Українська спільнота внесла вагомий вклад у відновлення вівтаря в історичній церкві Братислави - novyny.sme.sk

Пропонуємо вам поділитися свіжими ідеями, створити блог або звернутися до редакції за адресою: ukraine(собака)spectator.sk.

Слідкуйте за нашими новинами в соціальних мережах: Facebook | Instagram | Telegram

Щорічне свято Розалії (Rozálske hody) у багатьох мешканців Ламача тісно пов’язане з храмом та каплицею Святої Розалії, що є частиною...

списку національних пам'яток культури Словаччини. Вже не один рік на початку осені тут збираються віряни різних конфесій, щоб вшанувати пам'ять святої, взяти участь у богослужінні чи побачитися зі знайомими та друзями.

У недільний день біля території церкви зібралася велика кількість людей. Найменші гості весело грали на розстелених ковдрах поруч із мамами, в той час як інші сиділи на лавках, уважно слухаючи трансляцію служби на свіжому повітрі. Усередині храму також панувала жвавість — там було чимало людей різного віку.

"Сьогоднішня Свята меса була чудовою," -- діляться своїми враженнями жінки після завершення богослужіння.

Одна з них — місцева мешканка Братислави Дарина Копрівова, яка вже 38 років живе у Ламачі. У двадцятирічному віці вона переїхала сюди разом із батьками, знайшла своє щастя в шлюбі та стала матір'ю. Зараз, через проблеми зі здоров'ям, жінка відвідує церкву рідше, але під час прогулянок завжди зупиняється перед храмом, щоб помолитися.

"Коли у 1976 році я переїхала сюди жити, мене, як вірянку,

"У цій древній церкві завжди відчувається якась особлива магія", – ділиться жінка, підкреслюючи, що цьогорічні Розалійські святкування їй справді припали до душі, адже на них були присутні як священнослужителі української греко-католицької, так і римо-католицької церкви.

З 2019 року українці з церковної громади Братислави почали відвідувати Церкву Святої Розалії. Щотижня тут проходять служби, катехизація для дітей, а також обряди хрещення та вінчання, які здійснює настоятель для українців Братиславської єпархії, священник УГКЦ Ігор Марусин.

У час святкувань у Словаччині та напередодні українського свята Покрови Пресвятої Богородиці в храмі відбулися урочисті богослужіння, під час яких вірянам було представлено відреставровані частини головного вівтаря.

Спільними зусиллями церкви, міського уряду та громади вдалося відновити втрачену копію скульптури Святого Духа у вигляді голуба, а також відреставрувати й сцену коронації Діви Марії, яка відображена у золотій короні. До фінансування реставраційних робіт долучилася й українська громада у Братиславі.

Цього року українська церковна спільнота святкує п'ятиріччя свого заснування.

"Я хочу разом з вами відзначити цю радісну подію та поділитися чудовою новиною. Завдяки зусиллям нашого благодійника, який доклав чимало зусиль, а також підтримці інших українців, нам вдалося відновити головний вівтар. Скульптура голуба, розташована на вершині вівтаря, завершує зображення Пресвятої Трійці в сцені Коронування Діви Марії. Це особливий подарунок до п'ятиріччя заснування нашої української громади," – зазначив отець Марусин під час служби, присвяченої Покрові та Дню захисників України.

За даними Братиславського міського архіву об'єкт, який становить культурну цінність, а саме головний вівтар церкви, був поставлений у 1747 році, розповідає експерт з Міського інституту охорони пам'яток у Братиславі (Mestský ústav ochrany pamiatok v Bratislave) Патрік Бакса. Каплицею, яка є власністю міста, управляє район Ламач.

Остання спроба реставрації каплиці була здійснена понад 15 років тому, однак через відсутність фінансування не вдалося завершити архітектурно-історичне дослідження, яке є необхідним для проведення реконструкції. На початку року адміністрація округу Братислава-Ламач звернулася до Муніципального інституту охорони пам'яток у Братиславі, що призвело до початку архітектурно-історичних досліджень у каплиці, які також передбачали відновлення вівтаря.

Вівтарів було декілька у храмі, проте зберігся лише один, виконаний у стилі раннього бароко, каже Бакса. Саме йому вдалося віднайти у парафіяльній канцелярії старі фотографії, на яких над головним вівтарем був зображений голуб.

