В Україні було виявлено печерний монастир.

Історико-археологічна експедиція Прикарпатського національного університету вперше вивчила печерний монастир, розташований у селі Раковець Коломийського району. Дослідники з’ясували, що цей об'єкт належить до XIII-XIV століть. Під час розкопок було виявлено неповторні наскельні релігійні графіки.

Цю інформацію надає Прикарпатський національний університет.

У квітні 2025 року археологи Прикарпаття вперше здійснили комплексне обстеження середньовічного печерного монастиря в Раковці. Експедицією керували професор Микола Кугутяк, доценти Борис Хруслов і Михайло Москалюк, спеціаліст Роман Кобильник та краєзнавець Василь Федак.

Печера знаходиться в стародавній частині села, відомій як Раковець-місто. Вона розташована всього за 80 метрів від берегів Дністра. Вхід до печери має незвичайну форму: його висота досягає 2,5 метри, а ширина становить 1 метр. Археологи виявили вертикальні вирізи, призначені для установки дерев'яних дверей, які обмежували доступ до святого місця.

Найважливішими артефактами виявилися наскельні скульптури. Праворуч від входу було знайдено скульптурне погруддя, яке, ймовірно, зображує Діву Марію з вінком на голові. Ліворуч, на тому ж рівні, вирізьблено зображення, що нагадує ікону Пресвятої Богородиці з Дитиною Ісусом. Експерти попередньо датують ці витвори мистецтва XVI-XVII століттями.

Печера має форму, що нагадує круг, з діаметром 6 метрів у напрямку зі сходу на захід. Її висота досягає 2,3 метри, а ширина в центральній частині складає приблизно 2,5 метри. Для забезпечення природного освітлення ченці встановили велике вікно, яке має ширину 1 метр і висоту 1,2 метра. Це вікно закривалося дерев'яними конструкціями. Далі в печері виявили невеличке кругле віконце діаметром 20 сантиметрів.

Середина печери, ймовірно, виконувала функції каплиці для релігійних обрядів. Археологи знайшли там наскельний малюнок, що нагадує постать Преподобного Онуфрія поряд із левом. Після комп'ютерної обробки зображення вдалося виявити кілька хрестів різних форм. Це свідчить про релігійне призначення даної печери.

Дослідження підтвердили тривалу історію цієї печери. За археологічними знахідками, вчені вважають, що її почали розробляти ще до приходу християнства. У подальшому, в середньовіччі, монахи створили тут свою обитель.

Чудотворний образ Матері Божої, створений монахами, мав величезне значення для місцевої громади. У XVII столітті ця ікона опинилася в Раковецькому замку, залишки якого досі височать над печерою. Згодом її перенесли до церкви Святого Димитрія. На жаль, у 1848 році церква згоріла, і образ було втрачено.

Фольклорні оповіді середини XIX століття згадують про відлюдника, який влітку на човні перетинав Дністер з села Монастирка, аби знайти спокій у solitude. Це натякає на те, що протягом історії печерний монастир міг трансформуватися, змінюючи свій статус з чоловічого на жіночий.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У пустелі знайшли забутий монастир

Над печерою можна побачити залишки кам'яної стіни Раковецького замку, датованого XVII століттям. В його каплиці також містився чудотворний образ Богородиці. У 1837 році часопис "Przyjacel ludu" згадує про цю каплицю: "За спиною замку, на краю скельного обриву, розташовувалася каплиця з прекрасною іконою Непорочної Діви".

Вчені встановили, що каплиця в замку була освячена на честь святого Димитрія, подібно до дерев’яної церкви в Раковці. Імовірно, аналогічне посвячення також отримав і печерний монастир.

Археологи встановили, що печера датується XIII-XIV століттями, спираючись на технічні особливості, зокрема методи обробки врубів для кріплення дерев'яних елементів. Ці знахідки узгоджуються з археологічними матеріалами, виявленими в Раковці під час експедиції Інституту суспільних наук у Львові у 1951 році, де було відкрито поселення того ж історичного періоду.