Українські документальні стрічки про війну - "20 днів у Маріуполі" та "Тиха повінь" - ідеальні для перегляду в вечірній час.

Документальне кіно в Україні сьогодні переживає справжній бум. Воно стало значним представником нашої держави на світовій сцені, а також важливим свідченням нашої історії для наступних поколінь.

24 Канал зібрав добірку фільмів, які фіксують жахіття війни чи буденне життя поруч з нею. Водночас ці стрічки допоможуть осмислити пережите, відчути, що ви не самі у своїй біді, та знайти сили, попри все рухатися далі.

"20 днів в Маріуполі" (2023)

Рейтинг на IMDb составляет 8,6.

Фільм "20 днів у Маріуполі" виник із невтомної спроби зафіксувати правду про найжахливіші перші тижні повномасштабного вторгнення Росії. Команда журналістів Associated Press, до складу якої входили режисер Мстислав Чернов, фотограф Євген Малолєтка та продюсерка Василіса Степаненко, прибула до прибережного міста всього за кілька годин до його облоги, виявившись у пастці. Ризикуючи своїм життям під безперервними бомбардуваннями, вони документували руйнування лікарень, загиблих дітей та знищені будівлі, ставши єдиними журналістами, які змогли передати світу зображення з блокованого міста. В результаті, цей фільм перетворився на безцінний історичний артефакт, що є жорстоким і безкомпромісним свідченням злочинів Росії, яке неможливо буде спростувати чи змінити.

Неймовірний розголос і суспільний біль цієї роботи знайшли відгук на найвищому світовому рівні. У 2024 році стрічка здобула британську премію BAFTA у категорії "Найкращий документальний фільм". А головним тріумфом стало завоювання премії "Оскар" у тій самій номінації, що стало першою подібною нагородою за всю історію незалежної України. Утім, отримуючи золоту статуетку в Лос-Анджелесі, Мстислав Чернов відверто зізнався, що віддав би все, аби цього фільму ніколи не існувало.

"20 днів у Маріуполі": перегляньте трейлер фільму в інтернеті.

Що кажуть критики: на платформі Rotten Tomatoes фільм має 100% позитивних відгуків зі спільним лаконічним вердиктом критиків: ""20 днів у Маріуполі" пропонує виснажливий, але життєво важливий погляд на руйнівний вплив війни".

"Дівія" (2025) - це унікальний проект, що обіцяє захоплюючу історію.

Рейтинг на IMDb составляет 7,9.

Ця стрічка, створена режисером, оператором і нинішнім військовим Дмитром Грешком, досліджує болісну проблему руйнування українського довкілля внаслідок російської агресії. Назва проєкту символізує давню слов'янську богиню, яка уособлює материнство всього живого, в той час як концепція фільму ґрунтується на потужній метафорі: злочинна політика агресора нагадує злоякісні клітини, що виснажують ресурси та знищують цілісний організм. Зйомки розпочались весною 2022 року і охопили заповідні території, зони поблизу фронтових ліній, а також численні деокуповані регіони України. Творча команда зафіксувала жахливі наслідки екологічних катастроф, включаючи ситуацію після підриву Каховської ГЕС, а також доповнила сучасні кадри унікальними архівними відео української природи з мирних часів.

Особливістю стрічки стала повна відмова від закадрового голосу та пояснювальних титрів зі статистикою, адже в умовах поточної війни цифри й дані постійно змінюються. Режисер свідомо обрав формат чистого спостереження, дозволивши візуальному ряду, музиці та звуковому оформленню розповідати історію без людських слів.

"Дівія": дивіться трейлер фільму онлайн

Що відзначають рецензенти: спеціалізований ресурс The Film Verdict характеризує стрічку як "вражаючу нову документальну роботу, в якій природа виступає не лише фоном для жахіть війни, а й стає безпосередньою жертвою її жорстоких наслідків". Крім того, кінокритики підкреслили, що Дмитро Гришко створив "жахливий портрет зруйнованої війною природи як у мікро-, так і в макромасштабах".

"Найс Лейдіз" (2024) может быть переформулировано как "Прекрасные Леди" (2024).

Рейтинг IMDb - 7,1

Робота режисерки Марії Пономарьової знайомить нас із надзвичайною харківською командою чирлідерок Nice Ladies, що увійшла до національної Книги рекордів як найстарший колектив такого роду в Україні. Усі учасниці команди мають за п'ятдесят, а найстаршій з них на момент зйомок було вже 75 років. Ці жінки сміливо руйнують соціальні стереотипи щодо віку, демонструючи, що чирлідинг — це не лише яскраве шоу, а й справжній, виснажливий вид спорту. До початку повномасштабного вторгнення ці енергійні пані стали чемпіонками України, успішно виступали на великих телевізійних проектах і готувалися до участі в міжнародному чемпіонаті Європи.

Проте масштабне вторгнення жорстоко перервало їхні плани, розділивши команду на дві частини. Деякі учасниці знайшли безпечне місце за кордоном, тоді як інші залишилися в прифронтовому Харкові, продовжуючи тренування під постійними обстрілами. Через особисті історії героїнь фільм відображає їхню боротьбу за збереження міцного сестринства, порозуміння та надії знову виступити разом на одній сцені.

