Українські науковці вивчили вплив магічного ліхтаря та камери-обскури на розвиток кінематографу.

Науковці з Тернопільського та Львівського університетів проаналізували, як пристрої для маніпуляції світлом і тінями стали технологічними попередниками кінематографу та вплинули на розвиток візуальної культури.

Група українських вчених з Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Львівського національного університету імені Івана Франка провела ґрунтовне дослідження історії зародження кінематографу. Науковці проаналізували, як три ключові винаходи -- магічний ліхтар, камера-обскура та театр тіней -- стали технологічними та концептуальними попередниками сучасного кіно.

Стаття, що вийшла в журналі "Історія науки і техніки", аналізує ці апарати не лише як технічні нововведення, але і як культурні явища, які суттєво вплинули на еволюцію візуального мистецтва та сприйняття анімованих зображень.

Камера-обскура, відома ще з V століття до нашої ери, була одним із перших пристроїв, що дозволяв проєктувати зображення зовнішнього світу на поверхню в затемненому просторі через маленький отвір. Цей принцип став основою для багатьох подальших оптичних винаходів. Як зазначають дослідники, камера-обскура використовувалась не лише для наукових досліджень, але й допомагала художникам створювати реалістичні зображення та вивчати перспективу.

Магічний ліхтар, який здобув популярність у XVII столітті, став першим пристроєм для проєкції зображень на вертикальні поверхні. Цей пристрій складався з коробки, всередині якої знаходилася лампа та збільшувальна трубка. У задній частині лампи розміщувався відбивач, а між коробкою і трубкою існував проміжок, куди вставлялися малюнки, виконані чорнилом. Хоча первісні зображення були статичними, пізніші версії дозволяли створювати ілюзію руху шляхом зміни слайдів або використання механічних елементів.

Українські науковці також дослідили вплив театру тіней, який виник у Китаї та Японії і пізніше поширився в Європі. Ця давня форма мистецтва використовувала фігури, що створювали тіні на екрані за допомогою світла, і стала важливим етапом у розвитку візуальної розповіді.

"Усі три пристрої активно застосовували маніпуляції зі світлом і тінями для створення вражаючих візуальних ефектів, які стали фундаментом кінематографії," -- підкреслюють автори дослідження. "Кожен з цих механізмів відкривав нові можливості для інновацій у сфері освітлення, проекцій та зображень, які згодом були інтегровані в розробку кінематографічних технологій."

Дослідники проаналізували праці відомих істориків кіно, таких як Жорж Садуль, Ерік Барноу, Лоран Манноні та інших, які розглядали ці винаходи як важливі етапи в розвитку візуальних технологій. Особливу увагу приділено тому, як ці пристрої не лише створили технічну основу для кінематографу, але й вплинули на формування масової візуальної культури.

Дослідники Людмила Ванюга, Марія Кирея, Наталя Лемішка, Олена Спольська та Ірина Патрон акцентують увагу на тому, що ці інновації мали значний вплив не тільки на технологічний прогрес, але й на формування наукових та культурних уявлень. Вони стали знаковими моментами в еволюції оптики і проєкційних технологій, сприяючи популяризації наукових концепцій серед широкого загалу.

"Магічний ліхтар, камера-обскура та театр тіней не лише заклали фундамент кінематографії, але й сприяли розвитку ключових наукових та технічних ідей," – зазначають науковці. "Ці інструменти відіграли важливу роль у медіа, комунікаціях та вивченні фізичних аспектів світла і зображень, що робить їх значними етапами в історії науки та технологій."

Це дослідження суттєво розширює наше сприйняття історії кінематографа та його взаємозв'язку з еволюцією науки і технологій. Воно ілюструє, яким чином технологічні досягнення минулих епох вплинули на формування сучасної візуальної культури і кіномистецтва, яке ми спостерігаємо сьогодні.