Українське кіно: які фільми варто переглянути - СТРІМГОЛОВ

Психологічна драма, створена режисеркою Мариною Степанською, дебютувала на екранах у 2017 році.

Сюжет даного фільму

Київ, зима 2013-2014 років — пора, що перевернула все з ніг на голову. 27-річний музикант Антон повертається з навчання в Швейцарії до своєї батьківщини. Він мав великі амбіції та вважався справжнім обдарованим талантом, але тягар очікувань виявився занадто важким, і хлопець став жертвою алкогольної залежності. Протягом п'яти місяців він проходив реабілітацію в одній з психіатричних лікарень на Київщині. Тепер йому потрібно навчитися жити знову, так само як і всій країні. У столиці він зустрічає, здавалося б, звичайну дівчину Катю, яка мешкає в похмурому районі Троєщина. Дівчина готується вирушити до Берліна зі своїм хлопцем, але її зустріч з Антоном змінює всі плани. Коли навколо все руйнується, є можливість створити власний кращий світ.

В головних ролях: Дар'я Плахтій, Андрій Селецький, Олег Мосійчук, Лариса Руснак, Крістіан Борис.

Критика фільму

Ця історія, що триває близько двох годин на екрані, зовсім не виправдовує свою назву. Сюжет позбавлений будь-якої метушні, події unfold повільно, фільм здебільшого базується на бесідах, які в основному відбуваються в спокійному тоні.

Огляд фільму "Стрімголов" викликає змішане ставлення: деякі глядачі підкреслюють якісну драматургію, глибину персонажів і талановитий акторський склад, тоді як інші вважають стрічку нудною або вбачають в ній лише банальну історію кохання. Серед позитивних моментів відзначають чудовий саундтрек і змістовні діалоги, тоді як негативні відгуки акцентують на нелогічному чи несподіваному завершенні, що порушує гармонію стосунків головних героїв.

"Стрімголов" – це надзвичайно чутливе кіно, як у буквальному, так і в переносному сенсі, яке не варто зневажати. Воно одночасно є жорстким і реалістичним, позбавленим сентиментальності, дитячих ілюзій і наївності. Це не просто глибока трагічна історія кохання — таких у кінематографі не так вже й багато, — але також сумна оповідь про нове "втрачене покоління". Це не лише ті, хто повернувся з війни і не зміг адаптуватися до мирного життя, а й ті, хто втратив своє місце в світі в епоху великих змін, які, всупереч сподіванням, не призвели до покращення, пише Анастасія Лях.

Андрій Кокотюха підкреслив:

"Стрімголов" показує тих, хто живе поруч із нами в героїчний час, прагнучи зберегти себе без участі у протестних акціях та військових діях. Антон перебув Майдан у клініці. Катя на Майдані була, але далі розливання чаю не пішла. Відчувається, що до серйозніших випробувань дівчина готовою не була. Звідси -- намір поїхати туди, де від людей не вимагають щоденних підтверджень власної активної громадянської позиції. Проте втекти обом не вдається, та й бажання зникає. Причина очевидна: Антон і Катя мають спільний культурний код, їхня зона комфорту -- говорити, говорити, говорити. Надто довго обоє мовчали або занадто довго шукали гідних співрозмовників.

Присоединение к фестивальным мероприятиям

Фільм брав участь в головній конкурсній програмі 52-го Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах та національній конкурсній програмі 8-го Одеського міжнародного кінофестивалю.

У серпні 2017 року фільм був представлений для участі в конкурсі на номінацію від України на ювілейну 90-ту премію "Оскар", організовану Американською академією кінематографічних мистецтв і наук, у категорії "Найкращий іноземний фільм".

Фільм має нагороди щонайменше на п'яти фестивалях.