"Найс Лейдіз": дивіться трейлер фільму онлайн

Що зазначають рецензенти: критики на Letterboxd одностайні в тому, що фільм досягає своєї мети, оскільки уникає відвертих і шокуючих сцен насильства. Натомість він зосереджується на психоемоційних наслідках війни — відчутті ізоляції, втраті домівки та раптовому розриві людських зв'язків, особливо між тими, хто залишився в Україні, і тими, хто вирушив у мандри.

"Сліди" (2026)

Рейтинг на IMDb составляет 8,1.

Саме цю стрічку український Оскарівський комітет цьогоріч офіційно обрав претендентом від нашої держави на потрапляння в номінацію "Найкращий міжнародний повнометражний фільм". "Сліди", створені режисеркою Алісою Коваленко у співавторстві з Марисею Нікітюк, - це розповідь про пошук справедливості українськими жінками, які пережили сексуальне насильство та тортури, скоєні під час російської агресії. Як підкреслювала Аліса Коваленко, колишня військова, яка має досвід перебування у ворожому полоні, цей фільм є шансом привернути глобальну увагу до жорстоких злочинів окупантів і підсилити голоси жінок, які відмовилися й надалі ховати біль у тиші.

Фільм виходить за рамки традиційної хроніки воєнних злочинів, акцентуючи увагу на внутрішній силі громади вцілілих українок, які об'єднуються для взаємодопомоги та пошуку справедливості. Ключовим елементом сюжету є історія Ірини Довгань – колишньої бранки, яка стала активісткою та займається документуванням свідчень інших постраждалих на звільнених територіях. Завдяки цьому проєкт набуває форми колективного портрету травми, одночасно приносячи надію на зцілення. Проєкт вже отримав безліч міжнародних нагород, включаючи приз глядацьких симпатій на Берлінале.

"Сліди": перегляньте онлайн трейлер фільму.

Що говорять рецензенти: експерти на Letterboxd акцентують увагу на тому, що сексуальне насильство виступає як стратегічний інструмент у війні, спрямований на злам населення, руйнування людської гідності та ідентичності. Фільм Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк не лише висвітлює цю жахливу проблему, але й виконує важливу роль у процесі зцілення для жінок, які пережили травму.

"Спокійна повінь" (2025)

Рейтинг на IMDb составляет 6,9.

Нова стрічка режисера "Памфіра" Дмитра Сухолиткого-Собчука порушує тему закритої громади консервативних протестантів, які живуть на живописних берегах Дністра, на межі Тернопільської та Івано-Франківської областей. Ці "українські аміші" свідомо відмовилися від сучасних благ, обробляючи свої поля за допомогою коней і возів. Час тут вимірюється не за годинами, а через повені та війни, адже ці мальовничі землі колись стали ареною битв Першої та Другої світових воєн. Ідилічне та ізольоване життя громади тривало в своїй власній реальності, поки повномасштабне вторгнення Росії не зруйнувало їхній звичний уклад. Незважаючи на свої пацифістські переконання, місцеві мешканці не залишилися байдужими до спільної біди і активно долучилися до підтримки армії, хоча й виключно в оборонних цілях та на розвідку.

У цій праці Сухолиткий-Собчук обрав надзвичайно чутливий і глибокий підхід до теми війни. Режисер уникнув зайвого драматизму, зосередившись на тих людях, які зберігають внутрішній спокій і живуть у гармонії з вічною природою. Фільм вже отримав міжнародне визнання, зокрема престижну нагороду за видатну роботу оператора на Міжнародному фестивалі документального кіно IDFA в Амстердамі. Завдяки витонченій візуальній естетиці, стрічка створює глибокі філософські зв’язки між людиною і довкіллям, а також підкреслює нерозривний зв'язок між минулим і майбутнім.

"Тиха повінь": перегляньте онлайн трейлер фільму.

Що кажуть критики: рецензії на "Тиху повінь" у провідних світових виданнях про кіно в один голос визначають виразний й впізнаваний режисерський стиль, видатну операторську роботу і унікальність теми. Зокрема, Variety акцентує, що "вишукано знятий документальний фільм Дмитра Сухолиткого-Собчука вирізняється серед інших нещодавніх досліджень війни тим, що зосереджується на сільській релігійній громаді, яка мирно перечікує її осторонь". Screen Daily підкреслює, що "коли документальні фільми, зняті в зонах бойових дій, часто є гострими й гнівними, ліричний і завуальований портрет схожої на амішів релігійної громади на заході України авторства Дмитра Сухолиткого-Собчука обирає інший підхід. Він не оминає теми війни, але підходить до неї обережно й вдумливо". А Сineuropa резюмує: ""Тиха повінь" позиціює себе як ланка між людиною і природою, а також між минулим і майбутнім".

Якщо ви вже переглянули всі стрічки з нашого списку, то маємо для вас також ще добірку документальних фільмів про війну в Україні, які варті витраченого часу.