"У парафії ми виявили альбом, що містив дві фотографії, датовані не пізніше 1952 та 1980 років. Це останні зображення, на яких він присутній," -- зазначає експерт, підкреслюючи, що оригінальну скульптуру голуба знайти не вдалось, оскільки вона була втрачена. Натомість, нову копію, спираючись на знайдені світлини, виготовив Ян Фечо, член Палати словацьких рестораторів.

Вівтар, який дійшов до нас з 17 століття, зберігся практично у первісному вигляді, що робить його надзвичайно цінною культурною спадщиною Братислави, зазначає Бакса. В архіві столиці також зберігається важливий документ – опис угоди, за якою працював каменяр при створенні вівтаря. За словами експерта, на той час вартість вівтаря становила 550 золотих, і він також розповідає про складові частини цього твору мистецтва.

З обох боків розташовані статуї Святого Роха і Святого Себастіана, які вважаються захисниками від чуми. У печерному просторі знаходиться статуя Святої Розалії, а в задній частині можна побачити сцену її коронації.

"У верхній частині вівтаря представлено сцену коронування Діви Марії. Експерт зазначає, що нам вдалося вірно відтворити втрачену скульптуру Святого Духа. Проте, незважаючи на всі зусилля, інформацію про корону розшукати не вдалося."

"Там мала б бути корона. Але ми її не знайшли на фотографіях. Тобто вона зникла набагато раніше", -- констатує він.

Однак, врешті-решт, був знайдений вихід, оскільки шукали подібний образ, спираючись на аналогії.

"Ми знали, як це зробити за сучасними аналогіями, тобто на основі вивчення подібних випадків у Європі. Сьогодні обидва символи прикрашають раритетний вівтар", -- каже експерт.

Комбінація золотого та білого кольорів корони базується на загальній концепції вівтаря, в якій була застосована технологія polierweiss, характерна для вівтарної архітектури з декоративними елементами барокового періоду. Завдяки цій техніці художники змогли відтворити вигляд білого мармуру. У найближчі місяці планується реконструкція даху вежі церкви.

Мирослав Кастран, Посол України в Словацькій Республіці

Храм української греко-католицької церкви чи не єдиний у Словаччині, вже п'ять років він об'єднує та збирає українців. Особисто у мене храм викликає теплі почуття та спогади, адже він названий на честь Розалії, а так звали мою бабусю. Бабуся була першою людиною, яка привела мене шестирічного до церкви в селі на Львівщині. Тому коли я вперше прийшов до храму минулого року, згадав бабусю, її на жаль, вже немає в живих, але церква мені нагадала ті приємні та теплі родинні спогади. Вдячний отцю Ігорю, що він об'єднує українську громаду та допомагає людям

Отець Леонард Павлак, священик громади в селищі Plavecký Štvrtok, раніше служив у парафії Lamač.

У цій міжнародній спільноті є учні, що представляють різні традиції, які слухають Євангеліє на різних мовах. Проте це одне й те ж Боже слово, що діє в наших серцях. Незалежно від того, чи чуємо ми його словацькою, чеською, польською чи українською, ми всі є частиною однієї спільноти учнів, де Боже слово є нашим вчителем. Воно закликає нас тримати двері цієї церкви відкритими для всіх. Якщо ми хоча б раз зачинемо їх, ризикуємо стати сектою, втративши статус громади церкви. Ми віддаємо шану покровительці цього стародавнього і рідкісного храму, що сьогодні є місцем, де Боже слово звучить українською. Свята Розалія втілювала в собі свободу і відкрите серце до Бога, ставши ученицею Христа.

Отець Андрій Євчук, який займає посаду секретаря Апостольської Нунціатури в Демократичній Республіці Конго, раніше виконував обов'язки секретаря в Апостольській Нунціатурі Словаччини.

Мене вразила проповідь отця Леонарда, який також відігравав важливу роль у розвитку цієї церкви для української громади. Він акцентував увагу на відкритих дверях, що є надзвичайно важливим, адже храм повинен бути доступним для всіх. Свята Розалія стала символом єдності для українців, які зіткнулися з викликами під час пандемії і тепер, в умовах війни. Зараз ми маємо чудову можливість об'єднатися в спільній молитві, яка згуртовує українців і підтримує їх, адже це є частиною Божого задуму.

Ян Сітар, священнослужитель римо-католицької громади Ламач у столиці Словаччини, Братиславі.