Українські аеростати забезпечують зв'язок на відстані до 100 км, протидіючи ворожим дронам.

Дмитро Казанцев володіє більш ніж п'ятирічним досвідом у сфері журналістики, спеціалізуючись на написанні SEO-матеріалів і статей, що стосуються IT-індустрії, економіки та стартапів. Він також цікавиться науковою популяризацією, джазовою музикою та кінематографом.

Український проєкт Aerobavovna втілив у життя вже численні малі прив'язні аеростати, які обладнані антенами, радіопередавачами та системами виявлення дронів.

Згідно з інформацією, наданою виданням Spectrum, повітряні кулі, заповнені гелієм і закріплені вздовж фронтової лінії, стали важливим елементом оборонної структури держави.

Вони дозволяють дронам-камікадзе та розвідувальним дронам досягати більш віддалених цілей, а також допомагають українським військовим знаходити ворожі наземні станції управління дронами. "Для багатьох задач аеростати залишаються кращими за будь-яку альтернативу, яку ми можемо мати. Їх можна розгорнути за лічені хвилини та залишати у повітрі упродовж кількох днів", -- зазначив співзасновник стартапу Aerobavovna Юрій Висовень.

Юрій, яке все життя захоплювався аеростатами, приєднався до Aerobavovna в 2022 році як інвестор на ранній стадії. На той час інженери Дмитро Хмара та Олександр Лозинський думали про те, як перетворити свій хобі-проєкт на щось, що могло б допомогти захисникам України. До війни ентузіасти розробляли стратосферні кулі для наукових експериментів, але вторгнення рф змінило їхні пріоритети.

За словами Юрія, наземні ретранслятори мають дуже обмежений радіус дії -- лише кілька кілометрів. "Щоб встановити їх, спеціалістам зі зв'язку необхідно наближатися до районів, дуже близьких до лінії фронту. Ви піднімаєте аеростат на висоту 500 м, і раптово радіоретранслятор може покривати радіус близько 80 км. Ви можете розмістити радіоретранслятор за 30 км від лінії фронту, де він більш-менш безпечний, і будете покривати всі необхідні вам операції", -- повідав Юрій Висовень.

Зазначається, що нова технологія надає можливість українським безпілотникам вражати цілі на більшій глибині в зонах, які контролюються противником. Крім того, вона сприяє збільшенню радіусу дії наземних і морських роботизованих систем. Серед технічних викликів, які інженерам довелося подолати, було забезпечення стійкості аеростатів до сильних вітрових умов. Розроблений ними механізм стабілізації дозволяє аеростатам функціонувати при швидкостях вітру до 90 км/год.

Читайте також про дирижабль USS Macon над Нью-Йорком

На початку ми не були впевнені, чи наша ідея спрацює. Потрібно було цілий рік наполегливої праці та численних прототипів, щоб визначити правильний курс. Ми розробили унікальну конструкцію, поєднавши стабілізуючі крила та форми, схожі на кулі. Нам довелося випробувати безліч матеріалів і форм, щоб досягти найкращого результату. Найменша з наших моделей може бути готова всього за сім хвилин з моменту виходу з автомобіля до моменту, коли вона підніметься на висоту 500 метрів, і ви будете готові до відправлення, — розповів один із засновників стартапу Aerobavovna.

Сьогодні ж аеростати стартапу вже оснащені тактичними радіостанціями, які розширюють зону дії захищених каналів зв'язку між двома користувачами на відстані до 100 км. Вони також літають із розвідувальними датчиками, які тріангулюють позиції операторів ворожих безпілотників на відстані майже до 90 км. У березні 2025 року у Aerobavovna повідомили, що почали працювати над новою системою захисту від безпілотників Shahed, які у великій кількості використовуються проти України.

Як ми вже зазначали раніше, каліфорнійський стартап H2 Clipper у 2021 році мав намір повернути дирижаблі на небосхил. Компанія стверджувала, що ці повітряні судна здатні забезпечити абсолютно екологічні міжконтинентальні вантажні перевезення на дистанцію до 6000 миль за чверть витрат, при цьому їх вантажопідйомність буде в 8-10 разів вищою за можливості будь-якого сучасного літака.