У Росії не дозволяють показувати фільми, які не відповідають воєнній пропаганді, відповідно до даних розвідки.

Російська кіноіндустрія наслідує радянську систему кіно, коли багато фільмів "через невідповідність державній риториці" потрапляли "на полицю" - з тією різницею, що нинішня цензура діє без чітких правил і формальних пояснень.

За інформацією Укрінформу, цю новину озвучила Служба зовнішньої розвідки України.

Фільми можуть бути заборонені або вилучені з прокату внаслідок скарг так званих громадських активістів, втручання правоохоронних органів або просто через їхню невідповідність військовій риториці. І жоден з цих методів не регулюється жодним чинним законодавством.

Фільм "Вітер" Сергія Члиянця, який отримав звання найкращого російського фільму 2025 року за версією премії "Білий слон", не був включений до програми фестивалю "Маяк" після того, як один із кураторів з силового відомства ознайомився з його сюжетом.

Фільм "Казка" режисера Олександра Сокурова отримав відмову у видачі прокатного посвідчення без жодних офіційних пояснень. Якутська стрічка "Айта" Степана Бурнашева, що окупила свій бюджет у десять разів, також залишилася без прокатного дозволу через формулювання, пов'язане з "демонстрацією національної нерівності". Навіть наявність прокатного посвідчення, як у випадку з "Нууччи" Володимира Мункуєва, не є гарантією виходу на екрани: достатньо лише публічних звинувачень у "русофобії".

Борис Хлєбников і Наталія Мєщанінова – це одні з найавторитетніших кінематографістів в Україні, які залишилися в країні, але виявилися поза роботою. Їхнє виключення сталося без будь-яких формальних заборон чи вироків: індустрія знайшла спосіб обходитися без них. Самоцензура виявилася більш економічною та надійною, ніж будь-який офіційний указ.

Показово, що навіть усередині російського культурного істеблішменту це починають визнавати, щоправда, по-своєму. На круглому столі в Держдумі щодо підтримки кінематографа режисер Олексій Герман-Молодший обережно виступив проти надмірного контролю, попросивши хоча б пояснити правила: що знімати можна, а що ні.

Деякі з його колег зайшли ще далі, відкрито виступивши за відновлення радянської системи з формалізованою цензурою та "експертами" з цензури. Це яскравий сигнал: якщо повернення до брежнєвської епохи подається як ознака прогресу, то деградація досягла критичних масштабів.

В Росії фактично більше не існує незалежного кіно.

"Те, що наразі створюється або проходить через контроль силових структур на етапі виробництва, або ж залишається непроданим на полицях. Влада сподівається на 'бум патріотичного кіно' і не розуміє, чому його не вистачає. Проте саме вона знищила умови, в яких будь-яке кіно могло б з'явитися", - зазначили в розвідувальному управлінні.

За інформацією Укрінформу, в Росії знову мають намір оновити та перевидати державну серію шкільних підручників з історії. Це рішення зумовлене численними скаргами від вчителів, які виявили фактичні помилки, невідповідності та ідеологічні спотворення в матеріалах.