У скульптурній композиції "Енеїда" можна знайти навіть... бога гопака, -- зазначила колекціонерка фарфору Людмила Карпінська-Романюк.

Іван Котляревський завершив свій літературний шедевр в кінці XVIII століття, черпаючи натхнення з "Енеїди" видатного римського поета Вергілія. Він адаптував античних героїв до українського контексту, наділяючи їх козацькими рисами, -- зазначає Людмила Карпінська-Романюк. -- Персонажі з давньої міфології одягнені у вишиванки, насолоджуються українською кухнею та виконують гопак. Художниця Валентина Трегубова, яка працює на Коростенському фарфоровому заводі, вдихнула нове життя в античний пантеон, трансформуючи його в козацький контекст.

-- Кожна фігурка у композиції геніальної української мисткині вражає колоритом.

Отже, Юнона — це богиня шлюбу і домашнього тепла. Вона висока та струнка, володіє мудрістю і випромінює гідність. А поруч з нею стоїть Зевс — могутній владар стихій. Характер кожного з цих персонажів легко вгадати за їхніми виразами обличчя, поставою і жестами…

Дуже яскравий Бахус — це божество виноробства в давньоримській міфології.

-- Його образ -- це ода радості й достатку, втілена в порцеляновій формі. Бахус тримає сріблясту чашу, сповіщаючи про веселощі. В його образі втілені свобода й безтурботність. Голова Бахуса прикрашена вінцем із золотистих лоз, рум'яне обличчя й сяючі очі випромінюють життєву наснагу. Блакитний пояс з візерунками виноградного листя та золоті акценти на келиху й вінку підкреслюють його божественний статус винороба й господаря свят. У цій фігурі оживає народна гостинність. Бахус Валентини Трегубової -- це символ щедрості, дружби та радості.

— А ось і Аполлон — божественний символ світла та охоронець мистецтв, — зазначає Людмила Карпінська-Романюк. — Він представлений у елегантній вишиванці, тримаючи ліру в руках. На його обличчі можна помітити ознаки натхнення.

Розпис на лірах також має схожість з вишиванками.

Отже, це має певний сенс. Українське мистецтво настільки ж виразне, як і витончена вишиванка. У ньому присутні різноманітні жанри, подібно до безлічі відтінків ниток, що використовуються у вишивці. Ліра виступає символом творчості та натхнення.

Також зверніть увагу на: "Виконання арії Одарки з опери "Запорожець за Дунаєм" майстерно відображено у фарфорових штофах, створених подружжям Трегубових", -- зазначила колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк.

Гермес, бог торгівлі та щасливих випадків, має надзвичайно яскраву і барвисту особистість.

Він також виконує роль покровителя мандрівників. Для тих, хто вирушає в морську подорож, стародавній грецький бог приносить попутний вітер. Торговцям обіцяє добрі прибутки, а аграріям — сприятливу погоду, необхідну для щедрих врожаїв. Гермес, як його малює Валентина Трегубова, одягнений у солом’яний капелюх і тримає в руках люльку. Це справжній гедоніст, який вміє насолоджуватись кожним моментом життя.

А ось Венера — богиня весни та любові, мати Енея. В одній руці вона тримає маленьке дзеркальце. Червоний відтінок її вбрання символізує любов, тоді як синій відображає небесну безмежність. Золотий намисто уособлює сонячне сяйво. Трегубівська Венера — це не лише символ кохання, а й джерело натхнення. Українська Венера з чорними бровами та карими очима, її витончені риси обличчя - справжня ода красі.

-- Гарно!

Ще одним важливим елементом скульптурної групи є Марсій, що уособлює бунтівний дух поезії. Він сміливо кличе на змагання самого Аполлона. У руках Марсія бачимо сопілку — ця фігура не лише портрет персонажа "Енеїди", а й символ голосу природи та свободи мистецтва, що відлунює через століття. А також — Гопак, божественний танець, що прославляє українську культуру. Ті, хто майстерно виконує гопак, справді є богами. Назва танцю походить від вигуку "гоп". Вражаючі стрибки танцюриста демонструють неймовірну спритність, а один з найскладніших елементів — шпагат у повітрі. Гопак — це один із найяскравіших образів у "Енеїді", і без цього енергійного танцю важко уявити українську культурну спадщину. У нашій країні він займає почесне місце в репертуарі ансамблів народного танцю і став однією з візитівок України.

У кожного персонажа своя особлива вишиванка. Жоден елемент одягу героїв поеми не є повторюваним. Кожне творіння можна аналізувати безкінечно...

-- Роботи мисткині Валентини Трегубової завжди відрізняються досконалістю та оригінальністю концепції. Ці скульптури являють собою мистецькі інтерпретації безсмертного твору у порцеляновій пластиці. Скульптурна група "Енеїда" Валентини Трегубової була представлена в експозиції масштабної виставки "Проєкт Енеїда" в Національному художньому музеї України у 2017 році. До речі, там експонувалась і скульптурна група "Енеїда" Владислава Щербини. Сьогодні ці композиції раритетні. Кожна фігурка цінна. Та, звісно, завжди найцінніша вся скульптурна група, об'єднана ідеєю та сюжетом.

До речі, запрошуємо читачів "ФАКТІВ", які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам'ятається на все життя!

У попередньому інтерв'ю для "ФАКТів" Людмила Карпінська-Романюк, колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни, поділилася своїми думками про роботи фарфористів, які черпали натхнення з відомої опери "Наталка Полтавка".

Зображення з колекції Карпінської-Романюк.