Україна та Польща: "Лід розтанув" наприкінці важкого року.
Огляд та підсумки офіційної поїздки Володимира Зеленського до Варшави.
Візит Зеленського до Польщі був доволі насиченим за порядком денним і за отриманими сигналами.
Під час короткочасного візиту Глава держави провів зустрічі з усім керівництвом Польщі, включаючи президента, прем'єр-міністра, маршалків Сейму та Сенату, а також з українськими волонтерами. У Варшаві він вручив почесну нагороду "Золоте серце" Галині Андрушков, засновниці фонду Uniters. Протягом більше десяти років вона та її команда "суперельфів" надають підтримку українським дітям, які втратили батьків на війні, українським біженцям у Варшаві, а також, перш за все, українським військовим на передовій.
Одним із найважливіших моментів програми стала зустріч з новообраним президентом Польщі Каролем Навроцьким. Його позиція щодо відносин з Україною в нинішній політичній системі Польщі є особливо критичною, що стало очевидним вже в перші місяці його президентства. Це проявилося як у накладенні вето на закон, що стосується допомоги українським біженцям, так і в його відмові від поїздки до Києва за запрошенням Президента Зеленського.
Проте, президентська частина візиту виявилася досить продуктивною, незважаючи на занепокоєння щодо можливих жорстких підходів Навроцького у спілкуванні з Зеленським. Особливо слід зазначити, що польська сторона, хоча й не була зобов'язана цього робити, вирішила надати візиту особливу значущість, офіційно його затвердивши. Таким чином, Зеленський став першим іноземним лідером, якого Навроцький прийняв у президентському палаці з усіма належними почестями: червоною доріжкою, почесною вартою та участю дипломатичного корпусу. Українська делегація зауважила, що Зеленський неодноразово згадував про це під час візиту, висловлюючи подяку Навроцькому та його команді.
Зустріч між двома главами держави була сповнена захоплюючих жестів і символічних сигналів.
Їхня особиста бесіда тривала набагато довше, ніж планувалося. Під час зустрічі Навроцький символічно передав Президентові України два томи публікації Інституту національної пам'яті Польщі, що стосуються історичних досліджень злочинів, скоєних на Волині. Цей жест підкреслював, що для нього, як для колишнього очільника Інституту, розв'язання складних історичних питань, зокрема отримання нових дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні, є надзвичайно важливим. Українська сторона також це усвідомлює, про що свідчить присутність в президентському палаці делегацій керівників національних інститутів пам'яті України і Польщі – Олександра Алфьорова та Кароля Полейовського.
Спілкування президентів із журналістами проходило на фоні картини знаменитого польського батального живописця Войцеха Коссака, де зображено, як Тадеуш Костюшко веде свої війська в наступ на російські позиції. Ця картина стала своєрідним польським меседжем для росіян, які, безумовно, уважно стежили за перебігом візиту, сподіваючись на позитивні новини для себе: "Не сподівайтеся, ми разом із українцями протистоїмо вам і вашій імперській політиці".
Саме це підтвердив на початку зустрічі зі ЗМІ й сам Навроцький.
"Сьогоднішня поїздка Володимира Зеленського є позитивною новиною для Варшави, Києва та всього регіону, проте це не дуже добре для Російської Федерації. Це підтверджує, що країни регіону об'єднані в своїх стратегічних цілях", - підкреслив польський президент.
Однак у його промові, як і передбачалося, не обійшлося без критики щодо України. Навроцький зазначив, що у поляків виникає відчуття, ніби "польські зусилля та різнобічна підтримка не були адекватно визнані та оцінені" (з українського боку, - ред.), додавши, що це питання також стало темою його бесіди з Зеленським.
Варто зазначити, що в Польщі серед політичних діячів та експертів існує думка, що Україна недооцінює важливість і значення Польщі у своїй зовнішній політиці, орієнтуючись переважно на Берлін, Лондон або Париж. Проте, в польському суспільстві також поширена думка, що вдячність повинна бути взаємною: українці мають дякувати полякам, але й поляки мають свої причини для вдячності українцям. Після висловлювань Навроцького в польських соціальних мережах відбувся флешмоб, в рамках якого поляки ділилися думками про те, за що вони вдячні українцям: за мирне небо над ними, за час, який Україна надає Польщі для підготовки до можливих загроз, а також за збільшення присутності союзницьких військ на польській території. Одночасно, під час свого візиту, Зеленський неодноразово висловлював вдячність польському народу та уряду за надану допомогу, особливо підкреслюючи важливість хабу в Жешуві-Ясьонці. Він також з теплом і вдячністю згадував експрезидента Польщі Анджея Дуду, відзначаючи, що їхній спільний шлях був довгим і значущим.
