У цій споруді розташовувалися апартаменти для вищих верств суспільства, проте прожити там вдалося недовго: ось як колись виглядав один з основних палаців Харкова.

Палац праці двічі піддавався спробам знищення під час військових конфліктів.

У самому центрі Харкова височіє одна з найвідоміших, найгарніших і наймонументальніших будівель міста -- Палац праці. Його неможливо не помітити: грандіозна споруда займає цілий квартал між площею Конституції, Павлівською площею та вулицею Квітки-Основ'яненка. Палац праці за своє існування пережив багато подій і, здавалося б, вистояв перед часом. Але навесні 2022 року він знову опинився під ракетним ударом, який зруйнував частину будівлі. Пропонуємо згадати, як він з'явився в Харкові та яким був раніше.

Історія Палацу праці сягає початку XX століття. У 1914 році петербурзький архітектор французько-шведського походження Іпполіт Претро розробив проєкт прибуткового будинку для страхового товариства "Росія". Це мала бути не просто житлова будівля, а символ стабільності та прогресу. Вже у 1916 році будівництво завершили -- на ті часи в рекордні терміни, особливо враховуючи масштаб об'єкта.

Будівля була спроектована в модерністському стилі з елементами неокласицизму і задумувалася як комплекс, що поєднує комерційні та житлові функції. Її фасад прикрашали скульптури давньогрецьких і римських богів, а також алегоричні фігури, що тримали щит та якір — символи захисту, стабільності та, звичайно, страхування. Проте, особливість цієї будівлі полягала не тільки в її зовнішньому вигляді. Внутрішнє планування містило три двори: два з них були закритими, а один — прохідним. Центральний двір виконував роль пасажу, об'єднуючи різні частини міста — площу Конституції, Павлівську площу та вулицю Квітки-Основ'яненка.

На першому рівні будівлі знаходилися магазини та торгові площі, тоді як на верхніх поверхах розміщувалися квартири з шістьма та восьмома кімнатами. Ці апартаменти відрізнялися високою ціною та були призначені лише для забезпечених орендарів. Проте насолодитися життям в цих розкішних квартирах вдалося зовсім недовго.

Після Жовтневої революції будівлю прибуткового дому було націоналізовано. У її стінах оселилися Народний комісаріат праці та Всеукраїнська рада профспілок. З часом цю споруду почали називати Палацом праці.

Під час Другої світової війни будівля зазнала значних пошкоджень унаслідок авіабомбардувань. Однак повоєнне керівництво міста ухвалило рішення про її відновлення. Фасади, внутрішні конструкції та планування були значною мірою збережені, що дало змогу зберегти історичний вигляд будівлі, зробивши її частиною архітектурної пам'яті Харкова.

У мирний час ця споруда залишалася активним центром життя. Тут функціонували офіси, студії, а також різноманітні організації та підприємства. Проте вранці 2 березня 2022 року російські війська завдали ракетного удару по центру Харкова. Один з снарядів вразив Палац праці, внаслідок чого були знищені верхні поверхи, дах, вікна, а також серйозно постраждали внутрішні конструкції та інженерні системи.

Будівля опинилася у жалюгідному стані. Але її почали відновлювати. До осені 2023 року вдалося відновити покрівлю та системи життєзабезпечення, відремонтувати сотні вікон і дверей. Реставрація триває за підтримки спеціального фонду відродження Палацу праці.