У Полтаві "пам'ятник спочинку Петра I" був встановлений на місці, де колись розташовувався дім українського козака.

Як у одному з найдавніших міст України відновлюють власну ідентичність.

Протягом багатьох століть Полтава залишалася ключовим центром політичного та культурного життя, відзначаючись розвитком ремесел, музичного мистецтва та літератури. Саме тут з'явився на світ Іван Котляревський, а Микола Гоголь отримував освіту. Сьогодні Полтава, подібно до інших міст, що перебувають у тилу, стала притулком для вимушених переселенців і гуманітарним центром. Однак полтавці також активно переосмислюють складну історію, пов'язану з імперським і радянським минулим, спростовуючи міфи, створені російською пропагандою, зокрема про Полтавську битву. Журналістка Укрінформу розповідає про те, як місто трансформує свої символи, назви та пам'ятники.

МАЗЕПА ВИРВАНИЙ ІЗ СФЕРИ ВПЛИВУ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Полтавська битва, що сталася у 1709 році, відбулася між армією московського царя Петра I та спільними силами українських і шведських військ під командуванням короля Карла XII і гетьмана Івана Мазепи. Перед цією подією, для боротьби з московською експансією, був укладений військово-політичний альянс між Шведським королівством та Гетьманщиною. До цього союзу приєдналося Запорозьке козацтво на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком, зібравшись у селі Великі Будища на Полтавщині.

Битва завершилася поразкою коаліції Мазепи й Карла і стала ключовою у Північній війні. Подію широко використовувала імперська і радянська пропаганда, але сьогодні історики наголошують на трагічній ролі України в цьому епізоді.

Велика північна війна та Полтавська битва стали ключовими етапами у формуванні імперського міфу Росії. Ці події є основою цього міфу. Незважаючи на те, що від часів Гетьманщини минуло майже чотири століття, імена та дії гетьмана Івана Мазепи продовжують бути предметом маніпуляцій з боку РФ. Одним із головних завдань Українського інституту національної пам'яті є сприяння деколонізації Полтави, звільнення її від нашарувань російської псевдоісторії та заповнення свідомості українськими мазепинськими смислами, - зазначає представник УІНП у Полтавській області Олег Пустовгар.

Автор підкреслює, що основною метою складного міфу про тріумф московського царя Петра І в битві під Полтавою є дискредитація українського руху та його прагнення до самостійності. Участь Івана Мазепи та його прихильників у Великій Північній війні трактувалася як внутрішня конфліктна ситуація в межах Російської імперії. Будь-які спроби інакшого тлумачення вважалися зрадницькими. Таким чином, переосмислення подій 1709 року є вкрай важливим.

Навесні 2025 року з публічного простору усунули так званий "Пам'ятник спочинку Петра І", який росіяни встановили у Полтаві ще в 1849 році.

- У цьому місці розташовувалася оселя українського козака. Науковці вважають, що йдеться про відомий український козацький православний рід Магденків, - зазначає Пустовгар.

Окрім того, парк "Петровський" перейменували на "Шевченківський". Прибрали й пам'ятник Петру І біля музею "Поле Полтавської битви". Відбулися демонтажі, розпочалося перейменування і перепрофілювання й самого музею.

У 2020 році в селі Великі Будища, що розташоване в області, встановили пам'ятний знак, присвячений "Великобудищанському трактату". Ця подія стала однією з найважливіших у рамках Великої Північної війни, а також відзначила військово-політичний виступ гетьмана Івана Мазепи.

ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ В ІМ'Я УКРАЇНСЬКИХ ГЕРОЇВ

У місті вже можна побачити пам'ятні знаки, що увічнюють сучасну російсько-українську війну. Цього року на Каштановій алеї встановили 75 конструкцій, які містять портрети 150 загиблих українських військових. Офіційне відкриття Алеї пам'яті відбулося 6 грудня 2024 року, коли були представлені перші 180 конструкцій з портретами 360 героїв, що віддали життя у боротьбі з Росією. Пам'ятні стели розташовані у хронологічному порядку: починаючи з втрат під час АТО та ООС у Донецькій і Луганській областях і продовжуючи загиблими під час повномасштабного вторгнення.

Сквер "Студентський" отримав свою назву на честь Героя України Андрія Орлова, який був випускником Полтавського педагогічного університету, а також розвідником і учасником АТО та оборони Херсонщини. У свою чергу, парк "Студентський" тепер носитиме ім'я "Парк Студентський на честь Дмитра Юденка", щоб вшанувати пам'ять загиблого захисника України, нацгвардійця та добровольця батальйону "Азов". Сонячний парк змінив назву на честь Євгенія Браха (позивний "Малі"), який служив у Силах спеціальних операцій Збройних сил України.

На честь Юліана Матвійчука - бійця з позивним "Бобер" - перейменували колишню вулицю Пушкіна. Поблизу Полтавського академічного обласного театру ляльок також встановили невелику скульптуру бобра - ще одна згадка про Юліана.

Один з проспектів, а також Полтавський ліцей, що спеціалізується на військово-фізичній підготовці, тепер носитимуть ім'я Героя України Віталія Грицаєнка. Цей навчальний заклад відкрив свої двері під час повномасштабної агресії Росії.

30 травня 2023 року Полтавська обласна рада ухвалила рішення про відкриття ліцею. Цього року ми вже маємо перших 37 випускників – хлопців і дівчат, які виявляють значну мотивацію. Практично всі випускники планують продовжити навчання у вищих навчальних закладах, що спеціалізуються на силових або військових дисциплінах, - зазначив Сергій Бульбаха, заступник начальника з навчально-в виховної роботи ліцею.

Сучасні та традиційні культурні значення громадських просторів.

Які символи можуть замінити знесені імперські? Полтава пишається своєю історією, що містить значні військові та національно-визвольні події. Серед них особливо виділяється постать Симона Петлюри — Голови Директорії УНР та головного отамана Армії УНР. Експерти Українського інституту національної пам'яті активно працюють над тим, щоб належно визнати його внесок у формування української державності. На обласному рівні вже тривають обговорення щодо встановлення пам'ятника Петлюрі наступного травня, приуроченого до столітньої річниці його загибелі.

Культурні символи в містах постійно еволюціонують і відновлюються. 25 грудня 2024 року в сквері поблизу Малої академії мистецтв відбулося урочисте відкриття пам'ятника поету і філософу Григорію Сковороді, який з'явився на світ у 1722 році в селищі Чорнухи Полтавської області. Бронзова статуя установлена на гранітному постаменті. Створили цю композицію харківський скульптор Катіб Мамедов разом з архітектором Сергієм Чечельницьким.

Серед численних пам'ятників, які зникли через іноземний вплив або змінили своє значення, є й ті, що об'єднують місто через гумор і теплоту. Один з таких символів - полтавська галушка. У цьому регіоні досі тривають палкі суперечки щодо того, яка ж галушка є "справжньою". Класичний варіант - з фаршем. Тим часом інші начинки - з печінкою, сиром чи вишнями - місцеві жителі вважають неістотними примхами.

- Галушки - коронна страва Полтавщини, - каже офіціант у одному з місцевих закладів. - Вважаємо, що найправильніші - класичні зі свининою, під густим сметанно-грибним соусом. Це не просто ситна їжа - це гастрономічна ідентичність. Інші варіації теж мають право на життя, але справжній полтавський смак - у класиці.