"Ваза з мотивом 'Два півні' є одним з найцікавіших артефактів виставки в Софії Київській", — зазначила колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк.
— Давайте прогуляємося залом, наповненим м’яким сяйвом і незрівнянною красою виставки "Унікальна, неперевершена: Баранівська порцеляна середини ХХ століття", — каже Людмила Карпінська-Романюк. — Зимове сонце ніжно ковзає по експонатах, торкаючись кожного виробу, наче знає його таємниці. Ось перед нами декоративна ваза "Два півні" — округла, яскрава, немов зріла крапля меду на долоні дня. Вона є одним з найвражаючих артефактів виставки.
Очарование!
-- Горді півні змахують своїми крилами так, ніби от-от зійде сонце. Їхні форми не реалістичні -- вони декоративні, навіть урочисті, але сповнені тієї живої енергії, яку здатен передати лише майстер, закоханий у народну традицію. У розписі Василя Костенка відчутний подих Петриківки -- м'який, широкий, теплий, як дотик літа. Тут він звучить особливо яскраво. Форма Володимира Єрмоленка додає виробу величності. Овальна, округла, вірно збалансована, з тонкою шийкою -- здається, ніби це скарбничка світла й барв. Ваза "Два півні" з колекції Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" -- це поема у фарфорі, створена двома талановитими майстрами. Баранівка подарувала їм обом той особливий дух -- любов до мистецтва, яке стає вічним. Перед таким шедевром мимоволі зупиняєшся.
Кругова живопис справляє незабутнє враження! Якщо обійти вазу та поглянути на неї збоку, композиція відкривається з нових ракурсів. На її закруглених поверхнях з'являються щільні грона калини, що випромінюють тепле світло, яке гармонійно поєднується з вогняними відтінками півнячого пера, створюючи відчуття ритму та обертання, немов вся природа об'єдналася в спільному танці кольорів. Великі декоративні квіти, розкрившись наповну, яскраво сяють помаранчевими та червоними тонами, тоді як золото на їхніх пелюстках надає елегантної розкоші. Баранівська порцеляна завжди вміла спілкуватися з глядачем через деталі, і ця ваза є яскравим підтвердженням цього.
-- Що відомо про авторів цієї роботи?
Василь Костенко з'явився на світ 26 травня 1935 року в селі Стефанівщина, що на Полтавщині. У 1955 році він успішно завершив навчання на факультеті художньої кераміки в Миргородському керамічному технікумі, а в тому ж році вперше розпочав свою кар'єру на Баранівському фарфоровому заводі. Протягом періоду з 1957 по 1992 рік він працював там у ролі художника, згодом ставши майстром живописного цеху, а пізніше - живописцем, заслуживши визнання як один з найталановитіших спеціалістів цього підприємства.
Творчість Василя Костенка являє собою синтез петриківського мистецтва, яке він отримав під керівництвом видатної художниці Марфи Тимченко, та академічної точності у виконанні підполив'яного розпису. Він майстерно працював із солями металів, такими як кобальт і хром, що дозволяло йому досягати найтонших градацій кольору. Іноді Костенко поєднував підполив'яні та надполив'яні техніки в одному виробі, створюючи унікальний живописний рельєф. Його роботи були представлені на виставках у Франції, Італії, Канаді та США, а сьогодні вони зберігаються в провідних музейних колекціях України. Василь Костенко помер 21 квітня 1996 року в Баранівці, залишивши по собі значний творчий спадок і школу майстерності.
Василь Єрмоленко — видатний український художник, кераміст, скульптор та графік, володіє рідкісною внутрішньою силою та творчою відвагою. Його життєвий шлях розпочався в 1937 році в селі Липняжка на Кіровоградщині. Освіта, здобута в Одеському художньому училищі, відкрила йому двері до професійного мистецтва та широких горизонтів творчих можливостей. Однак найбільш яскраво він проявив себе у декоративному мистецтві, де зміг поєднати традиційні техніки, масштабні ідеї та своє власне сприйняття форм. Майстер залишив цей світ у 2015 році, залишивши по собі безліч унікальних творів. Серед них на виставці можна побачити його сервіз "Червоне літо", наповнений святковим настроєм і щирою радістю. Цей набір втілює тепло України: яскраві кольори полів, аромат свіжої трави та солодкий смак стиглих ягід. "Червоне літо" — це мить щастя, яку хочеться переживати знову і знову.
-- Барвиста краса, що підіймає настрій!
Цей сервіз не просто розміщують на столі — ним захоплюються, як квіткою, яка завжди залишається свіжою. Він випромінює життєрадісність, яскравість кольорів, а також любов до природи, затишку і сонячного світла.
-- Як думаєте, чому сьогодні до робіт Баранівського фарфорового заводу такий інтерес?
-- Саме тут народжувалися форми, орнаменти, авторські сервізи та декоративні тарелі, які сьогодні вважаються класикою українського декоративного мистецтва. Завод був одним із флагманів українського художнього фарфору. Місцева глина, якість якої ще у 1884 році порівнювали з саксонським і чеським каоліном, давала матеріал виняткової чистоти й пластичності. На цій основі майстри створювали живописні поверхні, на яких розквітали неймовірної краси квіти, створювались петриківські орнаменти.
Людмила Карпінська-Романюк нещодавно поділилася історією про вінтажні тарілки, виготовлені українськими майстрами фарфору.
Ознайомтеся також з матеріалом: "Фарфористи з України реалізували одну з найвідоміших у світі колекцій образів медичних працівників", - зазначила колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк.
Запрошуємо всіх шанувальників порцелянового мистецтва відвідати перший в Україні Музей фарфорових фігур ShvetsMuseum. У нашій колекції ви зможете насолодитися вишуканими зразками з найвідоміших світових фарфорових мануфактур. Нещодавно ми відкрили зал, присвячений українському фарфору, де представлені численні унікальні роботи талановитих вітчизняних майстрів. Ваша подорож по цій вражаючій експозиції подарує незабутні враження та залишить яскраві спогади на довгі роки!
Знімок з колекції Людмили Карпінської-Романюк.