У подвійній скіфській могилі на території України виявили небезпечну речовину.

Вік цього поховання становить близько 1900 років.

Українські археологи зробили вражаюче відкриття: вони знайшли червоні грудки кіноварі, яка є мінеральною формою надзвичайно токсичного сульфіду ртуті, в похованні двох скіфських жінок, яке датується 1900 роками. Як повідомляє Live Science, кіновар також виявлялася в інших доісторичних гробницях по всій Європі. Є підозра, що її використовували для посипання тіл померлих, щоб надати їм червонуватого відтінку, який символізував "сплеск" життя.

У подвійному похованні на території України кіновар, ймовірно, виконувала функцію, що полегшувала збереження старіших тіл, уповільнюючи їх розкладання. Під час археологічних розкопок доісторичних поховань, зокрема скіфських, не рідкість виявляти сліди перепоховання декількох покійників.

"Ми знаємо, що одна крипта могла функціонувати до 50 років поспіль. Завдяки розкопкам ми точно знаємо, що пізньоскіфські крипти відкривалися, і в них відбувалися вторинні та третинні поховання", - заявила перша авторка дослідження Олена Дзнеладзе, археологиня з Національної академії наук України.

Скіфи були різноманітною, але культурно пов'язаною групою кочівників, які жили в Євразійському степу, що простягається від України до Китаю, приблизно з 800 р. до н.е. до 300 р. н.е. Подвійне поховання з кіновар'ю датується I -- початком II століття н.е., ближче до кінця культури.

Одиночне поховання двох жінок знайшли в селі Червоний Маяк Херсонської області. Старша жінка померла у віці 35-45 років, а пізніше в її могилі поховали молодшу жінку, віком 18-20 років. Разом із жінками поховали різне похоронне приладдя, зокрема намисто, кераміку та металеві предмети.

Перші знахідки поховань датуються ще 1970-ми роками, а червоні грудочки були зафіксовані в окремих похованнях з 2011 року. Проте лише в дослідженні Дзнеладзе та її команди ці грудки були визначені як кіновар. Це стало першим науковим підтвердженням наявності кіноварі в похованнях пізньоскіфського періоду.

Кіновар є надзвичайно отруйною для людини. Однак науковці вважають, що скіфи, які застосовували цю речовину в I столітті, ймовірно, не усвідомлювали її небезпечності.

У деяких давніх суспільствах кіновар використовувалася подібно до глинистого пігменту охри (оксид заліза) для розпису тіл, створення наскельних малюнків та проведення ритуалів. Однак, на відміну від охри, яка є безпечною для здоров'я, кіновар може викликати отруєння ртуттю, особливо при її нагріванні або вдиханні токсичних парів. Ртуть здатна накопичуватися в організмі, що може призвести до тремору, дихальних проблем і навіть летальних випадків. Дослідження показали, що у кістках доісторичних людей, які часто контактували з кіновар'ю, виявлено надзвичайно високі концентрації ртуті.

В могилі поблизу Червоного Маяка, ймовірно, кіновар могла мати й інші застосування. Наприклад, її могли використовувати в косметичних цілях або для уповільнення процесу гниття тіла завдяки її стійкості до бактерій.

Сліди мінералу були виявлені тільки в трьох зі 177 могил у Червоному Маяку. Але вчені вважають, що її могли просто пропустити.

"У багатьох археологічних звітах та публікаціях ми часто можемо натрапити на стислий опис, в якому згадуються такі речі, як 'червоний пігмент', 'фрагмент охри' або 'рум'янець', проте без подальшого уточнення і детального аналізу. Це можуть бути інші матеріали," - зазначила Дзнеладзе.

Усі три поховання з Червоного Маяка, в яких виявили кіновар, були пов’язані з жінками. Існує ймовірність, що цей мінерал використовувався для косметичних потреб. Дзнеладзе зазначила, що похоронні атрибути в чоловічих і жіночих скіфських могилах відрізняються, тому "ми можемо зарахувати її до набору жіночих похоронних предметів".

"Не варто виключати можливість застосування кіноварі в косметичних практиках... Охра та інші мінеральні пігменти були знайдені в жіночих похованнях [пізнього скіфа] у піксидах [судинах], скриньках та мушлях, які використовувалися для зберігання та приготування косметичних засобів," – зауважила вона.

Нагадаємо, кілька років тому археологи виявили в селі Угорськ Шумської громади Тернопільської області поховання, вік якого оцінюють приблизно у 2,5 тисячі років. Розкопки були ініційовані після звернення місцевих жителів.