіностудії.
Сьогодні Київська кінофабрика, заснована у 1928 році, стала не лише символом розвитку українського кіно, а й культурним осередком, який продовжує впливати на мистецтво кіно в Україні і за її межами. Її історія -- це історія творчості, інновацій і неперервного руху вперед, що надихає нові покоління кінематографістів.
Раніше "Телеграф" розповідав, як виглядає занедбана кіностудія під Києвом. Колись тут знімали популярні фільми, а тепер порожні декорації та містичні легенди приваблюють шукачів пригод.