Українська письменниця, яка страждає від повного паралічу, створила книгу, використовуючи лише зір - Радіо Максимум.
"Рейчел і Моніка повертають магію року": Еністон і Кокс показали емоційний момент свого возз'єднання.
Українська авторка Марина Бородіна створила свою нову книгу, використовуючи спеціалізовані пристрої, які реагують на рухи очей. Незабаром твір "Проти вітру" буде випущений одним із українських видавництв.
Марина завжди була активною особистістю, яка не боялася втілювати свої мрії в реальність. У 2005 році вона отримала титул "Віцеміс Донбас", потім навчалася в театральній студії "Чорний квадрат" та в New York Film Academy. Її стажування в студії Universal стало важливим етапом у її кар'єрі, як зазначає #ШоТам. В результаті їй вдалося досягти мети та знятися в Голлівуді.
Зверніть увагу на фразу "Стали єдиним цілим": Melovin та Lama об'єднали свої зусилля в несподіваному дуеті.
Улюбленою її роботою є роль шпигунки у фільмі в стилі Atomic Blonde. Колегою Марини була Шарліз Терон.
У 34 роки Марині поставили діагноз бічний аміотрофічний склероз, хворобу, що призводить до повного паралічу тіла. Спочатку вона не могла змиритися з цим вердиктом, вважаючи, що стала жертвою жахливого непорозуміння.
Хвороба кардинально змінила життя Марини. Тепер вона не може ходити, говорити, а також вживати звичайну їжу та пити. Проте, незважаючи на всі труднощі, вона продовжує писати, вести свій блог і виховувати дітей. Сучасні технології стали їй справжнім помічником у побуті, спілкуванні, написанні та просуванні її книг. Завдяки ШІ-аватару, Марина навіть може давати інтерв'ю, що відкриває нові горизонти для її творчості.
Таким чином, вона створила твір під назвою "Проти вітру", який незабаром буде опублікований в одному з українських видавництв.
Освоїти ШІ - не складніше, ніж зробити селфі. Кожне слово я написала очима за допомогою технології керування поглядом. Усе моє життя - на цих сторінках. Там є боротьба, перемоги, моменти відчаю і незламна сила. Це історія про те, як продовжувати рух, коли вітер дме проти тебе, - розповіла Марина.
Вона наголосила, що ця історія - не про хворобу, а про силу та вибір бути живою, навіть коли тіло мовчить.