Український Kodak, який не витримав випробування незалежністю. Які причини призвели до закриття заводу, на плівці якого фотографували весь Радянський Союз?

Бренд "Свема" з України — це легендарна плівка, яку вже не вдасться проявити.

У маленькому місті Шостка на Сумщині колись активно діяли виробничі цехи підприємства, яке постачало фотоплівку для 70% радянської кіноіндустрії. Тут трудилося 15 тисяч осіб, а життя міста оберталося навколо заводу: зводили нові житлові будинки, дитячі садки, стадіони та палац культури. Нині на місці колишнього промислового гіганта залишилися лише порожні будівлі з розбитими вікнами, зарослі дороги та купи металобрухту.

Чому колись важливе стратегічне підприємство, що постачало свою продукцію у 40 країн, не встояло перед розвалом СРСР? Що нині відбувається на 118 гектарах території колишньої індустріальної імперії? Про це розповідає видання "Телеграф".

Фабрику "Свема" в місті Шостка відкрили в 1931 році. Це підприємство спеціалізувалося на виготовленні фотоплівки, кіноплівки, магнітних стрічок, рентгенівських плівок та касет для магнітофонів. У своїй найпотужнішій фазі тут працювало більше 15 тисяч співробітників.

Шостка фактично жила заводом. Підприємство будувало для працівників житлові квартали, дитячі садки, школи, стадіон, палац культури, санаторій і лікарню. Місцеві жартували: якщо у кіно раптом зникало зображення, значить, у Шостці зупинилась плівка.

До середини 1980-х років до 70% кінопродукції СРСР створювали на матеріалах шосткинського підприємства. Продукцію експортували у понад 40 країн світу. "Свема" мала власну науково-дослідну лабораторію, де хіміки, інженери та техніки розробляли унікальні емульсії для різних типів плівки.

Завод вважався стратегічно важливим об'єктом. Виробництво фотоплівки та магнітних носіїв прирівнювалося до сфери оборони. Іноземцям заборонили в'їзд на територію підприємства, а працівники змушені були підписувати угоди про нерозголошення технологічних секретів.

На цьому підприємстві створювали не тільки кінематографічну плівку. Тут також виготовляли унікальні матеріали для військової розвідки, зйомок у космосі та авіаційних фотокамер. Технологічні процеси були під суворим контролем, а саме виробництво вважалось стратегічним для національної безпеки.

Після розпаду Радянського Союзу компанія позбулася свого основного клієнта — держави. На початку 1990-х років розпочалася жорстка боротьба за існування. Нестача ринку, конкуренція з імпортною продукцією та стрімкий прогрес цифрових технологій зробили плівку непопулярною.

На початку 2000-х років "Свема" функціонувала в обмеженому режимі, випускаючи лише малі обсяги фотоплівки та касет для відеокамер. Проте продукція не знаходила попиту на ринку. У 2012 році підприємство оголосило про свою неплатоспроможність.

Працівники розповідали, що останні зміни відбувалися буквально "на ентузіазмі". У цехах стояли застарілі машини, частину обладнання зупинили через відсутність сировини. Потім почали розпродавати територію, а корпуси -- здавати під склади.

Протягом багатьох років мешканці Шостки з ностальгією згадували про руїни заводу, який колись забезпечував місто життєвими ресурсами. Однак у 2023 році ситуація кардинально змінилася. На території старого заводу було офіційно засновано індустріальний парк "Свема", який активно функціонує та розвивається.

Проект був занесений до списку 100 українських технопарків, а його управління здійснює комунальне підприємство "ІП Свема".

Тут готують майданчики для нових виробництв, відновлюють комунікації та дороги. Частину старих корпусів адаптували під склади, деревообробні та машинобудівні цехи. За словами міської влади, у 2025 році кількість резидентів перевищила десять компаній, серед яких -- підприємства легкої промисловості та логістичні оператори.

Незважаючи на нещодавні перетворення, значна частина території "Свеми" продовжує перебувати в занедбаному стані. Великі будівлі з розбитими вікнами покрились мохом, а на воротах все ще можна розгледіти давній логотип.

Це місце часто слугує фоном для зйомок кліпів, тревел-відео та фоторепортажів. Блогери охрестили його "українським Детройтом", вважаючи символом давно минулих часів.

Старі працівники часом приходять сюди, щоб просто пройтися знайомими алеями. Кажуть, запах фотохімії тут відчувається навіть тепер, коли завод мовчить.

Плівка "Свема" сьогодні існує лише в архівах, на сайтах аукціонів в Інтернеті та в особистих колекціях.

На платформах OLX і eBay ще доступні запаковані рулони з 1980-х років, ціна яких варіюється від 200 до 400 гривень і більше. Для одних це всього лише предмет колекціонування, а для інших – важлива частина історії.

Колись ця плівка втілювала найзначніші моменти життя — від весільних церемоній до космічних подорожей. Тепер вона залишилася лише у застарілих фотоальбомах та на пожовклих коробках з логотипом, який колись був відомий не лише в межах Союзу.

Так відбувається, що підприємство, яке фіксувало життя інших, само стало історією про своє зникнення.

Нагадуємо, що раніше "Телеграф" повідомляв про те, як Київ втратив свій легендарний завод, який виготовляв найсучасніші комп'ютери. Вироби цього підприємства користувалися попитом у 12 країнах.