У одній з найдавніших дерев'яних церков Карпат відбулася перша служба після завершення реставраційних робіт.

Дерев'яна церква святого Архистратига Михаїла у селі Ісаї на Самбірщині, яка є однією з найстаріших у Карпатах та пам'яткою архітектури національного значення, знову відчинила свої двері для вірян після тривалої реставрації. Про це повідомив голова Львівської ОВА Максим Козицький.

Дерев'яну Михайлівську церкву у селі Ісаї Турківської громади збудували ще в 1663 році у традиційному бойківському стилі.

У 2018 році храм отримав статус об'єкта, що потребує термінового ремонту, і розпочали заходи з його порятунку. До 2021 року тут виконали протиаварійні роботи, відновили покриття даху та куполи, але всі роботи були змушені призупинити через повномасштабне вторгнення Росії.

У 2023 році в храмі нарешті завершили роботи з реставрації, після чого розпочали відновлення неповторного стінопису в його інтер'єрі.

У неділю, 9 листопада, у церкві відбулося перше богослужіння за досить тривалий період, яке очолив архієпископ Ярослав з Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.

"Крок за кроком, завдяки високому професіоналізму та відданості спеціалістів, вдалося зміцнити основу, відновити несучі елементи, оновити дах, галереї та піддашшя. Всі роботи виконували реставратори, майстри, архітектори, інженери та художники, серед яких були і студенти Львівського коледжу імені Івана Труша, які активно долучилися до відновлення стінопису", - зазначив Максим Козицький.

В цілому на реставрацію дерев'яної церкви святого Михайла в Ісаях було виділено близько 10 мільйонів гривень з обласного бюджету.

Церква Архістратига Михаїла всередині, фото - ЛОР

Церква святого Архістратига Михаїла, розташована в селі Ісаї Самбірського району, є однією з найдавніших церков у Карпатах. Її будівництво було завершено у 1663 році під керівництвом майстра Іллі Пантелеймона. У 1722 році поряд була зведена дзвіниця, і разом з церквою вона отримала статус національної архітектурної пам'ятки.

Перед початком Другої світової війни селяни вирішили відмовитися від використання цієї церкви, адже неподалік з'явилася нова, цегляна будівля. У часи радянської влади цей неповторний дерев'яний храм став місцем для зберігання колгоспних товарів.

Попри тривале занепадання та аварійний стан святині, всередині вдалося зберегти значну частину неповторного стінопису XVII століття. На цих малюнках можна побачити Архістратига Михаїла разом з апостолами Петром і Павлом, а також сцену Страшного Суду.

До наших днів дійшли також підхрестові керамічні яблука, які стояли на даху церкви, сакральні скульптури, тогочасні дверні замки, а також монументальні полотна авторства Василя та Івана Чайок. Збереглася також труна-кенотаф - унікальний ритуальний і символічний предмет, яким за переказами у XIX-XX століттях "запечатували" смертельні хвороби.

У Національному музеї у Львові нині зберігаються дві ікони XV століття з цієї церкви, а також відновлені хоругви XVIII століття.