"Це був наш спільний досвід з президентом Анджеєм Дудою, який залишиться зі мною назавжди. Я завжди пам’ятатиму, що він зробив для нас, і наша дружба для мене є безцінною", - зазначив Зеленський в інтерв'ю польським журналістам.
Наступний візит та несподівана пропозиція.
Неочікуваним героєм новин під час поїздки Зеленського до Варшави став маршалок Сейму Польщі Влодзімєж Чажастий. Після переговорів із Президентом України він оголосив, що запропонував українському лідерові виступити у польському парламенті. Зеленський підтримав цю ідею, і тепер триває узгодження дати його візиту.
Чажастий, який лише в листопаді очолив нижню палату польського парламенту, також поінформував, що він прийняв запрошення приїхати з візитом до Києва на четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії в лютому наступного року і виступити у Верховній Раді. Новий маршалок Сейму також поінформував, що польський законодавчий орган вийшов з ініціативою до української сторони надати Києву "правову і логістичну" підтримку у проведенні майбутніх виборів. Він зазначив, що Польща має відповідних фахівців й експертизу, а в європейських країнах проживають мільйони українців, які повинні мати право віддати свій голос на президентських чи парламентських виборах.
Останнім етапом візиту Зеленського до Варшави стала зустріч з прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском, який нещодавно повернувся з Брюсселя, де обговорювалися питання фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу на найближчі два роки. Під час свого перебування в Бельгії Туск зазначив для журналістів, що, можливо, затримається на саміті Євроради, але Зеленський запевнив, що чекатиме його у Варшаві.
Хоча в програмі не було передбачено пункту про прес-конференцію Зеленського і Туска, вони все ж зробили кілька коротких заяв. Під час брифінгу прем'єр-міністр Польщі чітко акцентував, що українці та поляки є справжніми союзниками: Україна веде боротьбу на фронті, а Польща всіма силами її підтримує.
"Ми повинні з мудрістю думати про наше спільне майбутнє. Але воно має ґрунтуватися на взаємній повазі та взаємній дружбі", - підкреслив Туск, додаючи, що кожна сторона тут має виконати своє домашнє завдання.
Він підкреслив, що неможливо оспорювати "значний спільний інтерес обох гордих націй": це незалежність України та Польщі, а також безпечна Європа, усвідомлюючи, хто є їхнім спільним противником.
Зеленський також висловив надію, що цей візит "покладе початок новій, ще більш значущій главі" у відносинах між Україною та Польщею.
Проте не всі сприйняли візит Зеленського до Варшави позитивно. Націоналістична партія "Конфедерація", очолювана Славоміром Ментценом, влаштувала акцію біля Сейму, розмістивши плакати з антиукраїнськими гаслами. Серед вимог було повернення Україні 100 мільярдів злотих допомоги, яку Польща надала Києву. Ця політична сила використовує антиукраїнські настрої для зміцнення свого іміджу, і візит українського Президента став для них слушною нагодою для демонстрації своїх поглядів.
Візит Зеленського до Варшави не був переломним, обійшовся без підписання угод чи меморандумів, проте він надав дуже важливий політичний імпульс для розвитку двосторонніх взаємин на найближчу перспективу. Зеленський встановив безпосередній контакт із Навроцьким, і можна сподіватися, що у відносинах між ними певним чином "скресла крига".
Україна та Польща зустрічають Новий рік з оптимістичними настроями, які сприяють розвитку їх двосторонніх відносин. Проте важливо зазначити, що зустрічі на найвищому рівні мають відбуватися частіше. Це сприяє створенню позитивного клімату для співпраці між Києвом і Варшавою, дозволяє зосередитися на найважливіших питаннях та сприяє пошуку шляхів вирішення існуючих проблем. Останній візит Президента України до Польщі відбувся 11 місяців тому, що є занадто тривалим терміном для сусідніх країн, які мають безліч спільних інтересів, спільний кордон довжиною понад п’ятсот кілометрів та все ще залишаються перед обличчям численних невирішених питань, зокрема в сфері прикордонного співробітництва та історичних контекстів.
Українцям і полякам варто налагодити дружні стосунки, навіть якщо не вдасться знайти спільну мову один з одним (для тих, хто має певні застереження). Принаймні, вони можуть об'єднати зусилля проти спільного ворога, який прагне знищити спершу одну націю, а згодом і іншу.