У Києві відбулося прощання з художником Давидом Чичканом, який загинув на фронті.

У Києві, на площі Незалежності, провели прощання з видатним художником Давидом Чичканом, що загинув на фронті.

На церемонію прощання зібралися рідні, друзі, колеги-художники, військові побратими та численні прихильники творчості митця. Над Майданом розвіювалися національні жовто-блакитні та чорно-червоні анархістські стяги, які відображали ідеї, близькі художнику.

Давид Чичкан служив у мінометному підрозділі 241-ї бригади на Запорізькому фронті і загинув 9 серпня через ворожу дронову атаку. Його товариші по службі згадують про Давида як про відданого воїна та добру людину.

"Він мав можливість присвятити своє життя мистецтву, але обрав шлях захисту рідної землі. Ніколи не ховаючись за спинами товаришів, він сумлінно виконував свої обов'язки. Його щирість і здатність знайти спільну мову з кожним побратимом вражали. Його смерть стала для нас справжнім ударом. Це величезна втрата для всіх нас", - зазначив Максим Тютюнник, офіцер військово-цивільного штабу ТРО.

А побратим "Артек", продовжуючи цю думку, зазначив, що хтось краще знає, яким Давид був чоловіком, батьком чи другом, але ніхто краще за них не знає, яким він був побратимом і воїном.

З самого початку Давид мав бажання боротися пліч-о-пліч з простими людьми, яких він називав "мужичними", і ділити з ними окопи. Хоча у нього була можливість зайняти комфортну позицію в тилу завдяки своєму значному соціальному статусу, він вирішив цим не скористатися. Давид ніколи не уникав складних завдань, навіть якщо вони не мали високого статусу. Він копав укриття, виконував розрахунки і завжди залишався відданим своїй справі, - розповів "Артек".

Водночас кураторка та художниця Оксана Брюховецька підкреслила унікальність творчості Давида Чичкана в мистецтві.

У Києві попрощалися з військовим та художником Давидом Чичканом / Фото: Євген Котенко, Укрінформ

"Його художня діяльність відрізнялася від більшості сучасних творів. Нам ще потрібно розробити нові методи та інструменти для того, щоб зрозуміти це мистецтво і працювати з спадщиною митця. Він виступав проти комерційного підходу та підтримки капіталістичних споживацьких тенденцій. У своїх картинах Давид зображував реальних людей та друзів із власної спільноти. Таким чином, його мистецтво виступає своєрідною хронікою епохи, політичних рухів та активізму", - зазначає мисткиня.

Старий друг Давида Чичкана та активіст соціального руху Віталій Дудін вважає, що громадянська роль і творчість цього митця є яскравим прикладом справжньої боротьби за "свободу для кожного".

"Таке враження, що зірка погасла і якась частина твого життя випала. Водночас у глибині душі я відчуваю радість, що така людина з'явилася на світ і прийшла в наше суспільство, щоб зробити його більш егалітарним, вільним і солідарним. Дякую тобі, Давиде, за твою боротьбу. У наш час капіталу, товарно-грошового обміну й цинізму можуть з'явитися такі чисті романтики, які готові життя своє покласти за свободу для всіх", - наголосив Дудін.

Давида Чичкана поховали на Байковому цвинтарі в Києві. Його життя обірвалося на 39-му році.

Давид Чичкан народився у родині київських художників Іллі Чичкана та Тетяни Ілляхової у 1986 році. Його батько Ілля Чичкан - представник Нової хвилі в українському сучасному мистецтві, його дід Аркадій Чичкан - художник-нонконформіст, учасник легендарної "Виставки 13-ти" (1979), яку провели в дусі опору до соцреалізму в мистецтві, його прадід, Леонід Чичкан - український радянський художник-соцреаліст.

Давид Чичкан розпочав свою творчу кар'єру на початку 2000-х років, розглядаючи мистецтво як засіб для соціальної та політичної критики. Він позиціонував себе як анархіст-мистець. Активно підтримуючи різноманітні протестні ініціативи — від ЛГБТ-руху до акцій профспілки працівниць PinchukArtCentre — Давид підкреслював свою ідентичність. Він вважав себе не просто художником, а "малюнковим майстром". Його творчість поєднувала в собі графіку, плакати, живопис, вуличне мистецтво, перформанси та текст, адже він прагнув створювати для звичайних людей, а не для заможних галерей.