Український центр у Мехелені - простір єдності та комфорту.

Уряд бельгійського міста безкоштовно надав будівлю для використання українською громадою.

Наприкінці минулого року українська громада отримала приємну новину від керівництва бельгійського міста Мехелен, розташованого неподалік від Брюсселя. Вона нарешті матиме свою справжню штаб-квартиру — Український дім. Цей новий простір дозволить в комфортних умовах на центральній площі міста реалізовувати різноманітні освітні, культурні, творчі та дискусійні проекти для українців, багато з яких опинилися в Бельгії внаслідок повномасштабного вторгнення агресора.

ВІД БЕРДЯНСЬКА ДО ЧЕРНІВЦІВ – МЕХЕЛЕН СТАВ ДОМІВКОЮ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ ІЗ ДИФЕРЕНТНИХ РЕГІОНІВ КРАЇНИ.

Укрінформ відвідав Український дім у той момент, коли туди завітав посол Бельгії в Україні Люк Якобс, який виріс у Мехелені. Його дружина Анне також живе тут і активно долучається до ініціатив, організованих українськими громадськими організаціями, зокрема для збору коштів на гуманітарну допомогу.

Нас зустрічає "кістяк" колективу однодумців, вихідців із різних куточків України від Бердянська до Чернівців, які наполегливо працюють над тим, щоб наповнити життя вимушених переселенців у Мехелені турботою, допомагаючи їм у вирішенні безлічі питань, що постійно виникають у незнайомій країні, особливо на першому етапі адаптації.

Наталія Добровольська з громадської організації Platform EU-Ukraine ("Платформа Україна-ЄС") ділиться історією виникнення концепції Українського дому, розпочинаючи з розвитку місцевої громади в місті, яке стало притулком для понад двох тисяч українців. Проте частина з них, зокрема Наталія та її чоловік, журналіст Ростислав Демчук, вирушили до Бельгії ще до початку війни.

У 1990-х роках спостерігався різноманітний потік українських мігрантів, які виїжджали до Бельгії, сподіваючись поліпшити свої життєві умови на фоні економічних труднощів в Україні. Багато з них поступово знаходили роботу та адаптувалися до нового життя в містах, не формуючи при цьому якихось спільнот. Однак з початком російської агресії проти України у 2014 році акценти змінилися: стало очевидно, що українці, які живуть за межами держави, мають відігравати активну роль у захисті національних інтересів.

Саме тоді була заснована "Платформа ЄС-Україна", яка мала на меті інформувати європейців про Україну, протидіяти спробам російської влади, яка має значні ресурси, захопити ініціативу у формуванні громадської думки в Бельгії щодо російсько-українського конфлікту. Платформа також займалася просвітницькою діяльністю, організовувала акції протесту, брала участь у конференціях та інших заходах за участю представників європейських інституцій, сприяючи збільшенню міжнародної підтримки для України.

ДОГЛЯД ЗА ВЕТЕРАНАМИ - ЗА ДОПОМОГОЮ МОБІЛЬНОГО ДОДАТКУ

Керівниця міжнародної благодійної організації "Рутенія" Лада Ортинська, для якої Український дім також став фактично офісом, розповідає, що планує працювати з українською молоддю - студентами, зокрема місцевого університету, які навчаються журналістики. Мета - долучити їх до активного життя громади через організацію лекцій, семінарів та обговорень, ділитися з ними досвідом та мотивувати до громадської співпраці.

Ширшим напрямом діяльності її організації є проведення подій у Брюсселі із залученням дипломатів і політиків, де обговорюються актуальні для України проблеми, одна з яких - підтримка ветеранів.

В організованому спільно з партнерами заході восени 2025 року взяли участь понад 70 спікерів з України, ЄС та США, серед яких були представники міністерств України та глава Представництва України при ЄС Всеволод Ченцов.

А наразі тут займаються поширенням мобільного застосунку "Братство кіборгів: ветеранський хаб", створеного для допомоги ветеранам-фронтовикам, їхнім рідним, а також цивільним, які постраждали від війни.

Через застосунок користувачі зможуть отримувати та надавати юридичну, медичну, психологічну, фінансову, волонтерську та логістичну допомогу, а також сприяння у перекваліфікації, працевлаштуванні, навчанні та інших питаннях як в Україні, так і за її межами.

Лада Ортинська сподівається, що цей додаток надасть можливість реабілітаційним центрам, лікарням та медичним організаціям за межами країни зручно пропонувати свої послуги українським ветеранам.

