У Львові відновилася історія Батурина та гетьмана Розумовського.

У Львові, в Zenyk Art Gallery (ZAG), стартувала нова виставка під назвою "Феєрверк". Цей проєкт присвячений українському бароко, меценатству та вражаючій здатності культури відновлюватися після катастроф. Експозицію можна буде оглянути у семи залах галереї, і вона триватиме до 24 січня 2027 року.

"Феєрверк" — це не просто назва нового мистецького проєкту, а символ яскравого культурного спалаху, що може розцвісти навіть у часи руїн та темряви. Виставка пропонує відправитися в подорож крізь епоху українського бароко — від гетьманських резиденцій та сакрального мистецтва до трагічних втрат, зусиль з порятунку та відновлення національної культурної спадщини.

У центрі цієї історії постає Кирило Розумовський, останній гетьман України, а також Батурин – місто, яке слугувало не лише політичним центром Гетьманщини, а й уособлювало її державницькі амбіції. Його трагічна історія нагадує про жахливі наслідки, які може мати боротьба за свободу: у 1708 році московські війська спалили гетьманську столицю, скоївши масові вбивства серед її мешканців.

Історія Батурина звучить особливо гостро сьогодні, коли Україна знову бореться за свою свободу, а російська агресія завдає ударів по наших містах, музеях, храмах і пам'ятках. Минуле тут не віддалене на століття -- воно перегукується із сучасністю, застерігає і водночас додає сили.

Однією з найяскравіших подій перед відкриттям виставки, що відбулася 23 жовтня для представників медіа, стала екскурсія, яку провели Христина Береговська, директорка Zenyk Art Gallery, та Наталія Реброва, генеральна директорка Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній". Вони провели гостей через часи українського бароко, розкриваючи історії видатних особистостей, мистецькі шедеври, трагічну історію Батурина та складний процес збереження культурної спадщини. Кожен експонат супроводжувався унікальною історією — про таланти і віру, меценатство та самопожертву, втрати та відродження того, що здавалося втраченим назавжди. Завдяки захопливим наративам кураторок виставка перетворилася на цілісну розповідь про українську культуру, яка, незважаючи на численні випробування, продовжує жити та вражати світ своїм багатством.

Ідея для проєкту виникла завдяки "Українській абетці" Георгія Нарбута: на сторінці з літерою "Ф" художник більше ста років тому зобразив феєрверк, що здіймається над палацом Кирила Розумовського в Батурині. Цей образ став для кураторки Христини Береговської символом барокового стилю — епохи, сповненої величі, амбіцій, мистецької пишноти та прагнення залишити свій слід у історії.

"Феєрверк" – це ідеальне слово для опису експресивної особистості, яка прагне стати на передовій своєї епохи, змінюючи напрямок історії та культури, – зазначила директорка ZAG і кураторка виставки Христина Береговська.

Кожен із семи залів галереї веде відвідувача через окрему грань української культурної історії: гетьманів, митців, філософів і меценатів. Наскрізними темами експозиції стали меценатство, руйнування та відбудова спадщини, а також зв'язок української культури з європейською традицією.

Серед експонатів -- барокові ікони із собору Різдва Богородиці в Козельці, скульптури Іоана Георга Пінзеля, серія Тамари Грідяєвої "Страждання", історичні документи, меблі та особисті речі гетьмана. Відвідувачі побачать універсал Кирила Розумовського, булаву, печатку та історичні фотографії Батурина. На одному з портретів представлено Кирила Розумовського у красивому червоному каптані. За словами Христини Береговської, гетьман був ще тим модником -- любив гарно одягатися. У тому ж залі представлено роботу знаменитої дизайнерки Роксолани Богуцької - червоний оксамитовий каптан, оздоблений золотим шитвом.

Окремий розділ присвячено Козелецькому іконостасу: частину ікон, створених на замовлення Розумовського, уперше показали львівській аудиторії. Під час реставрації ікони Покрови дослідниці також виявили зображення самого гетьмана з матір'ю -- знахідка, що стала однією з найпомітніших історій підготовки проєкту.

Історичну спадщину доповнюють роботи та інсталяції сучасних митців, тож експозиція будується як розмова минулого із сьогоденням. Завершує маршрут символічний феєрверк -- нагадування про життєздатність культури, яку, за переконанням організаторів, неможливо знищити, доки її зберігають і відроджують.

До реалізації проєкту приєдналися Національний історико-культурний заповідник "Гетьманська столиця", Національний заповідник "Чернігів стародавній", Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького, Музей етнографії та художнього промислу, а також ряд приватних колекціонерів.

-- У період бароко будували, найбільше відбудовували нашу культуру. Фундамент закладав Іван Мазепа, реконструював, відбудовував і зберігав культурну спадщину Кирило Розумовський, -- сказала Христина Береговська.

Перед відкриттям виставки особливу увагу привернув Грегор Розумовський — нащадок останнього гетьмана України, Кирила Розумовського, який прибув до Львова з Відня. Його присутність надала заходу унікального значення: спадщина видатного гетьманського роду відображалася не лише в мистецьких творах та історичних артефактах, але й у живому зв'язку між поколіннями.

Адже за великими особистостями минулого прихована родинна пам'ять, життєві шляхи нащадків і спадок, що живе впродовж століть. Візит Грегора Розумовського став яскравим нагадуванням про те, що історія України — це не лише частина нашого минулого, а й важливий елемент сучасної національної ідентичності.