У Вільнюсі учасники міжнародної ініціативи провели дискусію щодо охорони та відновлення культурної спадщини України.

У столиці Литви, Вільнюсі, учасники міжнародного культурного проекту "UREHERIT: Архітектори для спадщини в Україні" провели дискусію щодо колективних зусиль у сфері охорони та відновлення українських об'єктів культурної спадщини, акцентуючи увагу на відтворенні ідентичності та пам'яті.

За інформацією Укрінформу, цю новину оприлюднило Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.

11 квітня відбулася третя міжнародна конференція в рамках проєкту, організована спільно з Асоціацією архітекторів Литви. Цьогорічна тема заходу -- "Відновлення України: Спадщина -- це дім".

Учасники розглянули низку важливих тем зі збереження, відновлення та адаптації культурної спадщини, зокрема щодо оцінки й захисту спадщини, пошкодженої війною, залучення громадськості і розширення їхніх прав та можливостей у збереженні й адаптації спадщини, архітектурних конкурсів як інструменту для змістовного і сталого відновлення спадщини.

До обговорення в дистанційному режимі доєдналася перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко. Під час панельної дискусії, присвяченої реалізації спільних зусиль з підтримки культурної спадщини України, вона ознайомила з актуальними проблемами української сфери культури і пріоритетами в роботі міністерства, зважаючи на виклики сьогодення.

З початку широкомасштабної агресії Росії Україна активно фіксує втрати своєї культурної спадщини, здійснює евакуацію музейних колекцій та реєструє пошкодження. Культурні об'єкти, що є символами національної ідентичності, стали однією з основних цілей нападу. Найбільше потерпають музеї, театри та бібліотеки, розташовані на сході країни, поблизу зони бойових дій, внаслідок чого місцеві жителі часто виявляються без доступу до культурних сервісів. Незважаючи на ці труднощі, люди в цих регіонах залишаються і продовжують чинити опір, - підкреслила Григоренко.

Вона зауважила, що втрати людського потенціалу у сфері культури сягають 20-30%.

"Декілька експертів виїхали за межі країни, інші були переміщені в межах держави, також виникають труднощі з фінансуванням з місцевих бюджетів. Це ставить під загрозу культуру в цілому, тому надзвичайно важливо підтримувати цю сферу як невід'ємну частину національної ідентичності та системи безпеки", - підкреслила Григоренко.

Вона поінформувала, що в березні 2025 року Україна ухвалила Національну стратегію культури на 2025-2030 роки, в якій культурна спадщина визначена як головний стратегічний пріоритет для захисту і зміцнення стійкості в цій сфері.

Згідно з інформацією, наданою Григоренко, серед головних завдань міністерства є продовження процесу евакуації та охорона музейних колекцій, захист пошкоджених об'єктів культурної спадщини і інфраструктури, а також документування злочинів, скоєних Росією, з метою притягнення винних до відповідальності. Вона також зазначила, що активно налагоджується співпраця з міжнародними партнерами у цих сферах.

К'яра Децці Бардескі, керівник Бюро ЮНЕСКО в Україні, надала вичерпну інформацію про партнерство між ЮНЕСКО та українськими установами, яке розвивалося з початку масштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.

"Ми активно співпрацюємо з Україною в двох ключових напрямках. Перший із них полягає у фізичному захисті культурних об'єктів від руйнувань, викликаних війною. Одним із головних викликів у цій сфері є величезний обсяг потреб, що вимагає чіткої системи пріоритетів та поєднання термінових заходів з довгостроковими рішеннями. Другий напрямок — це спільні зусилля у підготовці до майбутньої реконструкції. Це включає інвестиції в діяльність митців, розвиток людського потенціалу, навчання, а також підтримку українських державних органів. Україна вже розробила Національну стратегію культури на наступні п'ять років, що є важливим кроком у плануванні відновлення", — підкреслила К'яра Бардескі.

"UREHERIT. Архітектори для спадщини в Україні: відтворення ідентичності та пам'яті" -- це міжнародний європейський культурний проєкт для розвитку компетенції щодо охорони спадщини, відновлення культурно значущих планів і проєктів та розширення можливостей місцевих громад як інструменту для побудови нової, демократичної та сталої України з унікальною, але європейською культурною ДНК. Проєкт створює платформу для довгострокової співпраці між архітекторами, урбаністами, ландшафтними архітекторами та антикварами з України та інших європейських країн для захисту й розвитку природної і культурної спадщини як ресурсу для відновлення України.

Згідно з інформацією, наданою Укрінформом, делегації Міністерства культури та стратегічних комунікацій України разом із представниками Міністерства закордонних справ Німеччини провели переговори щодо співпраці в охороні культурної спадщини України та в інформаційній сфері.