Маскувальні сітки та "гарбузи Артура"

У Українському домі функціонує волонтерський хаб "Крила" — динамічний центр, що надає підтримку Збройним силам України. Керівниця цього проєкту, Ольга Швайка, яка переїхала з Харкова три роки тому, розпочала ініціативу зі створення маскувальних сіток прямо в неопалювальному гаражі біля свого дому, коли ще тимчасово мешкала у Брюсселі.

Український дім став реальністю завдяки ініціативі міської влади на чолі з Бартом Сомерсом, який є відданим прихильником України і неодноразово доводив ефективність системної підтримки. На початку повномасштабного вторгнення у Мехелені були організовані два великі центри для прийому вимушених переселенців з України, і багато місцевих сімей охоче запропонували тимчасове житло для українських родин. Від минулого року Мехелен також став містом-побратимом Львова, а пан Сомерс вже відвідав Україну, привозячи гуманітарну допомогу. Під час одного з візитів до Брюсселя, спостерігаючи за роботою пані Ольги, мер знову задумався про необхідність створення простору для розвитку таких ініціатив - Українського дому.

Тепер у команді "Крил" працює уже близько 80 волонтерів, причому до них приєдналися й іноземці: бельгійці, італієць та американець. А наймолодшою помічницею є десятирічна Софійка, яка народилася вже у Бельгії, але дуже хоче допомогти в добрій справі.

Активісти також регулярно збирають кошти на портативні генератори, інвертори, дрони, тепловізори, "Старлінки" та багато іншого, направляючи допомогу безпосередньо військовим підрозділам, де проходять службу їхні близькі.

Добрим підмогою слугують благодійні ярмарки, де українці пропонують свої традиційні страви. Наприклад, на цьогорічному різдвяному ярмарку вдалося зібрати понад 4 тисячі євро, які були спрямовані на підтримку Збройних Сил України.

Ольга Швайка згадує зворушливу подію, коли місцевий хлопчик Артур Стентен, маленький бельгієць з великим серцем і захопленням вирощуванням гігантських гарбузів, вирішив пожертвувати свій осінній врожай "на суп для українських солдатів". Цю ідею вдалося трансформувати у більш логістично зручний проєкт: частину "помаранчевого внеску" реалізували в сирому вигляді, а іншу частину використали для приготування українських страв з гарбуза, які були подані на літературному фестивалі. Мешканці Мехелена були в захваті від запропонованих страв.

УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ ЗБУЛОСЯ ЗА ПІДТРИМКИ МІСЬКОЇ ВЛАДИ

У коментарі для Укрінформу мер Мехелена Барт Сомерс висловився: "Завдяки створенню Українського дому ми фактично укріплюємо нашу підтримку України в самому центрі Мехелена. Те, що колись було відповіддю на надзвичайну ситуацію – з організації першого поселення у Фландрії – перетворилося на офіційне партнерство зі Львовом, яке ми активно розвиваємо. Але на цьому наша відданість не закінчується: у березні до Львова вирушить новий гуманітарний конвой, який стане яскравим підтвердженням того, що Мехелен продовжуватиме підтримувати Україну сьогодні і в майбутньому."

На відкритті наприкінці минулого року пан Сомерс підкреслив, що ця будівля, розташована в самому центрі міста, є свідченням того, що Мехелен завжди залишатиметься з Україною: "Коли ми звернулися з запитом про можливість пожертвування шкільної дошки для репетиторства дітей, наші заклади Пітцембург і Сінт-Янсхофф відгукнулися в той же день. Сьогодні вже встановлено дві дошки для українських дітей, які відвідують додаткові заняття. Цей спонтанний і конкретний вчинок відображає нашу сутність як міста, і я неймовірно цим пишаюся".

Передавши українській спільноті повноцінний будинок на центральній площі міста, міська рада також почала покривати витрати на електрику і водопостачання, а також забезпечила комп'ютерами та деяким навчальним обладнанням для дітей.

Наталія Добровольська ділиться інформацією про майбутні ініціативи Українського дому, який має намір запустити суботню школу для дітей віком від 6 до 10 років. Основна увага буде приділена вивченню української мови та народознавства. Особливо користуються популярністю у дітей так звані ігрові дні, під час яких їх запрошують на спільні розваги та настільні ігри.

Сюди також планують запрошувати українські делегації, які приїжджають до міста, зокрема групи ветеранів за реабілітаційними програмами. Із нещодавніх візитів вона пригадує групу, яку місцеві фахівці навчали лижного спорту, адаптованого для осіб з ампутаціями.

