Українське кіномистецтво: які фільми варто переглянути - ДОДОМУ

"Додому" — це український драматичний фільм, випущений у 2019 році, який став першим повнометражним режисерським проектом Нарімана Алієва.

Світова прем'єра фільму відбулася 22 травня 2019 року в рамках 72-го Каннського міжнародного кінофестивалю, де він змагався в програмі "Особливий погляд".

На основе вашего запроса о "сюжете", вот уникальная интерпретация: "Основная линия повествования"

У кримського татарина Мустафи трагічно вмирає його старший син, Назім. Батько вирушає до Києва, куди його двоє дітей переїхали після анексії Криму, щоб забрати молодшого сина Аліма додому, а старшого провести в останню путь на батьківщині в Криму відповідно до мусульманських звичаїв.

В ролях Ахтем Сеітаблаєв, Ремзі Білялов, Віктор Жданов та інші.

Режисерська робота належить Наріману Алієву, а сценарій створили Наріман Алієв та Марися Нікітюк.

Успіхи

Прем'єра фільму в Україні відбулася 14 липня 2019 року в рамках 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю, де він отримав найвищу нагороду — Гран-прі "Золотий Дюк".

23 серпня 2019 року Український оскарівський комітет обрав стрічку Нарімана Алієва "Додому" як національного кандидата від України на премію "Оскар" у категорії найкращий міжнародний фільм.

Посідає 59-60 місце у рейтингу 100 найкращих фільмів в історії українського кінематографа.

Цікаві факти

1. У фільмі немає музичного супроводу: дія стірчки відбувається навколо сім'ї, у якій загинула близька людина. У мусульманських традиціях під час трауру музика забороняється. За допомогою цього прийому Наріман Алієв не тільки хотів досягти ефекту камерності, а й ставив перед собою мету "зберегти якусь автентичність атмосфери".

2. Ахтем Сеітаблаєв спочатку був запрошений на другорядну роль. Але після прочитання сценарію захотів пройти кастинг на головну роль Мустафи.

Я ознайомився зі сценарієм і вирішив спробувати свої сили в ролі батька. "Додому" — це, з одного боку, місцева історія патріархальної татарської родини, але в той же час вона має універсальний зміст, який зможе відгукнутися в серцях людей у будь-якій точці світу.

Ахтем поділився, що історія фільму викликала у нього спогади про стосунки з його батьком.

І тому, що це кримські татари, і тому, що це повернення до себе, до відносин між рідними людьми і повернення не тільки в географічну точку під назвою "Крим", а й до тих фундаментальних цінностей, які об'єднують нас як людей, -- додав Сеітаблаєв.

3. Кримськотатарська мова вперше пролунала на Канському фестивалі. Фільм майже повністю знятий кримськотатарською мовою. Вона звучить не тільки у вигляді діалогів головних героїв, а й розкриває тему кримських татар в сучасній Україні.

Анализ и оценка.

Серед позитивних відгуків критики підкреслили реалістичне зображення життя українців і кримських татар. Крім того, акторська гра головних персонажів – Ахтема Сеітаблаєва, що виконав роль Мустафи, батька загиблого, та Ремзі Білялова, який зіграв Аліма, брата загиблого – викликала захоплення у багатьох кінознавців. Також вони відзначили, що фільм слугує важливим нагадуванням про війну в Україні та окупацію частини її території.

Кримська історія, про яку йдеться, яскраво ілюструє відсутність активної участі країни у конфлікті на Сході, подаючи цю ситуацію з незвичною чесністю. Герої виходять з моргу та крокують сонячними вулицями Києва, де війна здається зовсім чужою. У наступному епізоді ми чуємо з телевізора повідомлення про переповнені морги та загиблих добровольців, але це звучить у своєрідному просторі, де війна стала буденністю - в квартирі Назіма, який жив з Олесею, що також брала участь у бойових діях. Мустафа вимикає телевізор - його оповідь не про війну, а про повернення, - зазначив критик Лук'ян Галкін у 2019 році.

Нагадаємо про українське кіномистецтво: що варто переглянути - ФІЛЬМ "ЧУЖА МОЛИТВА".