У Харкові відбулася перша вистава опери-кабаре "ТГШ. Подорож у часі".

Вона зібрала повний зал, квитки на суботню виставу також розпродані, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Молодий Шевченко з’являється перед публікою в шкіряному фраку та джинсах, він — улюбленець жінок у вишуканих салонах, бунтівний поет і художник, який активно бере участь у гучних вечірках з компанією "мочимордів". Він одночасно геній і втікач, що "п’є все, що палає".

Прем'єра опери-кабаре "ТГШ. Подорож у часі" відбулася в Харкові / Фото: Юлія Байрачна, Укрінформ

Емоційно глядачі відреагували на епізод з "москалем" і "смертю", остання спершу нагадала зачіскою одну відому українську політичну діячку, а коли пообіцяла "дати табачку", зірвала оплески. Тут автори вистави посилаються на офорт митця під назвою "Казка" (1844), який Шевченко підписав так: "А видкиля и куди богь несе Господа москалю?.. - Изъ самой расъи идемъ на тот светъ, судариня смерть... а табачок истинно Лубенскій...".

Творці опери у коментарях Укрінформу зауважили, що намагалися показати Шевченка людиною зі своїми пристрастями та бажаннями, модним чоловіком, популярним поетом свого часу, в якого закохувалися панночки та котрого хотіли приймати у своїх маєтках аристократи.

"Основою для нашого твору слугує недописаний роман Ґео Шкурупія "Мочиморди", проте ми створили абсолютно нове лібрето. Ми використали мотив подорожі у часі та інтегрували сучасність. Теми боротьби за свободу, імперії, яка намагається позбавити нас права на творчість — це те, що ми спостерігаємо сьогодні в Харкові та по всій Україні. Безумовно, Тарас Григорович — це не просто митець, а справжній богемний романтик. Він був яскравою, харизматичною особистістю, до якої багато хто відчував симпатію, його особистість завжди привертала увагу. У школі його часто показують як звичайного чоловіка в кожусі з закоченими очима, але я спілкувалася з багатьма вчителями, коли керувала сайтом "Освіторія", і сучасні педагоги добре усвідомлюють, яким насправді був Шевченко. Проте, на жаль, викладання все ще має стереотипний характер, підпорядковане радянським міфам. Наша мета — представити його в новому світлі: він бешкетує, пиячить, творить, кидає виклик та розмірковує", — ділиться своїми думками поетеса та авторка лібрето Олена Павлова.

Вона також підкреслила, що важливою є сама обставина, що опера була створена в Харкові.

"Я вважаю, що цей проєкт має величезне значення та силу, і те, що його реалізують саме в Харкові, надихає мене особисто. Наразі в Харкові панує неймовірна енергія. Місто завжди цінувало себе, але тепер воно по-іншому осягає свою сутність. Ворог прагне знищити нашу культуру, але тут і зараз ми говоримо про нашого видатного митця Тараса Григоровича Шевченка - це опера! Повноцінна та яскрава українська культура", - ділиться думками Олена Павлова.

Композитор Золтан Алмаші відзначив, що під час творчого процесу він відчував глибоку моральну та етичну відповідальність.

"Я прагнув показати Шевченка як живу, творчу особистість, якою він насправді був. Ми виросли в атмосфері пафосного сприйняття цієї видатної постаті, що, в свою чергу, відштовхувало людей, які зверталися до його поезії та щиро бажали її полюбити. Для мене яскравим прикладом стала рок-опера 'Ісус Христос - суперзірка', де герой подається в іншому ракурсі. Паралелі між Шевченком-пророком і цим образом є очевидними", - зауважив Алмаші.

Партитура для опери була розроблена завдяки фінансовій підтримці Українського культурного фонду, повідомив режисер Армен Калоян. "Ми давно мріяли про цю виставу ще до початку пандемії COVID-19, планували її, але не очікували, що зможемо реалізувати проект саме під час війни. Ми подали заявку на грант УКФ, отримали його, і в стислі терміни, відповідно до умов, були створені лібрето та музика. Початок репетицій став для нас викликом, адже виникало безліч питань, і було цікаво, як з'явиться музика, що нагадує Тік-Ток - короткі сцени. Ми постійно були на зв'язку, записували матеріали і надсилали їх одне одному," - поділився своїми думками Калоян.

Художником проєкту став дизайнер Костянтин Пономарьов. Молодого Шевченка він зробив схожим на Джонні Деппа в образі місцевої зірки рок-н-роллу, красунчика Вейда Вокера з фільму "Плаксій" (цей зухвалий герой умів пустити одну сльозу, від чого шаленіли дівчата).

"Бачте, вся ця вистава про пунш, дівчат, вірші і рок-н-ролл (сміється, - ред.). Тому в нас алюзії на "Плаксія" деякою мірою. Я взагалі люблю всілякі інтеграції сучасного та минулого", - зазначив Пономарьов.

У Харкові вистава "ТГШ. Подорож у часі" відбудеться ще 18 травня.

У майбутньому планується виставити оперу в інших містах, а також за межами країни.

Як вже було зазначено, Національний центр імені Олександра Довженка підготував спеціальну колекцію "Шевченкіана у кіно" до 211-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка, в якій представлені три різні інтерпретації образу Кобзаря на кінематографічному екрані.