В Абу-Дабі відбулася презентація інсталяції під назвою "Незвідність", яка висвітлює досвід окупації та втрату рідного дому.

За інформацією Укрінформу, цю новину повідомляє газета "Емірати сьогодні".

Експозиція, що триватиме до 8 березня, побудована на особистому досвіді авторки, яка на початку повномасштабного вторгнення перебувала в окупації.

Інсталяція об'єднує текстові фрагменти, особисті предмети та оригінальний саундтрек. Один із ключових текстів проєкту відображає відчуття втрати фізичного простору: "Я походжу з місця, яке все ще присутнє на карті, але дістатися туди вже неможливо. Тепер воно існує всередині мене - таким, яким я його пам'ятаю. Частина цього місця окупована. Частина - порожня. Частина - подорожує зі мною".

Інша частина тексту порушує тему українського краєвиду, сприйнятого через призму трагедії: "З вікна потяга створюється враження, що земля пульсує нашими кольорами. Сотні смуг синього та жовтого. Якого відтінку ваші могили?".

Валерія Головіна зазначає, що для неї було важливо піти далі стандартних новинних повідомлень і надати слухачам можливість відчути емоції та атмосферу війни.

"Ці спогади залишаться зі мною назавжди. Як кінематографістка, я прагнула знайти новий спосіб взаємодії з цими реаліями — через творчість, яка дозволяє пережити їх емоційно та сенсорно, а не лише отримувати інформацію з новин або від інших людей", - ділиться своїми думками мисткиня.

Вона також зазначає, що в NYU Abu Dhabi, де навчаються студенти з більш ніж 115 країн, відкрито обговорювати війну часто буває непросто: "Лише ті, хто пережив війну або чиї близькі знаходяться в країні, де вона триває, можуть справді зрозуміти, що це таке. Моя інсталяція слугує способом поділитися цим спільним досвідом".

Виставка містить окремий розділ, присвячений восьмигодинній подорожі з окупованих територій до Запоріжжя. Цей маршрут проходив через 19 російських блокпостів і здійснювався без гуманітарних коридорів, що робило його надзвичайно небезпечним.

Один із ключових елементів "Незвідності" – це саундтрек, розроблений у співпраці з новозеландським композитором Вільямом Філіпсеном. Основою музичних творів стали справжні звуки, зафіксовані автором: кроки по снігу, автомобільні сигналізації та сирени повітряної тривоги, почуті в Києві.

"Композитор сприйняв ці сирени не просто як звукові ефекти, а як музичний ресурс, здатний звучати гармонійно та мелодійно... Ця музика викликає шок, але водночас слугує своєрідною медитацією, що надає можливість задуматися і проаналізувати", - зазначає Валерія.

Університетські працівники та студенти відреагували на виставку з великою емоційною насиченістю. Доцент кінофакультету Дейл Хадсон підкреслив, що цей проєкт дозволяє виявити внутрішні травми, які часто залишаються поза увагою, навіть якщо людина зовні виглядає цілком здоровою.

Кінорежисерка та авторка з палестинським корінням Алія Юніс поділилася, що процес створення цього проекту викликав у неї емоції: "Ця робота змусила мене згадати про випробування, які переживає мій народ. Я особисто знайома з Валерією і усвідомлюю, наскільки важко їй було відкрити свою історію... Усе, що ми маємо, - це надія та спротив у всіх його формах".

Виставка в Абу-Дабі перетворилася не лише на творчий прояв, а й на значуще нагадування для світової спільноти про те, що війна в Україні все ще триває.

Нагадуємо, що в еміраті Рас-ель-Хайма відбувся фестиваль "Коріння і крила - моя Україна", який зібрав воєдино українську культурну спадщину, сучасні мистецькі прояви та музику. Ця подія стала частиною "Місяця України в ОАЕ".