У серці Львова з'явився новий культурний простір для мистецтва.
Львівська галерея мистецтв продемонструвала цифрові версії творів із власної колекції, повідомляє ZAXID.NET.
У Львові, на площі Ринок, 21, відкрився новий мистецький простір Mono. Він розташувався в унікальному історичному інтер'єрі, збережені деталі якого відновлені та відреставровані.
Цей простір повинен бути багатофункціональним. У ньому планується організовувати лекції, круглі столи, презентації та виставки. Важливим аспектом є те, що фокус буде на виставках, присвячених єдиному експонату.
"Ми хочемо давати можливість побути на одинці з якимось твором мистецтва", - пояснила Наталія Бунда, уповноважена Львівської міської ради з питань культури та керівниця проєкту. Тематика подій може бути різноманітною, з залученням фахівців і з України, і з-за кордону.
"Ці стіни стали для нас символом сенсу, оскільки вони являють собою яскравий приклад збереження історичної спадщини. Ми можемо спостерігати на них етапи розвитку від 17 століття до сучасності," - зазначила вона.
Наступного року відбудеться відкриття другої секції приміщення, в якій наразі тривають роботи з реставрації. У планах — встановлення ліфта, щоб мистецький центр став доступним для всіх відвідувачів, адже він є першим у мережі Unbroken Art.
Інтер'єр був розроблений художником Влодком Костирком, а відновлення приміщення виконала команда KARP Restorer.
У Mono відкрилася виставка під назвою "Чавунна Біблія", куратором якої став відомий галерист і музикант Павло Гудімов. Як і було обіцяно, експозиція складається з єдиного експонату — чавунної плити, яку Гудімов виявив у управлінні охорони історичної спадщини під час проведення Тижня скульптури. Цей загадковий рельєф виявився частиною чавунної печі, виготовленої в Німеччині приблизно в той же період, коли зводилася кам'яниця.
Цей простір сам по собі є експонатом, тож з ним потрібно працювати обережно, щоб не перенаситити його. Я натрапив на елемент із виразним рельєфом, що зображає чесноти та сцену з персонажами в костюмах тієї епохи. Тарас Батенко, який наразі досліджує кліматичні зміни в Європі за останні 500 років і їхній вплив на повсякденне життя, зазначив, що це частина чавунної печі. Ймовірно, вона з'явилась у Львові в період спорудження цієї кам'яниці. Це рідкісний артефакт, якого ми не зустрічали в музеях. "Чавунною Біблією" саме так називали такі печі, насичені сюжетами", - повідомив куратор Павло Гудімов.
Цей експонат є чудовою основою для обговорення багатьох різноманітних тем, зазначає він. Виставку "Чавунна Біблія" можна відвідати до 2 лютого 2025 року.
Інформаційна довідка. Будівля, розташована на площі Ринок, 21, відома як колишня Домбровська кам'яниця, була зведена для Андрія Самбора Домбровського в XVII столітті. Згодом власниками цієї будівлі стали сім'ї Убальдіні, Зилькєвичів, Купінських та Нущинських. У 1866 році архітектор Антоній Сервацький розробив проект туалетів в офіцині. У 1876 році будівельник Юзеф Міхель здійснив проект розширення офіцини на замовлення тодішньої власниці, Юлії Крайчинської. Архітектор Вінцентій Кузневич у 1880 році спроектував добудову четвертого поверху до задньої частини будівлі. У 1890-х роках власником кам’яниці став доктор Владислав Пішек. У 1900 році архітектор Артур Шлеєн виконав проект для встановлення приставної дерев'яної вітрини. В 1930-х роках кам'яниця перейшла у власність Едварда та Стефанії Дзєдзіцьких (згідно з матеріалами Центру міської історії).