"На піку своєї творчої кар'єри": відійшла у вічність українська майстриня кераміки Ганна Друль.

23 липня стало відомо, що на 65-му році життя пішла з життя українська керамістка Ганна Друль. Цю сумну новину оприлюднив її чоловік, Орест Друль, який є головним редактором видання Збруч.

Чоловік коротко висловився: "Нуся покинула цей світ...", супроводивши свої слова світлиною коханої. Як повідомили журналісти видання Збруч, Ганна Друль пішла з життя внаслідок онкологічної хвороби.

"Онкологія забрала її, коли їй було всього 65 років, у той час, коли вона була на піку своєї творчості та сповнена нових ідей. Кожна її виставка вражала, адже нові роботи завжди ставали несподіванкою. Вони були не просто іншими, а набагато глибшими і сильнішими; відчувалася величезна праця, вклала не тільки свої руки...", -- підкреслила команда редакції.

Українська художниця, майстриня декоративної кераміки та пластики Ганна Друль родом з Львівської області. У 1979 році вона закінчила Львівське училище прикладного мистецтва імені Івана Труша, а у 1984 році - Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва, здобувши фахову освіту.

Свій творчий шлях вона розпочала на Львівській експериментальній кераміко-скульптурній фабриці, де, крім виконання основних завдань, мала змогу займатися створенням власних художніх композицій. З 1993 року є членкинею Національної спілки художників України.

Серед львівських майстрів кераміки, чиї роботи належать до "скульптурного" напрямку, особливо виділяється Ганна Друль. Її твори завжди вражають своєю емоційною насиченістю і ніколи не залишаються байдужими, — підкреслював український мистецтвознавець Орест Голубець.

Протягом своєї кар'єри Ганна Друль втілила в життя численні авторські проєкти та виставки в багатьох містах України та інших країнах.

"Її присутність на наших заходах приносила нам величезну радість. Разом із нею з'являлися її щирість, доброта, дружелюбність та те особливе тепло, яке неможливо створити штучно — воно невід'ємно жило в її душі. Ганна була однією з тих людей, чия присутність непомітно вплітається у твоє життя. Здавалося, що так триватиме вічно: ми ще зустрінемося, ще поговоримо, ще побачимо її серед митців, ще разом створимо та насолодимося красою... І сьогодні особливо важко усвідомити, що цих зустрічей більше не буде", — висловилися представники Національного музею-заповіднику українського гончарства в Опішному.