Розповідаючи про діяльність українського осередку, господарі Українського дому частують посла Якобса та його дружину справжніми українськими пиріжками, як смаженими, так і печеними. Ці смаколики є невід'ємною частиною національної гостинності. Вони підкреслюють, що зроблять усе можливе, аби пан Люк не сумував за українською кухнею, яку він так полюбив під час своїх двох дипломатичних місій у Києві, навіть коли перебуває на короткочасній відпустці вдома.

Відразу спадає на думку, що кілька місяців тому в місті успішно реалізовувався проєкт, в рамках якого бельгійський шеф-повар зібрав команду українських переселенців. Вони створили спеціальний простір, де місцеві мешканці та туристи мали змогу скуштувати традиційні українські страви, а також дізнатися більше про українське мистецтво та актуальні події, пов’язані з війною проти російської агресії. Під час трапези відвідувачі могли насолоджуватися картинами українського художника Нікіти Кадана, а також переглядати фрагменти документального фільму про Україну, знятого бельгійським журналістом Бруно Бекманном.

Наталія Добровольска зазначає, що до недавнього часу більшість заходів української громади проводилися в приміщенні, яке надавав місцевий Центр гуманістів в конкретний день тижня та в певний час. Проте тепер можливості для розвитку стали безмежними.

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА - ОДИН ІЗ ГОЛОВНИХ ФАКТОРІВ, ЩО СПРИЯЄ БЛАГОДІЙНОСТІ.

У майбутньому планується продовжувати організацію благодійних виставок, концертів, кінопоказів та інших подій, спрямованих на популяризацію українського мистецтва і культури. Будуть створені тематичні творчі колективи, що охоплюватимуть хоровий спів, танці та театральне мистецтво. В Українському домі також буде виділено спеціальне місце для бібліотеки, яка вже налічує понад 100 українських книг.

Цікаво, що в місцевій бібліотеці, розташованій у старовинному монастирі, може з'явитися нова "Українська книжкова поличка" в рамках культурного проєкту, ініційованого першою леді Оленою Зеленською. Подібні книжкові полички вже функціонують у багатьох провідних бібліотеках по всьому світу.

У межах культурного обміну місцева громада вже організовувала спільно з місцевим поетом Акімом Вілемсом спільне читання, де твори сучасних українських авторів лунали як українською, так і нідерландською - офіційною мовою регіону Фландрія, де розташоване місто Мехелен.

Однією з найближчих подій стане виставка, присвячена четвертій річниці повномасштабного вторгнення. На цьому заході будуть представлені фотопортрети 20 дітей, які стали жертвами російських агресорів. Кожна з цих історій — це трагічна сагa, яку громада прагне донести до жителів міста, щоб вкотре підкреслити жорстокість кремлівської агресії та геноцидної війни, що триває на європейському континенті.

Ольга Швайка планує вже цього місяця заснувати "Музей однієї речі", де вимушені переселенці матимуть можливість презентувати предмети, що стали для них важливими, які вони змогли забрати з собою, покидаючи свої домівки. Для матері Ольги, яка не бачить, це - намисто її матері, для доньки - медалі та ведмежатко, а син не уявляє свого життя без улюбленого рюкзака. Що ж до самої Ольги, то для неї символом залишиться Олімпійський факел, який вона мала привілей нести в Києві в 2004 році...

Заплановано створення та розвиток благодійного кіноклубу.

Ще, як розповідають активісти, в Українському домі проходитимуть засідання історично-дискусійного клубу під керівництвом журналіста, кандидата історичних наук і письменника Миколи Єременка, який опинився в Мехелені після того, як дивом вирвався разом із дружиною з російської окупації в Запорізькій області.

Господарі Українського дому щедро подають чай, частують українськими солодощами, діляться своїми мріями та спогадами про те, як вони опинилися в бельгійському містечку. Деякі з них не можуть стримати сліз, адже болісний досвід вимушеного від'їзду з рідної країни через війну та початок нового життя з нуля в абсолютно чужому оточенні залишив глибокий слід у їхній пам’яті, особливо для тих, хто приїхав з малими дітьми.

Перед Українським домом відкриваються нові перспективи та виклики, які потрібно буде вирішити, зокрема, питання модернізації приміщення та проведення навіть незначного косметичного ремонту. Проте головне, що завдяки зусиллям місцевої влади, яка вже не раз підтримувала українських переселенців, у громади з’явилось простір, де вони можуть працювати, навчатися, співати та виховувати дітей разом.