"Твори мистецтва, що зображають коня — символ 2026 року, додадуть вишуканості будь-якому інтер'єру", — зазначила колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк.

- Кінь -- символ 2026 року, а його фігурка у домі -- не просто інтер'єрна прикраса, -- говорить Людмила Карпінська-Романюк. -- Він мотивуючий символ руху до мети. З прадавніх часів кінь мав в українській культурі особливий статус. У домашніх інтер'єрах XIX -- початку ХХ століття коня часто можна було побачити на картинах. Його образ перекочував і в ужиткове мистецтво, ставши знаковим образом в українському фарофорі та фаянсі другої половини ХХ століття.

Представляємо декоративну тарілку "Кінь" авторства Бориса Пяниди, виготовлену на Будянському фарфоровому заводі у 1968 році. Цей витвір мистецтва втілює образ коня в гармонії з природними орнаментами. Декоративне блюдо нагадує тиху легенду, яку розповідає майстерний пензель. У його центрі зображено коня, що не є реалістичним, а швидше умовним і майже міфічним: витончений, легкий, з елегантним вигином тіла, ніби він не торкається землі, а плаває в просторі. Його силует в коричнево-охристих тонах створений широким, впевненим штрихом — без детальних елементів, проте з виразом сили та динаміки. Грива коня нагадує ритмічний малюнок стародавнього орнаменту, а хвіст закручується в декоративний завиток, символізуючи безкінечність.

Досить захоплююча діяльність!

- А ось декоративне блюдо "Чорний пегас", створене на Будянському фаянсовому заводі у 1988 році. Автор форми -- Ганна Чернова, автор розпису -- Валентина Сідак. Перед нами -- блюдо, що нагадує вікно у міфологічний простір. Форма Ганни Чернової лаконічна, з округленими краями, що м'яко обрамлюють сюжет, неначе сцена театру. Розпис Валентини Сідак -- експресивний, живописно-пластичний: мазки рухаються разом з конем, створюючи ефект польоту. Фон золотаво-піщаних та перламутрових тонів нагадує ранкову імлу або степове марево, у якому народжуються легенди.

Цей пегас символізує мрії, свободу, креативність та внутрішній підйом.

Часто рядом с людьми можно было увидеть изображение лошадей.

- Так. Ось, наприклад, декоративне блюдо Петра Щербоноса "Їхав козак за Дунай". Ми бачимо сцену прощання закоханих. Кінь стає свідком цієї драматичної сцени. Барви густі: біле -- як чистота намірів, синє -- як далека дорога, помаранчеве й червоне -- як тепло обіймів, що не згасне, навіть коли відстань стане сотнями верст.

Розписи Петра Щербоноса вражають не лише своєю естетикою, а й глибоким драматургічним змістом: кожна лінія сприймається як музична нота, кожен жест виконує роль репліки, а кожен мазок відображає паузу між словами "берегти себе".

В яких творах українських скульпторів можна знайти зображення коня?

Наприклад, візьмемо роботу Василя Мусієнка під назвою "Закохані". Кінь мчить уперед, ніби підхоплений вітром із безкрайніх степів. Його копита ледве торкаються землі, адже він несе в собі історію закоханих — козака та його дівчини. Вона ніжно притиснулася до нього, довіряючи своє серце. Їх спільна подорож — ось що має найбільше значення. Розпис на цій фігурі має глибокий символізм: соняшник біля копит вказує на сонячне світло і родючість, а вишивка на одязі слугує оберегом. Плямистий кінь втілює характер степу — вільний і вірний. Це — порцелянова оповідь про довіру й любов.

- А ось ще одна чудова робота, це скульптура Михайла Моцака "Зустріч на полонині", -- продовжує Людмила Карпінська-Романюк. - Ця камерна композиція -- мов уривок з гуцульської мелодії, що завмерла в порцеляні. Двоє на полонині... Вони зустрілися не випадково -- так дивляться лише ті, хто впізнав одне одного ще до слів. Кінь стоїть спокійно, наче відчуває тонкість моменту: між тишею і зізнанням, між дорогою і домом. У вигині спини коня -- рух, що от-от стане кроком. Пензель митця працює майже музично: синь орнаменту -- як гірське повітря, тепла вохра й коричневі відтінки -- як трава, вигріта сонцем, золото -- як сонячний відблиск на інструменті трембітаря. Фарфор тут не просто матеріал -- це подих полонини: простір, де серце б'ється інакше, де час уповільнюється. Ця робота -- про лагідну зустріч, про любов, яка говорить шепотом. Про мить, яку хочеться зберегти так само дбайливо, як зберігають старовинні пісні.

Як оптимально інтегрувати художні твори з зображенням коня в інтер'єр?

- Твори мистецтва із зображенням коня -- символу 2026 року -- стануть окрасою будь-якого інтер'єру. Вони органічно впишуться не лише в класичний стиль, але й, наприклад, у лофт чи мінімалізм. Порцелянова фігурка коня у домі завжди привертає увагу гостей, заявляє про смак власника, підкреслює повагу до української художньої традиції та виявляє інтерес до світових тенденцій.

У попередніх випусках "ФАКТІВ" було опубліковано розмову з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк, у якій вона поділилася своїми враженнями про порцелянові композиції, створені під впливом пісні "Несе Галя воду". Ці витвори мистецтва вражають своєю елегантністю та красою.

До речі, запрошуємо читачів "ФАКТІВ", які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам'ятається на все життя!

Фото у заголовку: Борис Пянида. Декоративне блюдо "Кінь". Будянський фаянсовий завод. 1968

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк