Неповторна церква Левинського та Сосенка, що володіє першим стінописом у стилі сецесії.

Церква Покрови в Суходолі: український стиль сецесії та Акт Злуки ZAXID.NET

Церква Святого Архангела Михаїла, розташована в селі Підберізці Львівського району, є першим прикладом сецесійного стінопису не лише в Галичині, а й в Україні. Будівництво цієї церкви розпочалося в кінці XIX століття за проектом архітектора Івана Левинського, а в 1908-1909 роках її розписав художник Модест Сосенко. Більше інформації про цю архітектурну пам'ятку можна знайти на сторінці проекту "Дорогами мистецтва: інтерактивна мапа сакральної спадщини Львівщини".

Церкву збудували на місці старої дерев'яної споруди в неовізантійському стилі. Її архітектура нагадує середньовічну ротонду романського типу, з вікном-розетою в центрі. На той час настоятелем церкви був Євген Шухевич, який запросив свого родича Модеста Сосенка для оформлення храму. Іларіон Свєнціцький, директор Національного музею у Львові, надав художнику зразки оформлення рукописів пізньої епохи Галицько-Волинської держави. Митрополит Шептицький, який підтримував Сосенка, також висловлював свої думки та рекомендації щодо оформлення.

Церква Святого Архангела Михаїла, розташована в селі Підберізці (зображення Олекси Піджарого).

Церква обладнана трьома входами, які прикрашені оригінальними дубовими дверима, виконаними в дусі середньовічної геральдики з мотивами лілій і трилисників. Зовнішні деталі чудово узгоджуються зі стилем інтер'єру.

Двері з дуба, прикрашені середньовічними гербовими ліліями (зображення Олекси Піджарого)

Кандидат мистецтвознавства Андрій Клімашевський підкреслює, що розкішне оформлення храму має спільні риси з архітектурними пам'ятками Львівщини. Зокрема, ручки вхідних дверей та металеві елементи у формі шишок на парапеті хорів, а також орнаментальні мотиви, такі як лілеї та трилисники, нагадують декор Галицької ощадної каси у Львові. Додатково, русти на стінах мають аналогії з оздобленням Звіринецької брами в Жовкві. Усі ці об'єкти розробляло бюро Івана Левинського.

Модест Сосенко втілив у Підберізцях атмосферу сакрального середньовічного світу української церкви, але в сучасному прочитанні. У його авторському виконанні середньовічна палітра стінопису переважає в багряно-золотистих відтінках на стінах, тоді як склепіння наповнені глибокими синіми та блакитними тонами. Шукаючи коріння нашої князівської сакральної традиції, стінопис Сосенка не лише перегукується з, але й перевершує за концептуальною, цілісною та стильовою завершеністю відомі розписи Володимирського собору в Києві, що особливо виразно проявляється у формуванні візії українського церковного простору, - підкреслює мистецтвознавець.

Головний престол у вівтарі та структура іконостаса виготовлені з штучного каменю, який був вироблений на підприємстві Івана Левинського. Чорний іконостас гармонійно контрастує з позолоченими царськими воротами, прикрашеними витонченими візерунками виноградної лози та сріблястими виноградинами, які, можливо, були створені на заводі Яна Дашека.

Дерев'яна двоярусна казальниця виготовлена за зразком старовинних середньовічних кафедр. Її оформлення містить витончену різьбу у вигляді виноградної лози в стилі ар деко, доповнену зображеннями птахів, солярними мотивами та орлом. На боковій частині можна побачити різьблений список місцевих воїнів, які загинули під час Першої світової та польсько-української війни, з датами 1914-1920. Автором цього витвору мистецтва є різьбяр Іван Весна, племінник відомого Андрія Коверка.

Різьблений амвон (казальниця) із переліком полеглих воїнів, світлина Олекси Піджарого.

"Архітектурна концепція церкви має образні риси, що відзеркалюють середньовічні зразки храмів періоду пізньої Візантії та Роману. Оформлення іконостаса гармонійно нагадує ранньохристиянські мармурові передвівтарні перегородки, але замість білого мармуру використовується чорний мармур з білястими прожилками, створюючи невисоку перегородку", - зазначає Андрій Клімашевський.

На передвівтарній перегородці розташовані в ряд 8 об'ємних дерев'яних барокових скульптур апостолів, розфарбованих у різні кольори, які були створені в Римі. Ще дві скульптури апостолів займають кутові ніші. До початку Першої світової війни вдалося привезти лише 10 скульптур, з яких дві залишилися в Римі.

У церкві можна побачити вітражі, що містять повчальні сюжети, такі як "Христос-учитель, оточений дітьми" та "Христос і Марія Магдалина". Модерний стиль Модеста Сосенка виявляється через численні зображення ангелів – серафимів і херувимів. Цей ансамбль стінопису є лише одним з кількох найкраще збережених творів Сосенка. Однак саме його монументальні розписи в даному храмі стали причиною широкої слави митця.