У Харкові відбулася художня інтервенція, яка фіксує реалії життя під час війни.

#Мистецтво та розваги

Мистецька акція Віталія Кохана "In memoriam усіх нас" відбулася на Північній Салтівці в Харкові в період з липня по серпень 2025 року.

У Харкові, в районі Північної Салтівки, була представлена художня інсталяція під назвою "In memoriam усіх нас". Це мистецька інтервенція Віталія Кохана в міський простір, яка відображає досвід wartime життя в Україні.

Проект охоплює фасад школи №165, де художник втілив текстові повідомлення, такі як "Ця стіна є свідком жахів війни з 24 лютого 2022 року", "Мордор — 35 км", "F-16" та "А хтось не їхав", а також різноманітні зображення, включаючи автомобіль, кота, тризуб, діод, тарілку з фруктами та пістолет. Кохан створив ці написи та малюнки, вибиваючи маленькі квадратні плитки з пошкодженого фасаду, таким чином органічно інтегруючи наслідки руйнувань у загальну композицію.

Відстань між російським кордоном і мікрорайоном Північна Салтівка становить приблизно 30 кілометрів. У 2022 році російські війська підійшли на відстань всього два кілометри до школи №165, де проходила лінія оборони. Серед 120 житлових будинків у Салтівці не залишилося жодного, який би не зазнав пошкоджень, а атаки тривають і дотепер. Частину споруд наразі відновлюють, в той час як інші підлягають знесенню. Школа №165 неодноразово ставала мішенню для атак, але її планують відремонтувати в майбутньому. У часи воєнного стану за школою піклуються 10 працівників, а учні отримують освіту через онлайн-навчання.

Фото: Олександр Осіпов Мистецька акція Віталія Кохана "In memoriam усіх нас" відбулася на Північній Салтівці в Харкові в період з липня по серпень 2025 року.

Меморіалізацію через стритарт можна сприймати як тимчасовий або контекстуальний підхід до взаємодії з пам'яттю. Зруйновані будівлі на Салтівці, що частково занедбані та безлюдні, потребують нових значень. Використання графіті, на мою думку, є способом оживити мовчазні фасади, -- зазначає Віталій Кохан. -- Особливо важлива техніка нанесення цих графіті, зокрема, шляхом вибивання плиток із стінових панелей. Я вперше побачив цю методику у Харкові десять років тому, і вона справила на мене враження. Ця візуальна мова нагадує малюнки в клітинку, а також форми візерунків української вишивки та ткацтва. По суті, це як татуювання на будівлях.

Художник втілив цей проєкт у партнерстві з платформою культурної пам'яті "Минуле / Майбутнє / Мистецтво". Його підтримали Харківська мистецька резиденція "Слово" та програма "Партнерство за сильну Україну", що реалізується за фінансової допомоги урядів Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

Фото: Олександр Осіпов Віталій Кохан Про Віталія Кохана: Він з'явився на світ у 1987 році в Сумах. Освіту здобував у Сумському фаховому коледжі мистецтв та культури імені Д.С. Бортнянського, а також у Харківській державній академії дизайну та мистецтв, спеціалізуючись на монументальному живопису. Постійно бере участь у міжнародному лендарт-симпозіумі "Простір прикордоння", що проходить у селі Могриця, де також виконує обов'язки куратора. З 2013 року є резидентом проекту BIRUCHIY contemporary art. Серед його досягнень варто відзначити участь у Міжнародному бієнале молодіжних проектів NonStopMedia (2014), Фестивалі молодих українських художників (2017), а також численних персональних і групових виставках. У 2018 році він отримав номінацію на Премію PinchukArtCentre. Віталій працює в різних медіа, таких як скульптура, живопис, графіка, інсталяція, фотографія, відео та лендарт. Основна тема його творчості – колективна пам'ять. Він брав участь у Лабораторії практик меморіалізації (2024) та конкурсі меморіальних проектів пам'яті жертв голодоморів в Україні, що відбувся в Мелітополі (2021).

Меморіал Голодомору та нова мова комеморації: Мелітопольський кейс