Відомі бібліотеки світу отримали відновлені партитури опери Бортнянського «Креонт».

Зображення: матеріали, надані організаторами круглого столу.

У рамках ініціативи "Відновлення першої опери Дмитра Бортнянського 'Креонт'", основним завданням стало не лише повернення твору на сцену, але й проведення глибокого наукового дослідження та цифрової архівації всього нотного матеріалу опери. Це включає партитуру, оркестрові партії, вокальні голоси, хорову партитуру, а також клавесинну партію, яка потребувала фактичного відтворення, і клавір для виконання з фортепіано. Про це розповів ініціатор проєкту, Артист ЮНЕСКО в ім'я миру та диригент Національної опери України Герман Макаренко.

Зображення: Марина Сингаївська, нотний запис "Креонта"

Під час круглого столу "Культурна дипломатія під час війни: промоція в Європі опери Бортнянського "Креонт"", що відбувся 13 січня в Києві, один із меценатів проєкту -- директор ДП "Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя МОЗ України", професор Микола Проданчук -- наголосив, щонадзвичайно важливо було забезпечити широке міжнародне поширення нотної спадщини опери.

"Окрім театрального виставлення, важливо було забезпечити розповсюдження нот та партитури, створеної Бортнянським. Тому ми поставили собі за мету створити якісне презентаційне видання цієї партитури та нот опери, щоб подарувати її від українського народу іншим націям," — підкреслив він.

За його інформацією, електронну версію партитури вже поширила Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського серед провідних бібліотек планети. Наступним етапом стане відправка друкованого видання нот до всіх основних бібліотек світу.

"Адже це засвідчує, що українська оперна традиція розпочалася щонайменше 250 років тому", -- наголосив Проданчук.

Зображення: світлини, надані організаторами "круглого столу" щодо постановки опери "Креонт" у Чернівцях.

Герман Макаренко зазначив, що вдала сценічна реалізація опери "Креонт", яка відбулася в жовтні 2025 року за участю делегатів з різних країн, значно підвищила інтерес до цього твору серед європейських партнерів.

Директор департаменту міжнародних організацій Міністерства закордонних справ України Сергій Дворник акцентував на значущості культурної дипломатії у контексті війни.

"Це саме той випадок, коли повернення одного твору означає відкриття цілої традиції. Ми в МЗС переконані, що міжнародний тур цієї опери стане не лише значною мистецькою подією, а й потужним дипломатичним актом просування нашої культури та ідентичності", -- наголосив дипломат.

За його словами, Росія послідовно застосовує історичні міфи та культурні наративи, щоб обґрунтувати свою агресію і привласнити інші народи спадщину.

"У сучасних умовах, коли Росія прагне знищити чи привласнити українську культуру, кожен проект культурної дипломатії виступає не лише як форма опору. Ми представляємо Україні світові як безмежне джерело сенсів, стилів і зразків високої культури," — підкреслив Дворник.

Він підкреслив, що Бортнянський – це композитор, чия діяльність суттєво вплинула на розвиток європейської музики XVIII століття. Повернення "Креонта" у вигляді українського культурного надбання символізує відновлення історичної справедливості.

Англо-американський письменник і телеведучий Марсель Реймонд Теру підкреслив, що постановка "Креонта" дозволила йому переосмислити роль України в європейській культурі.

"Протягом багатьох років нам втовкмачували, що Україна є молодшим братом російської культури. Проте творчість маестро Макаренка відкрила мені очі на неповторність українського композитора та автентичність української культури," -- зазначив він.

Стефан Буріанек, засновник австрійського видання OPERN NEWS, підкреслив величезний вплив російської культурної пропаганди в Європі, зокрема в Австрії та Італії. Він також акцентував на необхідності популяризації культурних досягнень Східної Європи.

"Опера виступає унікальною формою мистецького вираження, яка ідеально підходить для культурної дипломатії, адже об'єднує різноманітні види мистецтв і привертає інтерес політичних та економічних лідерів," -- підкреслив він.

Німецький критик Віллі Патцельт підкреслив європейську сутність "Креонта", створеного українським композитором в Італії в епоху Просвітництва. Він зазначив, що виступ опери на європейській сцені сприятиме кращому розумінню цінностей, які нині захищає Україна. Леся Воронюк, член Ради Europa Nostra, охарактеризувала "Креонт" як явище світового масштабу і підкреслила, що ця опера повинна стати важливою складовою української культурної дипломатії.

"Про Україну потрібно говорити багатьма культурними шарами -- і через традиційну культуру, і через архітектуру, і через живопис, і, безумовно, через високу естетику оперного мистецтва".

На думку Воронюк, сюжет "Креонта" відкриває нові горизонти для міжнародної співпраці та інтелектуального співпереживання, що має особливе значення в взаємодії з європейськими партнерами.

Зображення: світлини, надані організаторами.

Відповідаючи на запитання LB.UA щодо практичних кроків із презентації опери на європейських сценах у 2026 році -- році 250-річчя прем'єри "Креонта" у Венеції -- Герман Макаренко повідомив, що вже ведуться переговори з Грецією, Португалією (Лісабонський оперний театр), Францією, Італією, Польщею та Великою Британією.

"Ми робимо все можливе, щоб у листопаді 2026 року, коли виповнюється 250 років із дня прем'єри, відновити й показати це загальноєвропейське надбання духовної культури саме у Венеції", -- зазначив він.

Сергій Дворник зазначив, що два патронати ЮНЕСКО, здобуті проектом, слугують "знаком високої якості", який істотно спрощує міжнародні зв'язки та створює нові можливості для співпраці.