У Львові реставрували неповторну мозаїку авторства Богдана Сойки.

Мозаїчне панно "Інформаційний простір", створене художником Богданом Сойкою у 1981 році, відновили після його знищення у 2023-му. Роботи профінансував власник будівлі. Про це повідомляє Офіс охорони культурної спадщини.

Мозаїка знову знайшла своє місце в будівлі на вулиці Володимира Великого, 2, де колись функціонувало видавництво "Вільна Україна".

Панно представляє собою живописний ландшафт із фігурами п’яти жінок, що уособлюють п’ять континентів та глобальну комунікацію. Ця мозаїка майже 40 років була окрасою інтер’єру будівлі, але у 2023 році її знищили.

Після того, як мозаїка стала предметом публічної дискусії, було ухвалено рішення про її відновлення. Власник приміщення взяв на себе всі фінансові витрати. Відновлення витвору мистецтва здійснювала команда художників з колективу "Софія", під керівництвом викладача Львівської академії мистецтв Василя Сивака.

Процес підбору смальти тривав три місяці, під час яких матеріали шукали по всій території України. Найменші елементи мали розмір 2×2 міліметри, а в загальному було використано більше 500 тисяч фрагментів. Усі роботи тривали протягом семи місяців.

Мозаїку відновили в повній відповідності з оригіналом, проте розмістили її на іншому рівні – замість першого, вона тепер знаходиться на другому поверсі, що забезпечує більш оптимальне освітлення та кращий огляд.

З осені планується, що мозаїка стане доступною для всіх, ставши елементом оформлення нового закладу в цій будівлі.

Нагадаємо, що у жовтні 2023 року стало відомо про знищення мозаїчного панно "Інформаційний простір" художника Богдана Сойки, яке прикрашало інтер'єр будівлі на вул. Володимира Великого, 2.

Об'єкт мав статус пам'ятки, будучи мозаїкою, яка була занесена до списку охоронюваних об'єктів. Обставини його знищення залишалися не повністю проясненими, а дані про місцезнаходження залишків панно не були доступні.

Пізніше органи влади звернулися до правоохоронців у зв'язку зі знищенням мозаїки. У весняний період 2024 року планувалося почати підготовчі роботи для її відновлення. Сам процес укладання мозаїки обіцяли розпочати влітку. Усі витрати на відновлення взяла на себе компанія ТДВ "Торгпреса".

Будівля видавництва "Вільна Україна" розташована на вул. Володимира Великого, 2. Як відомо, мозаїка "Інформаційний простір" знаходилася у вестибюлі. Її Богдан Сойка створив у 1984 році зі смальти практично на всій площі стіни.

Інформація: Богдан Сойка (1938 - 2018) - видатний український художник, спеціалізувався на живопису та монументальному мистецтві. Він з'явився на світ у 1938 році в Яневі, що нині відомий як смт Івано-Франкове в Львівській області.

Навчання проходив у Львівському училищі прикладного та декоративного мистецтва ім. І. Труша в період з 1955 до 1958 року, спеціалізуючись на живопису. Після цього продовжив освіту в Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (1958-1964) на факультеті монументально-декоративного живопису. Учасником групи студентів під керівництвом майстра Карла Звіринського, до якої також входив відомий український художник Іван Марчук, він був частиною спільноти, яка отримала назву "підпільна академія" або "духовна школа" Звіринського.

Понад тридцять років Богдан Сойка працював у монументальному цеху Львівського художньо-виробничого комбінату Художнього фонду СРСР. Викладав рисунок і живопис у художньому училищі Івано-Франкового.

Автор створив ряд творів, зокрема портрет Соломії Крушельницької, який прикрашає експозицію Меморіального музею співачки у Львові. Крім того, роботи Богдана Сойки можна знайти в приватних колекціях як в Україні, так і за її межами.

Серед творів митця можна відзначити панно "Лісова пісня" (різьба по дереву, 1975), створене для будинку культури "Меліоратор" у Дублянах. Іншим його значним витвором є мозаїка "Весна" (1977), виконана для санаторію "Пролісок" у Моршині. Також варто згадати роботу "Відпочинок" (1987), яка прикрашає вестибюль гуртожитку ВО "Електрон". У 1983 році Богдан Сойка здійснив монументально-декоративний розпис в актовому залі Львівського хіміко-фармацевтичного заводу "Праця і відпочинок".

У фінальних роках свого життя художник зосередився на роботі з приватними учнями, реалізуючи концепцію неформальної академії Карла Звіринського. Він передавав молодим людям свої знання з образотворчого мистецтва, навчав їх музикуванню, а також активно обговорював з ними питання історії, філософії та релігії.

Будьте в курсі найактуальніших та найцікавіших новин Львова - підписуйтеся на наш Telegram-канал і нашу Facebook-сторінку!